Рішення

від 14.05.2020 по справі 564/2604/19

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2604/19

14 травня 2020 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Пузирко В. В.

за участі: позивача - ОСОБА_1 , представників позивача - Самардак К. В. та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального закладу Костопільська спеціальна школа I-III ступенів Рівненської обласної ради, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ № 200 від 23.08.2019 року "Про скорочення чисельності або штату працівників" щодо її звільнення з посади вчителя трудового навчання комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради, поновити її на попередній посаді, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що з 1 вересня 1970 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. З 13 серпня 1983 року - на посаді вчителя професійно-трудового навчання.

Наказом Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради від 23.08.2019 №199, копію якого їй вручили 27.08.2019 року, її було звільнено з посади вчителя трудового навчання з 27.08.2019 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скоренням чисельності або штату.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки, при звільненні було допущено порушення вимог чинного законодавства. Зокрема, всупереч вимогам трудового законодавства відповідачем її не було повідомлено за два місяці про наступне звільнення, не запропоновано іншу роботу та не враховано її переважне право залишення на роботі.

Крім того зазначає, що відповідач при звільненні її з роботи не дотримав порядку процедури звільнення, що є підставою для визнання наказу про звільнення незаконними та поновлення її на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.08.2019 р. по 27.09.2019 р. в сумі 11 908,25 грн.

Ухвалою Костопільського районного суду від 03.10.2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено розгляд справ проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

За клопотанням представника позивача адвоката Самардак К.В. ухвалою суду від 05.11.2019 року розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, до початку судового розгляду справи, а саме 23.10.2019 року представник позивача адвокат Самардак К. В. звернулася до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог.

В обгрунтування вказаної заяви представник позивача Самардак К. В. зазначила, що попередній середній заробіток на час вимушеного прогулу був обрахований на дату звернення до суду 27.09.2019 року, виходячи із середньоденної заробітної плати 517,75 грн. Відповідно до отриманої ОСОБА_1 у жовтні 2019 року довідки про доходи, її середньоденна заробітна плата складає 349,54 грн., середньомісячна заробітна плата складає 7165,57 грн. Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 03.10.2019 року по даній справі судове засідання призначене на 05.11.2019 року, тому, відповідно розмір середнього заробітку за період вимушеного прогулу, який відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача теж підлягає перерахунку і станом на 05.11.2019 року складає 17 124 грн. 46 коп., а розмір заробітної плати за один місяць, яку слід допустити до негайного виконання складає 7165,57 грн. Крім того просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в розмірі 4010 грн. Решту позовних вимог просила залишити без змін.

30.01.2020 року представник позивача адвокат Самардак К. В. повторно звернулася до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.08.2019 року по 03.01.2020 року в сумі 37 750 грн. 32 коп.

14.05.2020 року представник позивача адвокат Самардак К. В. звернулася до суду із клопотанням про стягнення з відповідача витрат на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 10280 грн. 00 коп., а також збільшила позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.08.2019 року по 13.05.2020 року в сумі 62 218,12 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники Самардак К.В. і ОСОБА_3 позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримали повністю з підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити та поновити позивача на попередній посаді, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 62 218,12 грн. та фактично понесені позивачем судові витрати на надання професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи у розмірі 10280 грн.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Від відповідача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача та за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1 вересня 1970 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. З 13 серпня 1983 року - на посаді вчителя професійно-трудового навчання.

22.10.2009 р. Костопільську спеціальну загальноосвітню школу - інтернат було перейменовано в Комунальний заклад Костопільська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів Рівненської обласної ради.

19.06.2019 року вищезгадану юридичну особу перейменовано на Комунальний заклад "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради, а також затверджено Статут комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради у новій редакції.

Наказом директора комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради № 138 від 25.06.2019 року "Про попередження працівників про можливе звільнення" було попереджено про можливе звільнення з 27.08.2019 року працівників, в тому числі і позивача. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення в наказі від 25.06.2019 № 138 відсутній.

З 18 червня по 14 серпня 2019 року, відповідно до наказу відповідача, позивач перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.

27 червня 2019 року відповідачем поштою було направлено позивачу попередження про майбутнє звільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників. Згідно інформації про відстеження поштового відправлення попередження було вручене 01.07.2019 року.

Наказом директора комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради № 199 від 23.08.2019 року "Про скорочення чисельності або штату працівників" позивача було звільнено з посади вчителя трудового навчання закладу з 27.08.2019 року у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників .

Вимоги позивача про визнання цього наказу незаконним суд рахує обгрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Судом встановлено, що фактично позивача не було попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Пунктом 8.2. Статуту комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради встановлено, що до компетенції Рівненської обласної ради належать погодження кошторису та штатного розпису Спеціальної школи в установленому порядку. Згідно п.8.9. передбачено, що при здійсненні діяльності Спеціальної школи Керівник забезпечує розробку структури та штатного розпису Спеціальної школи та подання їх на погодження до Рівненської обласної ради.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Листа Рівненської обласної ради від 12 липня 2019 року №01/14-229 керівників комунальних закладів освіти спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Рівненської області, зокрема відповідача, було повідомлено про те, що зміна типу навального закладу передбачатиме можливе внесення змін до штатного розпису закладу. Як зазначено в листі, зміни до штатних розписів потребуватимуть погодження постійними комісіями обласної ради та головою Рівненської обласної ради відповідно до Положення №1142 від 04.03.2014. При цьому Рівненською обласною радою було наголошено, що попередження працівників закладу про можливе майбутнє вивільнення доцільно здійснювати після внесення відповідних змін до штатного розпису закладу в установленому порядку.

Однак, попередження про заплановане звільнення та наказ про звільнення із займаної посади були винесені без внесення змін до чинного штатного розпису Комунального закладу Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Рівненської обласної ради.

У зв`язку з тим, що Комунальним закладом Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Рівненської обласної ради ще 26.06.2019 року було складено попередження про заплановані звільнення і повідомлено про це орган управління, 20.08.2019 року Постійною комісією Рівненської обласної ради було відмовлено відповідачу у погодженні проекту штатного розпису, а розгляд вказаного питання було відкладено.

Як встановлено в судовому засіданні, зміни до штатного розпису комунального закладу були погоджені Рівненською обласною радою лише 30.08.2019, що вбачається з листа від 04.09.2019 №Б-1494/240, тобто після звільнення позивача.

Наказом Про внесення змін та затвердження штатного розпису від 24.06.2019 № 136 відповідач затвердив і ввів в дію 01.08.2019 штатний розпис у кількості 91,9 штатних одиниць.

Назва посади вчитель трудового навчання із зазначенням посадового окладу у штатному розписі станом на 01.01.2019, як і в новому штатному розписі станом на 01.08.2019 відсутня, натомість включена відповідачем до загальної категорії разом педпрацівників . За таких обставин суд вважає, що докази скорочення саме посади вчитель трудового навчання відсутні.

Оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець вважається таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Як вбачається з протоколу засідання комісії від 25.06.2019 року та з протоколу засідання профкому та адміністрації КЗ "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради від 17.03.2020 року у закладі були вакантні посади, які пропонувались іншим працівникам, але не пропонувались позивачу.

Суд вважає, що відповідачем було допущено порушення вимог ч.1 ст. 42 КЗпП України, оскільки, позивач як особа , що має педагогічне звання і вищу кваліфікаційну категорію, мала переважне право залишення на роботі.

Вказані обставини також підтверджуються листом Рівненської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України від 11.09.2019 №03-167, представниками якої було проведено виїзну перевірку отриманого звернення і встановлено, що ОСОБА_1 мала переважне право залишення на роботі як працівник, що має педагогічне звання і вищу кваліфікаційну категорію.

Таким чином, суд вважає, що позивача було звільнено з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання незаконним наказу №199 від 23.08.2019 р. Про скорочення чисельності або штату працівників , яким ОСОБА_1 звільнено з роботи та поновлення позивача на посаді вчителя трудового навчання КЗ Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів .

Що стосується вимог про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.95 р. №100 (далі - Порядок №100).

Так, з урахуванням наведених вище норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 р. IV Порядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Представник позивача Самардак К.В. на підтвердження суми втраченого заробітку за час вимушеного прогулу надала відповідний розрахунок, згідно якого середньоденна заробітна плата становить 349,54 грн. (3495,36 грн. : 10 (кількість робочих днів за червень-липень 2019 року), кількість днів вимушеного прогулу складає 178 робочих днів, а сума до відшкодування - 62 218,12 грн. ( 349.54 грн. х 178 днів ( кількість календарних днів за період з 28.08.2019 року по 14.05.2020 року).

Суд погоджується з наданим розрахунком суми втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки згідно долученої довідки про доходи ОСОБА_1 , заробітна плата за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення позивача з роботи становить 3495,36 грн., кількість відпрацьованих робочих днів складає 10 днів, а середньоденна заробітна плата - 349,54 грн. Виходячи із цього, суд проводить стягнення втраченого заробітку за 178 робочих днів (з 28.08.2019 по 14.05.2020 року) вимушеного прогулу в сумі 62 218.12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині поновлення позивача на посаді вчителя трудового навчання та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 7165,57 грн. суд допускає до негайного виконання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд враховує наступне.

Так до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК, докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З аналізу норм кодексу про витрати на професійну правничу допомогу вбачається, що такими є витрати, сплачені на надання послуг адвокатами, які були понесені у відповідності до укладеного договору про надання правової допомоги та в подальшому підтверджені належними доказами.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, адвокат Самардак К.В. надала здійснений нею розрахунок суми судових витрат, які несла позивачка, договір про надання правової допомоги та оригінали квитанцій про сплату адвокату 10280 грн., в яких призначення проведеного платежу вказано правова допомога адвоката.

Суд погоджується з визначеною сумою судових витрат на надання професійної правничої допомоги, оскільки позивачем та її представником Самардак К.В. підтверджено належними доказами обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення цих витрат з відповідача.

З визначенням обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і оцінкою їх співмірності з розміром здійснених витрат, у суду питань не виникло.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2305,20 грн. (по 768,40 грн. за три позовних вимоги).

На підставі викладеного, керуючись ст.10,11,12, 76-80, 89, 133,141, 259, 260,430 ЦПК України, п.1 ст.40, ч.1 ст.42, ч.2 ст.235 КЗаП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №199 від 23.08.2019 р. Про скорочення чисельності або штату працівників , яким ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя трудового навчання Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІП ступенів Рівненської обласної ради.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя трудового навчання комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів (ЄДРПОУ 21087643, адреса: 35000, Рівненська обл., м. Костопіль, пров. Пушкіна, буд.3) з 27.08.2019 р.

Стягнути з Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради (ЄДРПОУ 21087643, адреса: 35000, Рівненська обл., м. Костопіль, пров. Пушкіна, буд.3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.08.2019 р. по 14.05.2020 р. в сумі 62 218,12 грн. (шістдесят дві тисячі двісті вісімнадцять) грн. 12 коп.

Стягнути з Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи ( АДРЕСА_1 ) в сумі 10280 (десять тисяч двісті вісімдесят) грн.

Стягнути з Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради (ЄДРПОУ 21087643, адреса: 35000, Рівненська обл., м. Костопіль, пров. Пушкіна, буд.3) на користь держави судовий збір в сумі 2305,20 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 7165,57 грн. (сім тисяч сто шістдесят п`ять гривень 57 копійок) допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_2 ), паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 21.10.1996 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_1 .

Відповідач:

Комунальний заклад "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради, (місце знаходження м. Костопіль, вул. Пушкіна,3, Костопільський р-н., Рівненська обл.), код ЄДРПОУ 21087643.

Повне рішення складено

19 травня 2020 року.

СуддяЛ. А. Грипіч