Рішення

від 02.06.2020 по справі 926/876/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року Справа № 926/876/20

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Панкратова Р.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 926/876/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА ФУД"

до відповідача Приватного підприємства "АГРО-ТРАНС-2019"

про стягнення заборгованості у сумі 37 113,66 грн

Представники:

від позивача - не з`явився.

від відповідача - не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРА ФУД" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства "АГРО-ТРАНС-2019" про стягнення заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 04/10-19ФФ-3 від 04.10.2019 р. в сумі 37 113,66 грн, у тому числі 44000,00 грн. основної заборгованості, 2 543,94 грн. пені, 238,00 грн. інфляційних втрат та 331,72 грн. 3 % річних.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 року позовну заяву передано судді Миронюку С.О.

Ухвалою суду від 23.04.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 14.05.2020 р.

14.05.2020 р. від позивача через електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи № 926/876/20 за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 14.05.2020 р. розгляд справи відкладено на 02.06.2020 р. в зв`язку з неявкою представника відповідача судове засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

04.10.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРА ФУД" в особі директора Вінса Я.В., який діє на підставі Статуту та приватним підприємством "АГРО-ТРАНС-2019" в особі директора Бежан К.В., яка діє на підставі Статуту, укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 04/10-19ФФ-3 (далі - Договір).

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

На підставі вищезазначеного Договору позивач ( Перевізник ) 16.12.2019 р. та 18.12.2019 р. надав відповідачу ( Замовник ) послуги перевезення вантажу, а саме Трактор та плуг в кількості 1 шт. автотранспортом за маршрутом Погреби, Черкаська область, Україна - Івашківка, Чернігівська область, Україна. В підтвердження надання послуг сторони підписали товарно-транспортні накладні № 1612 від 16.12.2019 р., № 1812 від 18.12.2019 р. та акти здачі-приймання робіт № ОУ-0000682 від 17.12.2019 р. та № ОУ-0000684 від 19.12.2019 р. на загальну суму 44 000,00 грн.

Згідно до п. 4.4. Договору розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту надання послуги на підставі рахунків наданих Перевізником якщо інше не вказано в заявці.

За надані послуги перевезення відповідач частково розрахувався, сплативши позивачу 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 194 від 19.12.2019 р.

Позивачем 09.04.2020 року листом №0804/12-03 скеровано на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити борг в сумі 34 000,00 грн. та рахунки-фактури № СФ-0000683 від 16.12.2019 р., № СФ-0000684 від 17.12.2019 р. які отримані Відповідачем 13.04.2020 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти.

Однак відповідач свої зобов`язання за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 04/10-19ФФ-3 від 04.10.2019 р. по оплаті наданих послуг не виконав.

Згідно ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України , договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України , господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 909 ЦК України , за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України , правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Крім того, за приписами ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати коштів за виконання робіт по перевезенню відповідачем не надано.

За приписами ст. 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені у даній справі, в частині стягнення з відповідача 34 000,00 грн. є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, і, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1., п. 4.2. роз`яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17 грудня 2013 року, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 331,72 грн. за період з 21.12.2019 року по 17.04.2020 року та інфляційні втрати в розмірі 238,00 за період з 01.01.2020 року по 31.03.2020 року.

На підставі пункту 7.4. Договору з урахуванням статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача пеню в розмірі 2 543,94 грн. за період з 21.12.2019 року по 17.04.2020 року.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги засновані на правових відносинах між сторонами та підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АГРО-ТРАНС-2019" (60356, вул. Савчука, 4, с. Драниця, Новоселицький район, Чернівецька область, ЄДРПОУ 43001353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА ФУД" (49005, вул. Гусенка, 17, офіс 138, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 39606739) 3 4000,00 грн. боргу по перевезенню, 3 % річних в сумі 331,72 грн., інфляційні втрати в розмірі 238,00 грн., пеню в сумі 2543,94 грн. та 2102,00 грн. судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено та підписано 04.06.2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.О. Миронюк