Рішення

від 29.05.2020 по справі 193/1691/19

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1691/19

Провадження №2/193/155/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

29 травня 2020 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ордо-Василівської сільської ради, третя особа Державний нотаріус Софіївської державної нотаріальної контори Русак Л.А. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визначити йому додатковий трьохмісячний строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 14.05.2019 року Нікопольським міжрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 8.6000 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225286600:02:002:0135.

За життя ОСОБА_2 зробила заповіт, яким заповіла після своєї смерті - ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 8.6000 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ордо- Василівської сільської ради Софіївського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225286600:02:002:0135.

В шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач не звертався, так як про існування заповіту не знав. ОСОБА_2 за життя йому про заповіт, який вона зробила 18 вересня 2008 року в Ордо-Василівській сільській раді, не розповідала. Про його існування позивачу стало відомо у листопаді 2019 року, коли вони з родичами перебирали документи в її будинку в селі Зав`яловка Софіївського району Дніпропетровської області, де вона проживала та виявили зазначений заповіт.

29 листопада 2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса Софіївської нотаріальної контори Русак Л.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну для її прийняття.

Пропущення строку прийняття спадщини сталося із-за того, що позивач не знав про існування заповіту ОСОБА_2 , тому просить суд визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, так як вони пов`язані з об`єктивними, та істотними труднощами для позивача на вчинення цих дій.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи без його присутності та підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що заперечень проти позову немає.

Третя особа Державний нотаріус Софіївської державної нотаріальної контори Русак Л.А. в судове засідання не з"явилась, заяв про розгляд справи без її участі суду не надавала.

З огляду на подання позивачем достатніх матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст.1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задоволити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, та приходить до висновку про необхідність надання позивачу додаткового строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

ОСОБА_1 до Ордо-Василівської сільської ради, третя особа Державний нотаріус Софіївської державної нотаріальної контори Русак Л.А. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , додатковий трьохмісячний строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.При цьому відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя О.В.Шумська