Постанова

від 14.08.2007 по справі 8/5173-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/5173-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" серпня 2007 р.                                                            Справа №8/5173-А

За позовом  прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький  

до Ізяславської міжлікарняної аптеки м. Ізяслав

про стягнення 5375 грн.

                                                                                      Суддя  Степанюк А.Г.                  

Представники :

від позивача: Горбулько В.Я. - за довіреністю № 01-02/8 від 13.01.07р.;

від відповідача: Думановський Р.А. - представник за дроученням №15 від 13.08.07р.;

        від прокуратури: Шкадько В.В. - прокурор відділу облпрокуратури.   

       Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 5375 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на користь позивача згідно Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Звертається увага на те, що відповідно до вимог ст. 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 Закону, зобов'язані щорічно сплачувати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, вказуючи на те, що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства, наполягають на їх задоволенні.

Відповідач, не зважаючи на те, що у засідання суду з'явився, письмового заперечення на позов не подав.

Розглядом поданих матеріалів справи встановлено:

          Ізяславська міжрегіональна аптека зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.    

Позивачем проведено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій з врахуванням середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу –10 чол., фонду оплати праці штатних працівників –107,5 тис. грн. та нормативу, передбаченого ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні“ (3 особи), що становить 5375 грн., строк платежу закінчився 15.04.2007 р.   

Оскільки відповідачем адміністративно-господарські санкції не були сплачені, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 3623,66 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняте інвалідами 1 робоче  місце.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

          Згідно ч.8 ст.69 Господарського Кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (із змінами та доповненнями), (надалі Закон)  передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19  Закону).

Приписами ч.1 ст.20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

При цьому, п.10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі –Положення),яке було чинне в 2005 р., передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

          Згідно з п. 5 вказаного Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

          Крім того, підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів (п.14 Положення).

          Відповідно, вказаним Положенням визначено, що робоче місце інваліда –це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), установі та організації незалежно від форми власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1); робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3).

Згідно п.4 Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767, передбачено, що  штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

П.11 вказаного Порядку передбачено, що контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

З поданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. (форма №10-ПІ) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників становить10 чол., штатні працівники, яким встановлена інвалідність –0 осіб, чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу –1.

          При цьому, враховуючи положення ст.19 Закону та поданий позивачем розрахунок на даному підприємству, чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу, становить 3 особи.

Проте, відповідачем не надано суду доказів про вжиття заходів щодо створення одного місця для працевлаштування інваліда, інформування місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; розробки і затвердження інструкції про робоче місце інваліда.

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідачем не дотримано встановлений Законом норматив для працевлаштування інвалідів, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 5375 грн. адміністративно-господарських санкцій. При цьому відповідачем  не подано  доказів про їх сплату.  

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними доказами, відповідають чинному законодавству та підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до Ізяславської міжрегіональної аптеки про стягнення 5375,00 грн. адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

          Стягнути з "Ізяславської міжрегіональної аптеки" м.Ізяслав вул. Б.Хмельницького, 51(код30156506 ) на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький, вул. Грушевського,87 (код 14149591) 5375,00грн. (п'ять тисяч триста сімдесят п'ять гривень) адміністративно-господарських санкцій.           

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                   А.Г. Степанюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.