Рішення

від 02.06.2020 по справі 640/8732/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року м. Київ № 640/8732/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФ СЕРВІС" (04209, м. Київ, вул. Кемеровська, 1, код ЄДРПОУ 42567358)

до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ, 04655, код ЄДРПОУ: 43005393), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ: 43141267)

про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2019 №1052041/42567358, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФ СЕРВІС" (далі - позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.01.2019 року №1052041/42567358 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 22.12.2018 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ СЕРВІС ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 22.12.2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ СЕРВІС датою її фактичного надходження до Державної фіскальної служби України, а саме 10.01.2019 року;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ СЕРВІС за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "ЛАЙФ СЕРВІС" за результатами взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ДДС+ складено та подано для реєстрації податкову накладну від 22.12.2018 року №4.

Відповідно до квитанції від 10.01.2019 року документ прийнято, проте реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. На думку ГУ ДФС у м. Києві обсяг постачання товару/послуги 81.10 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку.

В подальшому, за результатами наданих позивачем пояснень, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке незважаючи на належне виконання позивачем положень податкового законодавства, вчасне подання письмових пояснень та скарг із достатнім обґрунтуванням реальності операцій та повним наявним комплектом документів, необхідних для підтвердження реальності операцій з постачання товарів, Комісією Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг було залишено без змін.

Позивач також зазначає, що відповідачем було порушено порядок зупинення реєстрації податкових накладних, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення, та необхідності його скасування, а також зобов`язання вчинити дії по реєстрації податкової накладної від 22.12.2018 року № 4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Державною фіскальною службою України подано відзив на адміністративний позов, в якому посилається на норми Податкового кодексу України, а саме: пункт 201.16 статті 201 та на норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , відповідно до яких за результатами розгляду поданих документів позивачем, комісією ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 22.12.2018 року.

ГУ ДФС у м. Києві подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач 2 не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві.

Позивач надав відповіді на відзив відповідачів, в яких зазначив, що у відзивах на адміністративний позов відповідачі посилаються на норми законодавства, якими повинні керуватись при винесені рішень, що не спростовують доводів позивача.

У додаткових поясненнях позивач вказує на те, що дії відповідачів, які полягають у використанні регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків є протиправними, оскільки названий лист не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.11.2018 року між позивачем (виконавець) та ТОВ ДДС+ (замовник) укладений договір №1 з комплексного обслуговування території, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги з комплексного обслуговування систем електропостачання, водопостачання, пожежогасіння, опалення, прибирання території, а також контроль доступу на території, якою користується замовник в процесі господарської діяльності за адресою: м. Кїв, вул. Кемеровська, 1 відповідно з узгодженим сторонами переліком робіт та послуг.

Пунктом 3 названого договору передбачено, що замовник здійснює розрахунки в безготівковій формі щомісяця на умовах передоплати на підставі виставленого рахунку виконавцем.

Відповідно до пункту 7 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.11.2019 року.

Позивачем на адресу ТОВ ДДС+ було виписано рахунки на оплату послуг згідно умов договору №1 від 26.11.2018 року, а саме: рахунок на оплату №6 від 05.12.2018 року на суму 128151,60 грн.; рахунок на оплату №7 від 05.12.2018 року на суму 261384,90 грн.

Відповідно до виписки від 22.12.2018 року АТ Райффайзен банк Аваль позивачем отримано від ТОВ ДДС+ оплату в сумі 389536,50 грн. згідно виставлених рахунків на оплату.

На виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України позивач через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв`язку складено і направлено до ГУ ДФС у м. Києві на реєстрацію податкову накладну від 22.12.2018 року №4.

Відповідно до квитанції №9299719245 від 10 січня 2019 року за результатами обробки накладної від 22 грудня 2018 року №4, реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. На думку ГУ ДФС у м. Києві обсяг постачання товару/послуги 81.10 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно повідомлень про направлення документів довільної форми, позивачем 11.01.2019 року сформовано та направлено відповідачу пояснення з відповідними підтверджуючими документами, що підтверджують реальність здійснення операції, а саме: договір №1 від 26.11.2018 року з комплексного обслуговування території з додатками до нього; рахунки на оплату; виписки з банку; платіжні доручення; повідомлення про прийняття працівника на роботу. Однак, комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 16 січня 2019 року прийнято рішення №1052041/42567358 про відмову в реєстрації податкової накладної. Підставою прийняття такого рішення стало ненаданням платником податку копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі і рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

У додатковій інформації названого рішення зазначено, що документи не можливо ідентифікувати/пошкоджений, а саме: Документ довільного формату 2816536 від 11.12.2018; документ довільного формату 2816537 від 11.12.2018 року.

В подальшому, позивачем було подано до ДФС України скаргу на вказане вище рішення.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 28.01.2019 року №5188/42567358/2 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення 16 січня 2019 року №1052041/42567358 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.12.2018 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФ СЕРВІС" звернулося з відповідним позовом до суду.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку має скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. (п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показника позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.12, п.13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку №117).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 від 21.02.2018 року підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що у разі виявлення контролюючим органом відповідності податкової накладної пункту 6 Критеріїв, останній зобов`язаний чітко вказати, якому саме з критеріїв відповідає податкова накладна та вказати конкретний перелік документів, який необхідно надати платнику податків для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Критерії ризиковості здійснення операцій затверджені 05.11.2018 року В.о. голови ДФС України Власовим О. з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів України відповідно листа від 31.10.2018 року №26010-06-05/28170.

Відповідно до пп.2.1 пункту 2 Критерії ризиковості здійснення операцій податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригуваннядо податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Однак, контролюючим органом у квитанції від 10.01.2019 року зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної від 22.12.2018 року №4 вимогам пп.2.1 п.2 Критерії ризиковості платника податку , що свідчить про порушення норми пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки у квитанції не вказано ані конкретного виду критерію ризиковості, ані конкретного переліку документів, які необхідно надати для реєстрації зупиненої податкової накладної.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивачем були надані відповідачу копії документів та пояснення до господарських операцій, які стали передумовою для реєстрації вказаної податкової накладної.

Таким чином, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані позивачем документи, підтверджуючі факти, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що відповідачем 2 у рішенні від 16.01.2019 року №1052041/42567358 додатковою інформацією зазначається, що документи не можливо ідентифікувати/пошкоджений, а саме: Документ довільного формату 2816536 від 11.12.2018; документ довільного формату 2816537 від 11.12.2018 року. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем за такими номерами документи не надсилалися, а на підтвердження операції за податковою накладною №4 від 22.12.2018 року позивачем подавались документи у січні 2019 року.

Також суд керується правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, відповідно до якого загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17, №0940/1240/18, №815/2985/18 та ін.).

Отже, відповідач 2 не надав належних та достатніх доказів відповідності дій щодо зупинення реєстрації податкових накладних положенням пункту 201.16. статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

А тому, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправним та підлягаю скасуванню.

Подані позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

За таких обставин, приймаючи до уваги необґрунтованість оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його скасування.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від 22 грудня 2018 року №4 та з урахуванням повноважень відповідачів, наведених вище, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну від 22 грудня 2018 року №4 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну від 22.12.2018 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФ СЕРВІС" (04209, м. Київ, вул. Кемеровська, 1, код ЄДРПОУ 42567358) - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.01.2019 року №1052041/42567358 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 22.12.2018 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ СЕРВІС .

3.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 22.12.2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ СЕРВІС датою її фактичного надходження до Державної фіскальної служби України, а саме 10.01.2019 року.

4.Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ СЕРВІС (04209, м. Київ, вул. Кемеровська, 1, код ЄДРПОУ 42567358) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн., 50 коп.).

5.Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ СЕРВІС (04209, м. Київ, вул. Кемеровська, 1, код ЄДРПОУ 42567358) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн., 50 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська