Постанова

від 03.06.2020 по справі 580/54/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/54/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача при прийнятті рішення від 05.12.2019 № 17-22/VII Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, яка розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства ;

- скасувати рішення відповідача від 05.12.2019 № 17-22/VII Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, яка розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства ;

- зобов`язати відповідача належним чином розглянути питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, що розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач направила на адресу відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7122084300:01:001:2001), площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області, яке відповідачем отримано 12.11.2019. До вказаної заяви було додано копії: паспорта, довідки РНОКПП, довідку з Державної статистичної звітності щодо земельної ділянки разом із схемою розташування земельної ділянки.

Листом від 11.12.2019 №41/09-06, відповідач повідомив позивача, що рішенням від 05.12.2019 № 17-20/VII, відповідач відмовив у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та вказав на те, що зазначена земельна ділянка рішенням від 11.11.2019 № 16-13/VII була включена у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди яких виставляється на земельні торги у формі аукціону.

Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням сільської ради, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:

- в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки;

- рішенням Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області від 11.11.2019 № 16-13/VII, земельна ділянка загальною площею 8,5 га кадастровий номер 7122084300:01:001:2001, до складу якої входить земельна ділянка на яку позивач претендує, включена у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди яких виставляється на земельні торги у формі аукціону;

- в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України, встановлені обставини є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правовими актами.

Нормами п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України, визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Приписами ч. ч. 1-3 ст. 116 ЗК України, встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Нормами п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України, визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У ст. 121 ЗК України, передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Приписами ч. ч. 1-2 ст. 116 ЗК України, визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону .

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Згідно з нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України, передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тож, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання/заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що звернення/заява позивача стосується частини (2 га) земельної ділянки, яка відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває в комунальній власності та має загальну площу 8,5 га.

Варто врахувати, що прийняттю відповідачем - сільською радою відповідних рішень, передує певна процедура, що передбачена Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та відповідним Регламентом, у даному випадку, Литвинецької сільської ради.

Так, сесія Литвинецької сільської ради відбулась 11.11.2019, на якій було розглянуто 19 питань, в тому числі і питання виставлення земельних ділянок на торги у формі аукціону.

Згідно рішення № 16-13/VІІ, яке було прийняте на пленарному засіданні Литвинецької сільської ради, на аукціон виставлено 24 земельні ділянки, в тому числі і земельна ділянка площею 8,5 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, - що розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області. (а.с. 43-44)

Відповідно до положень ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з п. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Так, предметом розгляду цього спору, є рішення відповідача від 05.12.2019 № 17-22/VІІ Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності площею 2,000 га кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, яка розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства .

Дійсно, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, приписи ст. 136 ЗК України, на які посилався відповідач в оскаржуваному рішенні, якими визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Згідно з ч. ч. 1-3 даної статті, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України, передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17, від 17.10.2019 у справі № 823/1120/16, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 23.01.2020 у справі № 620/1058/19.

Як встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою на яку просила позивач, є частиною земельної ділянки, яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру з кадастровим номером 7122084300:01:001:2001, та має загальну площу 8,5 га, а рішенням від 11.11.2019 № 16-13/VII, було включено земельну ділянку з таким кадастровим номером до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги (аукціон).

З урахуванням наведеного, слідує висновок, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення від 05.12.2019 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу, земельна ділянка, частину якої вона бажала отримати у власність, була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, що, виключало можливість надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, кінцевою метою якого є все ж таки отримання земельної ділянки в безоплатну приватизацію.

Тож, наявність рішення про включення земельної ділянки до переліку, передбаченого ч. 1 ст. 136 Земельного кодексу України, є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як одного з етапів процедури одержання її у власність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що окружний суд цілком правильно вказав, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко