Ухвала

від 29.05.2020 по справі 554/4574/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 29.05.2020 Справа № 554/4574/20

Провадження № 1-кс/554/7358/2020

УХВАЛА

Іменем України

29 травня 2020 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому, просив з метою забезпечення цивільного позову накласти арешт на: земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3220687000:01:007:0052 за адресою: Київська обл., Богуславський район., с/рада Синицька; земельну ділянку площею 0,1 га, для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 3220487400:02:004:0150 за адресою: Київська обл., Богуславський район., с/рада Трушківська.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що Третім слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42015220750000008 від 12 січня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що капітан ОСОБА_3 ,будучи військовослужбовцемвійськової службиза контрактом,незважаючи на вимогинормативно-правовихактів,діючи зі злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог, ст. ст. 9, 11, 16, 30, 37, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (зі змінами), ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, ст. ст. 147, 148 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, п.п. 2.11., 2.23., 3.22., 4.1. «Положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.01.1997 № 5, п.п. 2.2., 2.2.2., 3.1., 3.1.7., 3.3., 3.4., 5.1., 5.1.2., посадової інструкції заступника командира дивізіону з озброєння військової частини НОМЕР_1 та п.п. 14.1., 17.5.2. Технічного описання та інструкції по експлуатації колісного шасі 5937 та 5939, 18 вересня 2014 року близько 21 год. 00 хв. прийняв рішення за допомогою жорсткого зчепу взяти на буксирування бойову машину 9А33БМ2 №5331А5 (зав. № К99987) на базі автомобіля «БАЗ-5937».

За наказом капітана ОСОБА_3 буксирування здійснював старший сержант ОСОБА_4 на автомобілі КРАЗ 6322 № НОМЕР_2 .

В якості механіка-водія виробу 9А33БМ2 №5331А5 (зав. № К99987) на базі автомобіля «БАЗ-5937» ОСОБА_3 призначив заступника начальника зенітної ракетної обслуги 2-ої зрбатр молодшого сержанта ОСОБА_5 , при цьому достовірно знаючи, що у останнього взагалі не має водійських прав з відповідними категоріями на право керування транспортними засобами та відсутня допідготовка і дозвіл на керування БАЗ-5937 (5939).

Близько 22 год. 00 хв. 18 вересня 2014 року в районі населеного пункту Станичне за 40 км не доїжджаючи до м. Красноград Харківської області (якщо рухатися зі сторони м. Харкова) виріб 9А33БМ2 №5331А5 (зав. № К99987) на базі автомобіля «БАЗ-5937» перетнув смугу зустрічного руху та знищивши відбійники, впав з 20 метрової висоти, внаслідок чого повністю зруйновано антенно-пусковий пристрій, деформовані відсіки розташування блоків передавачів та приймачів станції СОЦ, СІІК, СВР, мають місце значні механічні пошкодження блоків, які встановлені у відсіках АПУ, зруйновані складові частини антенних пристроїв та системи стабілізації СОЦ. Головний джгут виробу пошкоджений і не підлягає відновленню. Дії (бездіяльність) капітана ОСОБА_3 , які виразилися в не виконанні розпорядження командира дивізіону стосовно складу команди, в наслідок чого не убули у відрядження начальник обслуги та підготовлений механік водій, який був призначений для доставляння бойової машини з ДП "Балаклійський ремонтний завод" до пункту призначення, самоусунення від організації управління підлеглими після отримання виробу 9А33БМ2 №5331А5 (зав. № К99987) на базі автомобіля «БАЗ-5937», з ДП "Балаклійський ремонтний завод" до пункту призначення, не забезпечення правильної експлуатації бойової техніки, відданні капітаном ОСОБА_3 наказу на управління виробу 9А33БМ2 №5331А5 (зав. № К99987) на базі автомобіля «БАЗ-5937» військовослужбовцю, достеменно знаючи про відсутність у нього посвідчення на право керування даним транспортним засобом, перебувають у причинному зв`язку з подією, яка мала місце близько 22 год. 00 хв. 18 вересня 2014 року.

У відповідності до висновку судово-економічної експертизи №6093 заподіяно шкоду у великому розмірі, у вигляді матеріального збитку завданого власнику бойової машини 9А33БМ2 №5331А5 (зав. № К99987) на базі автомобіля «БАЗ-5937», а саме військовій частині НОМЕР_1 на загальну суму 2015815,84 грн.

24 квітня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у необережному пошкодженні військової техніки, що заподіяло шкоду у великих розмірах, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 412 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: висновком комісійної судової автотехнічної експертизи, висновком судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності, протоколом огляду, протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також іншими матеріали досудового розслідування.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3220687000:01:007:0052 за адресою: Київська обл., Богуславський район., с/рада Синицька.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 3220487400:02:004:0150 за адресою: Київська обл., Богуславський район., с/рада Трушківська.

Субещанський О.О. обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України, що заподіяло шкоду у великих розмірах, у вигляді матеріального збитку завданого власнику бойової машини 9А33БМ2 №5331А5 (зав. № К99987) на базі автомобіля «БАЗ-5937», а саме військовій частині НОМЕР_1 на загальну суму 2015815,84 грн.

З метою недопущення відчуження та для забезпечення цивільного позову слідчий просив накласти арешт.

В судове засідання слідчий не з`явився, направив заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Також зазначав, що ОСОБА_3 перебуває в зоні проведення ООС, тому не має змоги з`явитись до суду.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.ст.168, 237 КПК України вилучене в ході огляду місця події майно є тимчасово вилученим майном, на яке, у відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, потрібно накласти арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Як встановлено, Третім слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42015220750000008 від 12 січня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України.

Санкція ч.1 ст. 412 КК України не передбачає спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, посилання слідчого на забезпечення цивільного позову також не можуть бути прийняті до уваги слідчим суддею. Слідчий зазначає, що згідно висновку судово-економічної експертизи №6093 ВЧ А1232 завдано матеріального збитку на загальну суму 2015815, 84 грн., однак даного висновку до матеріалів клопотання не надано.

Також слід зазначити, що з наданих слідчим матеріалів неможливо встановити співмірність вартості земельних ділянок та завданого збитку.

Крім того, відсутні відомості, про вдасника земельної ділянки площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3220687000:01:007:0052 за адресою: Київська обл., Богуславський район., с/рада Синицька. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що ОСОБА_3 є орендодавцем вказаної земельної ділянки.

Враховуючи викладене,приходжу довисновку провідсутність правовихпідстав длянакладення арештута задоволення клопотання, оскільки слідчим не доведено необхідності такого арешту, клопотання слідчого необґрунтоване та не підтверджено належгними доказами і відповідно не підлягає задоволенню.

Таким чином у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,98, 132,167,170-173,309,372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_2 про накладення арешту на майно відмовити.

На підставі ч.3 ст. 269 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п`яти діб.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м.Полтави ОСОБА_1