Рішення

від 04.06.2020 по справі 328/348/20

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/348/20

04.06.2020

2-о/328/19/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., при секретарі: Мацинській О.Є., представника заявника Левченко Т.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Токмацької міської ради, заінтересовані особи: Токмацька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання спадщини відумерлою на 1/3 частину земельної ділянки,

встановив:

Токмацька міська рада звернулась до суду із заявою, зазначивши в якості заінтересованих осіб Токмацьку державну нотаріальну контору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання спадщини відумерлою на 1/3 частину земельної ділянки, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , якій на праві приватної власності належала 1/3 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2311000000:01:014:0021, з цільовим призначенням, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд по АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що у померлої немає спадкоємців і вказане майно ніким не успадковане, заявник просить визнати спадкове майно померлої ОСОБА_6 , - 1/3 частину вказаної земельної ділянки відумерлою спадщиною та передати її у власність територіальної громади міста Токмак в особі Токмацької міської ради.

Ухвалою судді від 27.02.2020 заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.05.2020 за заявою представника Токмацької міської ради в якості заінтересованих осіб до участі в справі залучені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала, посилаючись на обставини викладені в заяві, просила задовольнити. Пояснила, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 спадщину ніхто зі спадкоємців не прийняв, спадкова справа не заведена.

Представник заінтересованої особи - Токмацької державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, просять задовольнити заяву.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши у судовому засіданні наявні письмові докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в тому числі, про визнання спадщини відумерлою.

Статтею ст.335 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно до ст.ст.337, 338 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 27 листопада 1978 року, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_6 придбала 1/3 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З витягу з реєстру права власності на нерухоме майно за №868012 від 15.04.2003р. вбачається, що за реєстраційним номером 713363 зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 - 1/3 частка, ОСОБА_8 - 1/3 частка та ОСОБА_9 - 1/3 частка.

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.10.1999 року, зареєстрованого в реєстрі за №2348, спадкова справа №183/89, вбачається, що ОСОБА_3 успадкувала після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 майно, яке складається з 1/3 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На підставі рішення 12 сесії 24 скликання Токмацької міської ради №15 від 10.04.2003р. про виділення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка площею 0,10 га кадастровий номер 2311000000:01:014:0021, з цільовим призначенням, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 13.05.2003р. Зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №3049.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування р.№1208 від 17 квітня 2003 року, ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_11 прийняла у дар 1/3 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Стаття 81 ЗК України, який набув чинності з 01 січня 2002 року (у редакції, чинній на 17.04.2003 р., тобто на час відчуження ОСОБА_6 1/3 частини будинку по АДРЕСА_1 ), передбачала, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

У статті 125 ЗК України (у редакції, чинній на 17.04.2003р., тобто на час відчуження ОСОБА_6 1/3 частини будинку по АДРЕСА_1 ) встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Стаття 120 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення вищезазначеного договору дарування) передбачала, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження будівлі і споруди.

Разом з тим з 01 січня 2004 року набув чинності ЦК України в редакції Закону України № 435-IV.

Стаття 377 цього Кодексу визначила, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Разом тим виникає ситуація існування в часі нормативних актів, виданих одним і тим самим органом, які містять суперечності в регулюванні одних і тих самих правовідносин.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

При розбіжності між загальними і спеціальними нормами права перевага надається спеціальній, якщо вона не скасована виданим пізніше загальним актом.

Положення статті 377 ЦК України стосуються саме переходу прав на земельну ділянку при переході прав на нерухомість, яка розташована на цій земельній ділянці. Зазначені положення повністю регулюють правовідносини, визначені статтею 120 ЗК України, а тому ці норми мають однакову юридичну силу.

За таких обставин для регулювання суспільних правовідносин, які виникають при переході прав на земельні ділянки при набутті прав на нерухомість, розташовану на них, слід застосовувати норми ЦК України до моменту внесення відповідних змін до ЗК України.

Такі зміни внесені до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України (далі - Закон № 997-V), який набув чинності 20 червня 2007 року.

Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частину могло переходити відповідно до статті 120 ЗК України (2001 року) на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК України (Закон № 435-ІV), а з часу внесення змін до статті 120 ЗК України Законом № 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК України переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Таким чином, відчуження об`єктів нерухомого майна в період з 01 січня 2002 року до 01 січня 2004 року, тобто на час відчуження ОСОБА_6 1/3 частини будинку по АДРЕСА_1 , не призводило до переходу прав на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівель та споруд до набувача нерухомості на підставі правочину про набуття права на нерухомість.

Такі права виникли лише з 01 січня 2004 року з набуттям чинності ЦК України в редакції Закону України № 435-IV, і до 01 січня 2010 року такий перехід прав стосувався права власності на земельну ділянку, розмір якої був зазначений у договорі відчуження нерухомості, а за відсутності таких даних - у розмірах, необхідних для обслуговування будинку.

Право власності на усю земельну ділянку, на якій розташовано будівлю, стало одночасно переходити до набувача нерухомості лише з 01 січня 2010 року.

Тобто, при переході від ОСОБА_6 до ОСОБА_11 права власності на 1/3 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування р.№1208 від 17 квітня 2003 року, право власності на 1/3 частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування зазначеної частини житлового будинку кадастровий номер 2311000000:01:014:0021, з цільовим призначенням, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд , яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.05.2003р., не переходило.

Враховуючи, що ОСОБА_11 при набутті права власності на 1/3 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 права власності на 1/3 частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування зазначеної частини житлового будинку кадастровий номер 2311000000:01:014:0021, з цільовим призначенням, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд не набула, подальший перехід права власності на 1/3 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 24 червня 2011 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу р.№2187 ОСОБА_4 не потяг за собою набуття права власності на вищезазначену 1/3 частину земельної ділянки, яка продовжувала перебувати у власності ОСОБА_6 .

Крім того, заінтересована особа ОСОБА_4 , яка на даний час є власником належної ОСОБА_6 1/3 частини житлового будинку, на земельну ділянку не претендує та просить задовольнити заяву заявника про визнання спадщини відумерлою.

Як вбачається з повідомлення міськрайонного управління у Токмацькому районі та м.Токмаку ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області за №0-8-0.212-94/120-20 від 03.02.2020, згідно з даними Державного земельного кадастру, власниками земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд з кадастровим номером 2311000000:01:014:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 (1/3 ч.), ОСОБА_3 (1/3 ч.) та ОСОБА_6 (1/3 ч.).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (повторним) серії НОМЕР_2 , виданим Токмацьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №118 та копією актового запису про смерть №118.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, зокрема на 1/3 частину вищезазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:014:0021.

Залучена в якості заінтересованої особи донька померлої ОСОБА_6 ОСОБА_5 надала суду заяву, відповідно до якої проти задоволення заяви Токмацької міської ради про визнання спадщини відумерлою не заперечує.

Згідно з Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи на видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №59333721 від 07.02.2020 щодо ОСОБА_6 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до інформації, наданої завідувачем Токмацької державної нотаріальної контори за вих.№ 216/01-16 від 12.03.2020, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , - не відкривалась.

Відповідно приписів ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається з ч.1 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1-3 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Спадкоємці померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 за заповітом і за законом, які б мали намір прийняти чи які б прийняли спадщину судом не встановлені. Спадщину, відкриту після її смерті, ніхто не прийняв.

З часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка була власником 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:014:0021, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , минуло більше ніж 15 років.

Токмацька міська рада є органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням вказаної земельної ділянки.

На підставі ст.334 ЦПК України, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимога Токмацької міської ради про визнання відумерлою спадщини, яка складається з 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000 :01:014:0021, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 10, 19, 263-265, 293, 315, 337, 338 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву Токмацької міської ради, заінтересовані особи: Токмацька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання спадщини відумерлою на 1/3 частину земельної ділянки, задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з 1/3 частки земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд з кадастровим номером 2311000000 :01:014:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та передати її територіальній громаді міста Токмака Запорізької області в особі Токмацької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строки зазначені у абзаці 4 резолютивної частини рішення продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 12 розділу І до Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року.

Учасники справи:

Заявник: Токмацька міська рада, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 45, м. Токмак, Запорізька область, 71701, ЄДРПОУ код 34676874,

Заінтересовані особи:

Токмацька державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 14/101, м. Токмак, Запорізька область, код ЄДРПОУ 02884279.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Токмацьким РВ УДМС України в Запорізькій області 23.10.2012р., рнкопп НОМЕР_5 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 30.09.2005р., рнкопп НОМЕР_7 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий Токмацьким МВ ГУМВС України в Запорізькій області 06.06.2012р., адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , рнкопп НОМЕР_9

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданий Токмацьким МВ УМВС України в Запорізькій області 18.09.1997р.; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 . рнкопп НОМЕР_11 .

Повнпий текст рішення виготовлений 04.06.2020 року

Суддя