Рішення

від 26.05.2020 по справі 727/1214/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/1214/20

Провадження № 2/727/640/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Алієв А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Путильської районної ради, Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області про скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до відповідачів Путильської районної ради, Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.09.2018 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 22.05.2019 року, зобов`язано голову Путильської районної ради Шевчука М.М. привести контракт, укладений 19.09.2014 року між ним та Путильською районною радою Чернівецької області, відповідно до вимог закону, визначивши строк продовження його дії 3 роки. Таким чином, вказаний контракт повинен завершити свою дію в часі 19 вересня 2020 року.

Вказує, що розпорядженням голови Путильської районної ради від 10.07.2019 року №20-в Про поновлення ОСОБА_1 , його поновлено на посаді головного лікаря Комунального закладу Путильська центральна районна лікарня з 18.09.2018 року.

Зазначає, що 22.08.2019 року на ІІ пленарному засіданні ХХХІІІ позачергової сесії VІІ скликання Путильською районною радою прийнято рішення №31-33/19 Про реорганізацію шляхом перетворення комунального закладу Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області в комунальне некомерційне підприємство Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області.

Позивач стверджує, що 21.11.2019 року рішенням ХХХV позачергової сесії VIІ скликання Путильської районної ради №40-35/19 затверджено Статут та передавальний акт комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області.

Розпорядженням голови районної ради від 22.11.2019 року №26-к Про призначення ОСОБА_2 22.11.2019 року призначено лікаря ортопеда-травматолога, голову комісії з реорганізації ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки директора комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня до проведення конкурсного відбору.

Вказує, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.11.2019 року внесено відомості про те, що ОСОБА_2 - керівник (тимчасово виконуючий обов`язки).

Стверджує, що персональним попередженням від 28.11.2019 року №02-12/211 його попереджено про вивільнення (звільнення) у зв`язку з реорганізацією комунального закладу Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області в комунальне некомерційне підприємство Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області у зв`язку з тим, що в реорганізованому підприємстві посада головного лікаря відсутня. Запропоновано 0,5 штатної одиниці лікаря акушер-гінеколога, однак копію вказаного попередження він не отримував.

Зазначає, що розпорядженням голови Путильської районної ради від 17.12.2019 року №29-к на виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року в справі №727/7932/18 вирішено привести контракт, укладений в смт. Путила 19.09.2014 року між Путильською районною радою Чернівецької області, в особі голови районної ради та ним, відповідно до вимог п.4 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №642, та п. 27 Типового контракту з керівником комунального закладу охорони здоров`я Путильського району Чернівецької області, затвердженого Рішенням ІІ пленарного засідання VІІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VІІ скликання від 13.10.2016 року №83-6/16, визначивши строк продовженої дії (п.6.4) контракту укладений в смт. Путила 19.09.2014 року між Путильською районною радою Чернівецької області, в особі голови районної ради та ним - три роки. Разом з тим, вказаний контракт укладено не було.

Позивач вказує, що 23.01.2020 року на сесії Путильської районної ради обговорювалося та ставилося на голосування питання про звільнення його з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня , однак рішення про звільнення з вказаного питання прийнято не було у зв`язку з недостатньою кількістю голосів за . В роботі сесії була оголошена перерва.Разом з тим, всупереч регламенту роботи Путильської районної ради 27.01.2020 року рішенням ІІ пленарного засідання ХХХVІІІ сесії VIІ скликання Путильської районної ради №11-38/20 Про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня ОСОБА_1 його звільнено з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня з 28.01.2020 року у зв`язку з реорганізацією.

Зазначає, що наказом т.в.о. директора КНП Путильська ЦРЛ від 28.01.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Путильської районної ради №11-38/20 від 27.01.2020 року, його звільнено з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня згідно з п.1 ст.40 КЗпП України - 28 січня 2020 року.

Стверджує, що вказане рішення прийнято та наказ видано з порушенням чинного законодавства, в тому числі ст.ст.36, 40, 42, 49-2, 49-4 КЗпП України та ст.104 ЦК України.

Відповідачами було порушено встановлений законом порядок його звільнення; не виконано належним чином обов`язок щодо подальшого його працевлаштування та не запропоновані інші наявні на підприємстві вакантні посади.

На основі викладеного, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення ІІ пленарного засідання ХХХVІІІ сесії VIІ скликання Путильської районної ради №11-38/20 Про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня ОСОБА_1 від 27.01.2020 року, визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня від 28.01.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 ; поновити його на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області з 28.01.2020 року; cтягнути з Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2020 року по 26.05.2020 року в сумі 60360,60 грн., допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, а також стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 10 лютого 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Путильської районної ради, Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області про скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відкрито.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Доповнив, що відповідачем порушено встановлений законом порядок звільнення позивача; не виконано належним чином обов`язок щодо подальшого працевлаштування позивача; не запропоновано інших наявних на підприємстві вакантних посад, не встановлено факту неможливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; не повідомлено, не проведено консультації та не отримано попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації. Крім того, на час звільнення позивач перебував на лікарняному. У зв`язку із зазначеними обставинами наказ про звільнення є незаконним та підлягає скасуванню. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідачів Путильської районної ради та Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області - Ткач В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Доповнила, що контракт між позивачем та Путильською районною радою укладено не було. Вказала, що 22.08.2019 року на ІІ пленарному засіданні ХХХІІІ позачергової сесії VІІ скликання Путильською районною радою прийнято рішення №31-33/19 Про реорганізацію шляхом перетворення комунального закладу Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області в комунальне некомерційне підприємство Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області. Зазначила, що 21.11.2019 року рішенням ХХХV позачергової сесії VIІ скликання Путильської районної ради №40-35/19 затверджено Статут та передавальний акт комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області. Ствердила, що в конкурсі на заміщення вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області переміг ОСОБА_2 , в той час як ОСОБА_1 участі у конкурсі не брав. Крім того, консультації з профспілковим комітетом комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня щодо майбутнього звільнення не проводилися та згода на звільнення не надавалася, оскільки таке звільнення відбулося щодо керівника установи. В останнє судове засідання представник відповідачів не з`явилась, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Доповнив, що ОСОБА_1 займав посаду головного лікаря поза штатом. Вважав, що після проведеної реорганізації підприємства позивач був звільнений Путильською районною радою згідно вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідачів Ткач В.В. та представника відповідача Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області ОСОБА_2, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.09.2018 року (т.1 а.с.134-140), яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 22.05.2019 року (т.1 а.с.147-155), серед іншого, зобов`язано голову Путильської районної ради Чернівецької області Шевчука М.М. привести контракт, укладений 19.09.2014 року між Путильською районною радою Чернівецької області та ОСОБА_1 , відповідно до вимог закону, визначивши строк продовження його дії три роки.

Відповідно до розпорядження голови Путильської районної ради Чернівецької області №20-в від 10.07.2019 року Про поновлення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КЗ Путильська центральна районна лікарня з 18 вересня 2018 року (т.1 а.с.14).

Рішенням Путильської районної ради Чернівецької області №31-33/19 від 22.08.2019 року, вирішено реорганізувати юридичну особу - комунальний заклад Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області шляхом перетворення її в комунальне некомерційне підприємство Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області (т.1 а.с.15-17).

Згідно з рішенням ХХХV позачергової сесії VIІ скликання Путильської районної ради Чернівецької області №40-35/19 від 21.11.2019 року (т.1 а.с.20), затверджено Статут комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області та передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комунального закладу Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області до комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області.

Згідно розпорядження голови Путильської районної ради Чернівецької області №26-к від 22.11.2019 року Про призначення ОСОБА_2 (т.1 а.с.37), 22.11.2019 року призначено лікаря ортопеда-травматолога, голову комісії з реорганізації КЗ Путильська центральна районна лікарня ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки директора комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня до проведення конкурсного відбору.

Відповідно до копії рішення ІІ пленарного засідання ХХХVІІІ сесії VIІ скликання Путильської районної ради Про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня ОСОБА_1 від 27.01.2020 року №11-38/20 (т.1 а.с.61), ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня з 28 січня 2020 року у зв`язку з реорганізацією.

Як вбачається з копії наказу т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня №2кнп-зв від 28.01.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 (т.1 а.с.65), на підставі рішення сесії Путильської районної ради №11-38/20 від 27.01.2020 року, ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня згідно п.1 ст.40 КЗпП України - 28 січня 2020 року. Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки (т.2 а.с.43-44).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів (зі змінами) передбачено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ч.4 ст.36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

Згідно з п.7 Статуту комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області (т.1 а.с.21-36), управління підприємством здійснюють, в тому числі, директор та медичний директор.

Як встановлено судом, мала місце реорганізація шляхом перетворення комунального закладу Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області в комунальне некомерційне підприємство Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області. Матеріалами справи не доведено, що реорганізація супроводжувалась скороченням чисельності або штату працівників. Зміни в штаті комунального некомерційного підприємства свідчать про те, що внаслідок відповідного реформування посада керівника, яку обіймав позивач, скорочена не була.

За наведених обставин, а також враховуючи рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.09.2018 року, яке набрало законної сили, та видане головою Путильської районної ради Чернівецької області розпорядження Про приведення у відповідність контракту з ОСОБА_1 до вимог постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року №29-к від 17.12.2019 року на виконання цього рішення, суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача 28.01.2020 року.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Суд вважає, що власник вважається таким, що належно виконав вимоги пункту 1 статті 40 КЗпП України, частини другої статті 40 КЗпП України, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, які існували на день звільнення працівника. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі №405/779/17, від 31.10.2019 року у справі №280/82/18 та від 07.08.2019 року у справі №442/61/16.

Відповідно до персонального попередження про вивільнення (звільнення) у зв`язку із реорганізацією (т.1 а.с.64), ОСОБА_1 запропоновано лише 0,5 штатної одиниці лікаря акушер-гінеколога пологово-гінекологічного відділення комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області.

Однак, як вбачається з штатного розпису Комунального закладу Путильська центральна районна лікарня , затвердженого 01.10.2019 року, в поліклінічному відділенні передбачалося 2,25 ставки лікаря акушер-гінеколога, лікаря акушер-гінеколога дитячого 0,5 ставки, в пологовому відділенні - зав. відділенням, лікаря акушер-гінеколога 0,5 ставки, лікаря акушер-гінеколога чергового - 1 ставка, лікаря акушер-гінеколога 0,75 ставки.

Крім того, наказом Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня №1кнп від 26.11.2019 року Про упорядкування штатного розкладу по КНП Путильська ЦРЛ передбачені такі посади: директор 1 ставка, медичний директор 1 ставка, в поліклініці лікар акушер-гінеколог 2,25 ставки, в тому числі 1 ставка (декретна відпустка) вакантна, лікар акушер-гінеколог дитячий 0,5 ставки (декретна відпустка) вакантна, в акушерсько-гінекологічному відділенні: зав. відділенням, лікар акушер-гінеколог 0,5 ставки, черговий лікар акушер-гінеколог 1 ставка, лікар акушер-гінеколог 0,75 ставки.

Як встановлено судом, посади директора, медичного директора та інші посади, окрім лікаря акушер-гінеколога 0,5 ставки, позивачу ОСОБА_1 не пропонувалися.

Суд вважає, що всупереч вимогам ст.49-2 КЗпП України, роботодавець не запропонував всі вакансії, які існують на підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення роботодавцем кола осіб, які мають переважне право на залишення на роботі.

Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Трудове законодавство встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена частиною третьою статті 40 КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про порушення зазначених гарантій, застосовуваних під час реалізації процедури звільнення працівника, та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Таких висновків дійшов Конституційний Суд України у рішенні від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року по справі №545/1151/16-ц.

Суд вважає, що звільнення позивача ОСОБА_1 28.01.2020 року відбулось з порушенням вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, оскільки, як вбачається з листка непрацездатності серія АГЩ в„–485137 (т.2 а.с.45), ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 28.01.2020 року, тобто звільнення відбулось у період його тимчасової непрацездатності.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №1977 від 31.10.2018 року Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників , внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого та впровадженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №117 від 29.03.2002 року.

Вказаним наказом розмежовані функції директора та медичного директора у медичних закладах. Наказ набрав чинності з 01.01.2019 року. Відповідно до п.2 наказу, особи, призначені на посади керівників у сфері охорони здоров`я до набрання чинності цим наказом, продовжують виконувати свої обов`язки до проведення нових конкурсів. Тобто, такі особи продовжують працювати на посаді головного лікаря до завершення дії контракту.

Посилання представника відповідачів на те, що зазначений наказ Міністерства охорони здоров`я України від 31.10.2018 року №1977 Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв`язку з тим, що позивач був призначений на посаду головного лікаря після 01.01.2019 року, є необґрунтованими, оскільки поновлення розпорядженням голови Путильської районної ради від 10.07.2019 року №20-в ОСОБА_1 на роботі на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.07.2019 року в справі №727/2426/19 не свідчить про призначення позивача на посаду після 01.01.2019 року. Контракт в цей період вважався продовженим.

Відповідно до ст.104 ЦК України, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Суд вважає, що відповідачем не було дотримано вказані норми закону, чим порушено трудові права позивача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що у зв`язку із реорганізацією, позивач мав право на заняття вакантної посади керівника в новоутвореному підприємстві без проведення конкурсу з укладанням строкового трудового договору.

Посилання представника відповідача на те, що консультації з профспілкою щодо запобігання звільненню не проводили, адже звільнення стосувалося керівника установи, є безпідставним, оскільки відповідно до ч.2 ст.49-4 КЗпП України, ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.108-118), Комунальне некомерційне підприємство Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області утворено 25.11.2019 року в результаті реорганізації.

Як встановлено судом, позивач фактично приступив до роботи на посаді головного лікаря в реорганізованому підприємстві, звільнення позивача відбулося 28.01.2020 року, тобто після проведеної реорганізації.

Відповідач не мав права виносити наказ про звільнення позивача з роботи, оскільки, відповідно до вимог ч.3 та ч.4 ст.36 КЗпП України, трудові відносини між сторонами є такими, що не припинилися.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 року по справі №162/768/18.

17.01.2020 року на сайті Путильської районної ради оприлюднене оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області, дата проведення конкурсу 14 лютого 2020 року (т.1 а.с.68-68).

23.01.2020 року на сесії Путильської районної ради обговорювалося та ставилося на голосування питання про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня ОСОБА_1 (т.1 а.с.40-52), однак рішення про звільнення прийнято не було у зв`язку з недостатньою кількістю голосів за . В роботі сесії оголошена перерва.

Відповідно до п.7.5. Регламенту роботи Путильської районної ради (т.1 а.с.77-94), якщо внесений проект рішення не набрав необхідної кількості голосів, то це питання за рішенням ради знімається з порядку денного взагалі або ж передається на доопрацювання з зазначенням термінів до цього. Рада може доручити постійній профільній комісії доопрацювати проект рішення.

Крім цього, згідно з п.6.2. Регламенту роботи Путильської районної ради (т.1 а.с.77-94), всі проекти рішень ради попередньо розглядаються відповідними постійними комісіями. Без висновку профільної постійної комісії рішення районної ради не приймається.

В порушення зазначених вимог Регламенту роботи Путильської районної ради, рішенням ІІ пленарного засідання ХХХVІІІ сесії VIІ скликання Путильської районної ради Про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня ОСОБА_1 від 27.01.2020 року №11-38/20 (т.1 а.с.61), ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня з 28 січня 2020 року у зв`язку з реорганізацією.

Вказане рішення продубльовано наказом т.в.о. директора КНП Путильська ЦРЛ від 28.01.2020 року Про звільнення ОСОБА_1 .

Суд вважає, що зазначені рішення та наказ видані з порушенням вимог закону, основним з яких є положення ст.19 Конституції України, відповідно до якої посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення Путильської районної ради та наказу т.в.о. Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня про звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня .

Відповідно до ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України Про оплату праці , порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до ч.3, ч.4 п.2 та ч.1 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 зазначеного Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденний заробіток позивача за листопад-грудень 2019 року (т.2 а.с.4) становить 1040,70 грн. ((17691,95 + 21854,77) / 38). Разом з тим, в матеріалах справи наявні листки непрацездатності за період з 28.01.2020 року по 03.02.2020 року (т.2 а.с.45) - 5 робочих днів, з 04.02.2020 року по 17.02.2020 року (т.2 а.с.46) - 10 робочих днів, з 18.02.2020 року по 28.02.2020 року (т.2 а.с.47) - 9 робочих днів. Тому витрати за вимушений прогул за вказаний період не підлягають стягненню.

Враховуючи те, що в період з 28.01.2020 року по 26.05.2020 року було 58 (82-24) робочих днів, за які підлягає стягненню середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, тому з відповідача Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути суму в розмірі 60360,60 грн. (1040,70 x 58).

При цьому, відповідно до ст.430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Конституція України, трудове та цивільне законодавство закріплює обов`язок кожного неухильно додержуватися положень Конституції України та законів України, добросовісно здійснювати свої права та обов`язки і встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання та передбачає заходи примусового виконання цивільних обов`язків, які виникають, зокрема, безпосередньо з актів законодавства, рішення суду або договору, у разі їх невиконання боржником добровільно.

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома стаття 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості, і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Зі змісту пункту 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів вбачається, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно, і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Таким чином, суд вважає, що рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня підлягає негайному виконанню.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представниками відповідачів не надано суду жодних доказів, якими б підтверджувалися заявлені заперечення.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому, суд вважає, що з відповідача Путильської районної ради Чернівецької області на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Путильської районної ради Чернівецької області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 43 Конституції України, ст.27 Закону України Про оплату праці , ст.ст.21, 36, 40, 49-2, 235 КЗпП України, ст.104 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 76-81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Путильської районної ради, Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області про скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення ІІ пленарного засідання ХХХVІІІ сесії VIІ скликання Путильської районної ради №11-38/20 від 27 січня 2020 року Про звільнення з посади головного лікаря комунального закладу Путильська центральна районна лікарня ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня від 28 січня 2020 року Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області з 28 січня 2020 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 січня 2020 року по 26 травня 2020 року в сумі 60360,60 (шістдесят тисяч триста шістдесят) гривень (шістдесят) копійок за вирахуванням суми податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Путильської районної ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1681,60 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню (шістдесят) копійок.

Стягнути на користь Держави судовий збір в розмірі 840,80 (вісімсот сорок) гривень (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Путильської районної ради Чернівецької області.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді директора Комунального некомерційного підприємства Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради Чернівецької області та в частині стягнення середнього заробітку в межах платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 04 червня 2020 року.

СУДДЯ: