Рішення

від 03.06.2020 по справі 695/611/20

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/611/20

номер провадження 2/695/896/20

03 червня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на майно, до складу якого, серед іншого увійшла земельна ділянка площею 3,00 га, що розташована на території Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7121589200:04:001:0021.

Позивач виявила намір прийняти спадщину після смерті своєї тітки, оскільки інших спадкоємців у останньої не було, а тому позивач звернулася до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини на вище вказане спадкове майно.

Проте ОСОБА_1 не може оформити своє право на вказану земельну ділянку, оскільки позивачу, як спадкоємцю необхідно встановити факт родинних відносин із померлою, адже запис про народження матері позивача, яка є рідною сестрою померлої не зберігся, що створює перешкоди позивачу в оформленні своїх спадкових прав. Окрім того у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно, а тому позивач була змушена звернутися до суду із відповідним позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити за її відсутності, на задоволення позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Представник відповідача Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнали повністю.

Згідно з ч.,ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить із наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Позивач наполягає, що померла ОСОБА_2 є її тіткою по материній лінії, а тому, за відсутності інших спадкоємців, позивач має право на прийняття спадщини.

Як вбачається із свідоцтва про народження позивача (серії НОМЕР_1 від 27.05.1955 року) остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В подальшому позивач змінила своє прізвище на ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу, що стверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб за №00025223753 від 15.01.2020 року.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00025223687 від 15.01.2020 року дівоче прізвище матері Позивача - ОСОБА_4 , однак Свідоцтва про народження ОСОБА_4 не збереглося, що підтверджується Повідомленням Державного архіву Черкаської області № К-7/05-08 від 30.01.2020 року, у зв`язку з чим неможливо встановити, імена її батьків.

Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00024149718 від 04.10.2019 року підтверджується, що батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Позивач не має документів на підтвердження зміни спадкодавицею прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 ,оскільки такі не збереглися, що підтверджується Повідомленням Державного архіву Черкаської області № К-6/05-08 від 30.01.2020 року, з якого вбачається, що Запис акту про шлюб ОСОБА_2 по с. Богдани та с. Софіївка Золотоніського району Черкаської області за 1933-1937 року не виявлено.

Разом із тим, факт родинних відносин позивача із померлою ОСОБА_2 стверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підписи яких засвідчені секретарем Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, які зазначили, що вони проживають в одному селі із позивачем та добре знали померлу ОСОБА_2 , а тому ствердили, що остання була тіткою ОСОБА_1.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі вказаного вище, з урахуванням наведених доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позивачем доведено факт того, що померла є рідною тіткою позивача.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 від 26.12.2014 року) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з даними постанови приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. від 14.02.2020 року, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із неможливістю встановити родинні стосунки позивача зі спадкодавцем та відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності померлої на спадкове майно.

Відповідно до загальних норм закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з копією державного акту на право приватної власності на землю Серії ЧР № 112040 від 04 жовтня 2004 року, ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка площею 3,00 га, що розташована на території Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7121589200:04:001:0021.

Суд зважає, що вказаний державний акт був виданий на підставі розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 25.08.2004 року, а сам Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 150.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з ч. 1 п. г ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже ОСОБА_2 набула права власності на вказану земельну ділянку ще за свого життя, тобто померла отримала право на вказану земельну ділянку на підставі рішення органу державної влади, а вказаний правовстановлюючий акт, що посвідчує право останньої на землю був виданий та належним чином посвідчений відповідним державним органом. Таким чином факт належності спадкодавцю вказаної земельної ділянки стверджується матеріалами справи, а відсутність оригіналу відповідного державного акту на землю не може позбавити права останньої на неї.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до норм ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник земельної ділянки помер, тому позивач не може отримати відповідні документи на право власності, а тому визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцями, які подали заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином мають право на спадщину.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з копії спадкової справи №15-2020 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 наданої приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І., єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка виявила намір прийняти спадщину є позивач по справі ОСОБА_1

З матеріалів спадкової справи судом вбачається, що інші спадкоємці, які виявили б намір прийняти спадщину, відсутні.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При розгляді вказаної справи суд бере до уваги, що відповідач по справі позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти факту родинних відносин померлої та позивача та визнав прийняття останньою спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009р. № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином судом встановлено, що позивач по справі є єдиною спадкоємницею після смерті ОСОБА_2 та має право на спадкування майна останньої.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 10, ст. 76,

ст., ст. 264, 265 ЦПК України ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП: НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, площею 3,00 га, що розташована на території Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7121589200:04:001:0021.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений судовим рішенням термін оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя: Середа Л.В.