Постанова

від 03.06.2020 по справі 640/2180/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2180/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 08 серпня 2018 року №149846-17 про сплату податкового боргу в сумі 29040,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08 серпня 2018 року №149846-17 про опис майна, що належить ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС (код ЄДРПОУ 37815310) у податкову заставу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що податковий борг на загальну суму 29040,80 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2016 року №0013911201 на суму 19509,44 грн. та від 10 червня 2016 року №0018021201 на суму 10706,00 грн., на підставі яких контролюючим органом виставлено оскаржувану вимогу - відсутній, оскільки сплачений платіжними дорученнями від 22 листопада 2016 року №27 та №28. Про відсутність заборгованості з податку на додану вартість, на думку апеллянта, свідчить також пункт 3 Рішення №521/26-55-12-10 від 07 серпня 2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Відповідно до статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня до 03 квітня 2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України запроваджено карантин та, в подальшому, карантинні обмеження також були продовжені.

Оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусною хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, зокрема, 309 цього Кодексу, строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, який обраховується з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, є продовженим на строк дії такого карантину.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2018 року контролюючим органом винесено податкову вимогу №149846-17 про сплату ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС податкового боргу в сумі 29 040,80 грн.

08 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято рішення №149846-17 про опис майна, що належить ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС у податкову заставу.

Представник ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС звернувся до контролюючого органу із адвокатським запитом щодо підстав визначення наявності податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 29 040,80 грн.

Листом Головного управління ДФС у м. Києві від 19 вересня 2018 року № 53333/Т/26-15-17-02-40 повідомлено, що податковий борг виник за результатами камеральної перевірки. Проведеної ДПІ у Печерському рай оні Головного управління ДФС у місті Києві. Результати перевірки були направлені ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС : акт про результати камеральної перевірки від 26.04.2016 № 1391/26-55-12-01, акт про результати камеральної перевірки від 18.05.2016 № 1802/26-55-12-01, податкові повідомлення-рішення від 31.05.2016 №0013911201 на суму 19509,44 грн. та від 10.06.2016 №0018021201 на суму 10706,00 грн.

Вважаючи, що податковий борг нарахований протиправно, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що позивач не навів жодного переконливого доводу з приводу зазначених відповідачем даних, що містяться в інтегрованій картці платника.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 цієї статті).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59).

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2018 року контролюючим органом винесено оскаржувану податкову вимогу №149846-17 про сплату ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС податкового боргу в сумі 29 040,80 грн.

При цьому, з листа Головного управління ДФС у м. Києві від 19 вересня 2018 року № 53333/Т/26-15-17-02-40 вбачається, що податковий борг виник за результатами камеральної перевірки, проведеної ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Результати перевірки були направлені ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС : акт про результати камеральної перевірки від 26.04.2016 № 1391/26-55-12-01, акт про результати камеральної перевірки від 18.05.2016 № 1802/26-55-12-01, податкові повідомлення-рішення від 31.05.2016 №0013911201 на суму 19509,44 грн. та від 10.06.2016 №0018021201 на суму 10706,00 грн.

Тобто, в вищевказаному листі контролюючий орган чітко визначив, що податковий борг у розмірі 29 040,80 грн ., що став підставою для винесення оскаржуваної податкової вимоги, виник на підставі несплачених заборгованостей за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.05.2016 №0013911201 на суму 19509,44 грн. та від 10.06.2016 №0018021201 на суму 10706,00 грн.

Однак, вищевикладене спростовується копіями платіжних доручень від 22 листопада 2016 року №28 та №27 (а.с. 24-25) на суми 10 706, 00 грн. та 19 508,44 грн. відповідно, якими підтверджується сплата сум заборгованостей за відповідними податковими повідомленнями-рішеннями.

В той же час, у відзиві на позовну заяву контролюючим органом викладена зовсім інша позиція, згідно з якою податковий борг ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС в сумі 29 040,80 грн. виник 30.11.2016. При цьому, відповідач вказує, що відповідно до поданого Позивачем 07.04.2016 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зв`язку виправленням самостійно виправлених помилок за лютий 2016 року, платником самостійно збільшено суму ПДВ до розміру 21 412 грн. та самостійно нараховано штрафні санкції в розмірі 642,00 грн. Отже, у ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС відповідно до поданого уточнюючого розрахунку виник податковий борг у розмірі 22 054 грн ., а також грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.05.2016 №0013911201 та від 10.06.2016 №0018021201.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем вказується про абсолютно різні суми податкового боргу позивача, при цьому якщо згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 19 вересня 2018 року № 53333/Т/26-15-17-02-40 податковий борг виник внаслідок несплати зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями, то вже у відзиві відповідач вказує, що податковий борг виник внаслідок уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, саме на контролюючий орган у даному випадку покладається обов`язок доказування, що податкова вимога була винесена правомірно.

Колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які оригінали документів (належним чином засвідчені копії), які стали підставою для виникнення боргу ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС з податку на додану вартість на суму 29 040,80 грн. та формування оскаржуваної податкової вимоги від 08 серпня 2018 року № 149846-17. Відповідні документи не було надано і до апеляційного суду на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року про витребування доказів. Наявні в матеріалах справи пояснення податкового органу містять протилежні підстави виникнення податкового боргу, з яких відсутня можливість встановити чітку та аргументовану позицію відповідача і підстави для прийняття ним оскаржуваної податкової вимоги.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не навів жодного переконливого доводу з приводу зазначених відповідачем даних, що містяться в інтегрованій картці платника.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення. При цьому, роздруківка з інтегрованої картки платника податків, не може бути єдиною підставою на підтвердження правомірності винесення податкової вимоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 610 від 30.06.2017 року (далі - Порядок), податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Також, пунктом 1 вказаного вище Порядку встановлено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Таким чином, формування податкових вимог здійснюється автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем. При цьому, відповідач сам зазначає, що борг виник у 2016 році, однак оскаржувана вимога була сформована лише через два роки - у 2018 році.

До того ж, з даних роздруківки інтегрованої картки платника податків, яку надає відповідач, вбачається, що станом на 22.11.2016 року будь-яка заборгованість у ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС відсутня. Однак, вже 29.11.2016 було донараховано штрафні санкції за актом перевірки від 10 червня 2016 року №0018021201, сума 9 531,36 грн. та податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2016 року №0013911201, сума 19 509,44 грн., всього 29 040,80 грн.

В той же час, наданими позивачем платіжними дорученнями від 22 листопада 2016 року № 27 на суму 19 509,44 грн. та № 28 на суму 10 706,00 грн. підтверджується сплата зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявне рішення податкового органу №521/26-55-12-10 від 07 серпня 2017 року про анулювання реєстрації ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС як платника податку на додану вартість, пункт третій якого передбачає необхідність заповнення суми розміру податкової заборгованості з ПДВ на дату складання рішення, у випадку наявності останньої.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідне рішення не містить застереження щодо відсутності податкового боргу у позивача, оскільки пункт третій, який безпосередньо передбачає вказівку на суму боргу, контролюючим органом не було заповнено, що свідчить саме про відсутність такого податкового боргу станом на дату прийняття відповідного рішення анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи у судовому засіданні, з метою об`єктивного та всебічного розгляду справи було зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати детальний розрахунок виникнення боргу з податку на додану вартість на суму 29 040,80 грн., який став підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги від 08 серпня 2018 року № 149846-17, із врахуванням сплати ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями від 31 травня 2016 року №0013911201 та від 10 червня 2016 року №0018021201 згідно з платіжними дорученнями від 22 листопада 2016 року № 27 на суму 19 509,44 грн. та № 28 на суму 10 706,00 грн. та інших даних інтегрованої картки платника з 30 січня 2016 року та до моменту виникнення відповідного боргу.

На виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, відповідачем 12 березня 2020 року було надано лише копію інтегрованої картки платника податків, яка вже наявна в матеріалах справи, а також розрахунок податкового боргу у вигляді витягу з відповідної картки. Вказано, що 29.11.2016 було донараховано штрафні санкції за актом перевірки від 10 червня 2016 року №0018021201, сума 9 531,36 грн. та податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2016 року №0013911201, сума 19 509,44 грн., всього 29 040,80 грн.

В подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві письмові пояснення та оригінали документів (належним чином засвідчені копії), які стали підставою для виникнення боргу ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС з податку на додану вартість на суму 29 040,80 грн. та формування оскаржуваної податкової вимоги від 08 серпня 2018 року № 149846-17, із врахуванням сплати ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями від 31 травня 2016 року №0013911201 та від 10 червня 2016 року №0018021201 згідно з платіжними дорученнями від 22 листопада 2016 року № 27 на суму 19 509,44 грн. та № 28 на суму 10 706,00 грн. та інших даних інтегрованої картки платника з 30 січня 2016 року та до моменту виникнення відповідного боргу.

Однак, станом на 03 червня 2020 року, відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано жодних витребуваних документів на виконання вказаної вище ухвали, як і не вказано поважних причин неможливості їх надання.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що із врахуванням сплати ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями від 31 травня 2016 року №0013911201 та від 10 червня 2016 року №0018021201, що підтверджується платіжними дорученнями від 22 листопада 2016 року № 27 на суму 19 509,44 грн. та № 28 на суму 10 706,00 грн., відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних належних доказів та не доведено правомірності винесеної ним податкової вимоги.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, умовою для винесення керівником контролюючого органу рішення про опис майна у податкову заставу є наявність у такого платника податкового боргу. Відтак, оскільки відповідачем не було доведено правомірності винесення податкової вимоги від 08 серпня 2018 року №149846-17 про сплату податкового боргу в сумі 29040,80 грн., то прийняте рішення від 08 серпня 2018 року №149846-17 про опис майна, що належить ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС у податкову заставу, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити повністю .

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 08 серпня 2018 року №149846-17 про сплату податкового боргу в сумі 29040,80 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08 серпня 2018 року №149846-17 про опис майна, що належить ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС (код ЄДРПОУ 37815310) у податкову заставу.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 03.06.2020 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма