12/5214-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" серпня 2007 р. Справа №12/5214-А
за позовом управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, м. Хмельницький
до управління виробничо-технічної комплектації і транспорту, м. Хмельницький
про стягнення 601,16 грн.
Суддя Шпак В.О. Секретар судового засідання Цимбал А.М.
Представники:
від позивача - Жиловська В. В. за довіреністю № 2596-07-23 від 09.07.2007 р.,
від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 601,16 грн. заборгованості по страхових внесках. При цьому, позивач у позовній заяві на підтвердження позовних вимог посилається на норми Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розрахунки зобов'язання зі сплати збору, карту особового рахунку відповідача, вимогу про сплати боргу.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив, доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості не надав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Управління виробничо-технічної комплектації і транспорту, м. Хмельницький є юридичною особою, а тому відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідача станом на 27.06.2007 р., склалась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2006 р. на суму 601,16 грн., що підтверджується картками особового рахунку страхувальника, розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2006 р.,складеним відповідачем, розрахунком позовних вимог.
З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу, які отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення та не оскаржувалася ним. Зазначена вимога не перебуває на виконанні в органах ДВС, про що заявлено представником позивача в судовому засіданні.
У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача позивачем подано позов до суду про примусове стягнення даної заборгованості, в сумі 601,16 грн.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:
Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 601,16. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
ПОСТАНОВИВ:
Позов управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, м. Хмельницький до управління виробничо-технічної комплектації і транспорту, м. Хмельницький про стягнення 601,16 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.
Стягнути з управління виробничо-технічної комплектації і транспорту, м. Хмельницький, вул. Богуна, 4, код ЄДРПОУ 05454740 на користь управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122/2, код ЄДРПОУ 14149786 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 601,85 грн. (шістсот одна гривня 16 копійок).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до адміністративного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Шпак
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 896467 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Шпак В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні