Справа № 490/3177/20
н\п 2-з/490/85/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
02 червня 2020 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту до пред`явлення позову,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просив до пред`явлення позову вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у Статутному капіталі ТОВ "Конкордпласт 2000" (код ЄДРПОУ 32391293, місцезнаходження - м. Миколаїв, вул. В. Чорновола (Гмирьова) 8ж) у сумі 11 067 211,14 грн., що складає 50% статутного капіталу, власником якого є ОСОБА_2 . В обґрунтування вимог заяви заявник посилався на те, що 25.03.2020 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму 950 000,00 грн. 25.03.2020 року між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов`язань за договором позики укладено договір застави, предметом якого є частка у статутному капіталі ТОВ "Конкордпласт 2000" у сумі 11067211,14 грн. Станом на момент подання даної заяви зобов`язання щодо повернення боргу не виконані, борг не повернуто, а тому заявник просить задовольнити його заяву.
Заява отримана суддею Черенковою Н.П. 02.06.2020 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 151 ЦПК України визначено вимоги до заяви про забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
За приписами п.п. 3,4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
За п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
КГС ВС у справі №922/2163/17 зробив висновок, що забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
У справі №922/2163/17 Верховний Суд наголосив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Таким чином, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як вбачається із п. 12 договору застави від 05.03.2020 року, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 25.03.2020 року, заставодержатель вправі вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов`язання, а у разі його невиконання звернути стягнення на предмет застави, якщо заставодавець порушив умови договору, заставодавець не допускає представників заставодержателя до перевірки предмету застави, у разі невиконання або неналежного виконання умов договору позики, якщо інша особа одержала право звернути стягнення на предмет застави.
Згідно п 14 договору застави від 05.03.2020 року, заставодержатель здобуває право звернути стягнення на предмет застави у випадках, якщо на момент настання терміну виконання зобов`язань за договором позики, забезпеченими заставою, вони не будуть виконані.
За п. 15 договору застави від 05.03.2020 року, звернення стягнення може здійснюватися на вибір заставодержателя у таких спосіб: на підставі рішення суду або шляхом позасудового звернення стягнення на предмет застави.
За такого, заявник не обґрунтував, в чому необхідність застосування забезпечення позову до його пред`явлення з врахуванням виписаного вище, не навів свої доводи і посилання на докази щодо обставин, які підтверджують потребу застосування таких заходів.
Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України , суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу , повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже, заява про забезпечення позову підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.149, 151 , 153 ЦПК України , суддя, -
УХВАЛИВ :
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту до пред`явлення позову - повернути заявнику.
Повернути заявнику судовий збір у розмірі 420,40 грн., сплачений 01.06.2020 року у АТ КБ "ПриватБанк" за квитанцією №0.0.1723799177.1.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова
Суд | Центральний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2020 |
Оприлюднено | 05.06.2020 |
Номер документу | 89641420 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Центральний районний суд м. Миколаєва
Черенкова Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні