Ухвала

від 01.06.2020 по справі 640/10619/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 червня 2020 року м. Київ № 640/10619/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства енергетики та захисту довкілля Українидо1) Державної служби геології та надр України, 2) Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес"про визнання протиправним і скасування наказу і спеціального дозволу на користування надрами,В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства енергетики та захисту довкілля України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 37552996) з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031), Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" (30014, Хмельницька область, Славутський район, с. Ташки, код ЄДРПОУ 21314234) про визнання протиправними та скасування:

- наказу Державної служби геології та надр України від 12.08.2016 № 250 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами аграрному товариству з обмеженою відповідальністю "Велес",

- спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 № 6155, виданого аграрному товариству з обмеженою відповідальністю "Велес" на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового "Сапокорм".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Підставою для звернення до суду є обставини незаконного, на думку прокурора, отримання Аграрним товариством з обмеженою відповідальністю "Велес" спеціального дозволу на користування надрами через неправомірну схему набуття права користування надрами загальнодержавного значення без проведення аукціону, оскільки за замовленням вказаного товариства фактично роботи по геологічному вивченню ділянки надр та підрахунку запасів корисних копалин не проводилась.

У зв`язку з викладеним, прокуратура вважає, що наказ Державної служби геології та надр України від 12.08.2016 № 250 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами аграрному товариству з обмеженою відповідальністю "Велес" виданий протиправно та не міг бути підставою надання спеціального дозволу на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового "Сапокорм".

Так, безпідставне надання дозволу на видобування корисних копалин поза конкурсом обмежує доступ до користування надрами інших суб`єктів господарювання, позбавляє надходжень до державного бюджету, створює передумови для зловживань та корупційних ризиків.

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Міністерства енергетики та захисту довкілля з листом від 25.11.2019 № 05/2-1065-17, у якому просить вирішити питання щодо скасування наказу Державної служби геології та надр України від 12.08.2016 № 250 та виданого на його підставі спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 № 6155.

Листом від 31.01.2020 № 26/1.1-17.2-2832 Міністерство енергетики та захисту довкілля України повідомляє про проведення перевірки викладених прокурором обставин та зазначає про відсутність підстав для порушення перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування зазначених вище наказу та спеціального дозволу або звернення до суду з відповідним позовом.

Вважаючи, що мають місце порушення інтересів держави при видачі Держгеонадрами наказу та спеціального дозволу, а Міністерство енергетики та захисту довкілля України не вбачає підстав для здійснення їх захисту, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У даній справі прокурор, звертаючись з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України зазначає, що міністерство є вищим органом в системі органів виконавчої влади в сфері дотримання вимог законодавства щодо раціонального використання природних ресурсів та відповідний міністр наділений повноваженнями порушувати перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів виданих Державною службою геології та надр України, перевіряти діяльність вказаного органу та ініціювати притягнення винних посадових осіб до відповідальності, тоді як не виконує надані повноваження належним чином, чим порушує інтереси держави.

З даного приводу суд звертає увагу, що аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; або - у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. У другому - коли відповідний орган відсутній.

При цьому:

- «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається;

- «здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дії і рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною;

- «належність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

З урахування зазначеного, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Врахувавши вищевказані висновки, що узгоджені з аналогічною позицією Верховного Суду, судом враховується і те, що звертаючись з позовом за захистом інтересів держави, прокурор має довести: наявність інтересів держави, які порушені; наявність підстав для представницьких функцій у випадках невиконання або неналежного виконання своїх повноважень органами державної влади (місцевого самоврядування), які наділені такими функціями у відповідних правовідносинах або, в разі відсутності відповідного органу.

У даній позовній заяві, як встановлено вище, прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави вказує, що протиправне набуття Аграрним товариством з обмеженою відповідальністю "Велес" права на викоростання надр відбулось всупереч вимогам закону та не дотримання Державною службою геології та надр вимог законодавства щодо видачі дозволів на використання нар, порушує інтереси держави.

Водночас, при обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначив про пасивність поведінки Мінекоенерго, який маючи відповідні повноваження для захисту державних інтересів, за їх захистом не звертається.

Судом враховано, що згідно вищевказаної практики Верховного Суду саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Прокуратура Хмельницької області, звертаючись з даним позовом до суду, на підтвердження бездіяльності органу, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави, вказує на те, що ним у відповідності до вимог Закону України «Про прокуратуру» направлено відповідне звернення.

Разом з тим, зазначене звернення було належним чином опрацьоване Міністерством енергетики та захисту довкілля України, у зв`язку з чим було проведено перевірку викладених прокурором обставин та надано відповідь про відсутність підстав для ініціювання питання щодо скасування дозволів.

При цьому, незгода органів прокуратури з позицією суб`єкта владних повноважень не може бути підставою для звернення прокурора до суду за відсутності належних доказів, які б свідчили про очевидне невиконання або неналежне виконання позивачем своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання позивачем, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави, а тому у прокуратури Хмельницької області відсутні відповідні процесуальні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Пунктом 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Керуючись статтями 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути заступнику прокурора Хмельницької області.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами надіслати заступнику прокурора Хмельницької області.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до частини другої статей 293, 294 та пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.П. Огурцов