Вирок

від 03.06.2020 по справі 272/1224/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №272/1224/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючогосудді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянула увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Житомирі кримінальнепровадження №12019110300000115 за апеляційноюскаргою прокурорау кримінальномупровадженні ОСОБА_9 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2019 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Берлін Німеччина, жителя АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України, засуджено

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставіст.ст.75,76КК Українизвільнено засудженого від відбуванняпризначеного йомупокарання звипробуванням тавстановлено прицьому іспитовийстрок на3 (три)роки.

Зобов?язано засудженого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 27947,78 гривень.

Запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Після набранням вироком законної сили заставу в розмірі 153580 гривень вирішено повернути заставодавцю ОСОБА_10 .

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

встановила:

Згідно вироку, на початку квітня 2019 року (точного часу, дати та місця під час досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, а саме до церков та храмів на території України.

З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_7 за допомогою ресурсів мережі Інтернет, дізнався про те, що на території с.П`ятигори Тетіївського району Київської області в релігійній організації Свято-Успенська церква с.П`ятигори Української православної церкви Київського патріархату (код ЄДРПОУ 24210179), яка розташована за адресою: вул.Сікорського, 2А, с.П`ятигори, Тетіївського району, Київської області, можуть зберігатись речі, що мають як історичну, так і антикварну цінність.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до приміщення, в період часу з 10 год. 00 хв. 29.04.2019 по 08 год. 00 хв. 01.05.2019 (точного часу та дати під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 на власному автомобілі марки «ЗАЗ-Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 прибув до с. П`ятигори Тетіївського району Київської області, де, переслідуючи корисливий мотив, використовуючи відсутність сторонніх осіб, шляхом виймання шибки та перекусу металевих ґрат вікна за допомогою заздалегідь придбаних ручних гідравлічних арматурних кусачок, ОСОБА_7 проник до приміщення вищевказаної церкви, звідки таємно викрав чуже майно, а саме: ікону «Успіння Пресвятої Богородиці», вартістю 17 000 грн. 00 коп. та ікону «Свенської Богородиці зі святим Антонієм та Феодосієм Печерським», вартістю 15 000 грн. 00 коп.

Крім того, у період часу з 15 год. 00 хв. 26.05.2019 по 08 год. 00 хв. 29.05.2019 (точного часу під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 знаходився поруч із релігійною організацією Свято-Успенська церква с.П`ятигори Української православної церкви Київського патріархату, яка розташована за адресою: вул.Сікорського, 2А, с.П`ятигори, Тетіївського району, Київської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що його злочинні дії не помічені сторонніми особами, ОСОБА_7 шляхом пошкодження механізму внутрішнього замка вхідних дверей, проник до приміщення вказаної релігійної організації, звідки таємно повторно викрав чуже майно, а саме: храмову ікону Божої Матері Скоропослушниці вартістю 4926 грн. 34 коп. та порцелянову вазу, золотистого кольору яка матеріальної цінності не представляє.

Крім того, приблизно о 03 год. 00 хв. 02.06.2019 ОСОБА_7 на власному автомобілі марки ««ЗАЗ-Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 прибув до с.Крилівка Андрушівського району Житомирської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, ОСОБА_7 , залишивши вищевказаний автомобіль перед в`їздом до села та взявши із собою заздалегідь підготовлені слюсарські інструменти, направився до релігійної організації Свято-Михайлівська Парафія Української православної церкви (код ЄДРПОУ 26393209), яка розташована за адресою: вул. Соборна, 1А, с.Крилівка Андрушівського району Житомирської області.

Перебуваючи за вище вказаною адресою, скориставшись тим, що його злочинні дії не помічені сторонніми особами, шляхом пошкодження механізмів навісних замків дверей вказаної релігійної організації, ОСОБА_7 проник до її приміщення, звідки таємно, повторно викрав чуже майно, а саме: примірник кириличного друку «Діяння і послання святих апостолів» (Апостол)», вартістю 2966 грн. 08 коп., металевий Хрест із розп`яттям Ісуса Христа, вартістю 1000 грн. 00 коп., які належать Релігійній організації Свято-Михайлівська Парафія Української православної церкви, сумку чорного кольору, вартістю 167 грн. 67 коп.; чоловічу сумку торгівельної марки «Gorangd», вартістю 300 гривень, сувенірний ніж «Охота» в чохлі, загальною вартістю 383 грн. 33 коп., сувенірний ніж «Grand way» в чохлі, загальною вартістю 683 грн. 33 коп., та сувенірний ніж з написом «F 123» в чохлі, загальною вартістю 268 грн. 33 коп., які належать ОСОБА_11 .

В апеляційнійскарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, правильності кваліфікації дій обвинувачуваного та доведеності його вини, вважає, що вирок є незаконним та підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого

На думку прокурора, рішення суду в частині застосування до ОСОБА_7 положень ст. ст. 75, 76 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням - належним чином не мотивоване, є необґрунтованим та безпідставним, а призначене покарання таким, що очевидно не відповідає особі засудженого та тяжкості скоєного злочину.

Звільняючи засудженого від призначеного покарання з випробуванням, суд першої інстанції не врахував, що раніше до ОСОБА_7 вже застосовувалося звільнення від відбування покарання з випробуванням, однак він позитивних висновків не зробив, а знову вчинив нові злочини.

Також, суд безпідставно визнав повне визнання вини пом`якшуючою покарання обставиною, оскільки у відповідності до ст. 66 КК України така обставина не являється пом`якшуючою.

Просить вирок стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_7 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Виключити з вироку пом`якшуючу обставину - повне визнання вини.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення обвинуваченого та його захисника щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимогст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального правопорушення та доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наведених у вироку доказів, є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.

Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України.

Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, то воно на думку колегії суддів є явно несправедливим через його м`якість.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Як випливаєзі змістуст.75КК України,застосування закріплениху нійправил допустимелише занаявності обґрунтованихпідстав длявисновку,що виходячиз тяжкостізлочину,особи винногота іншихобставин кримінальногопровадження виправленнязасудженого єможливим безізоляції відсуспільства.

Суд першоїінстанції звільняючи ОСОБА_7 на підставіст.75КК Українивід призначеногопокарання надумку колегіїсуддів неврахував вказанівимоги закону.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_7 судом враховано обставини, що пом`якшують покарання, а зокрема повне визнання вини, щире каяття.

Також, суд першої інстанції врахував те, ОСОБА_7 працює, за місцем проживання характеризується позитивно, думку потерпілих щодо міри покарання, його повне визнання вини, відшкодування заподіяних збитків.

Колегія суддіввважає,що судпершої інстанціїпри призначенніпокарання ОСОБА_7 зосередився виключно на оцінці пом`якшуючих обставин і враховуючи їх на підставі ст. 75 КК України звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Про те, суд не в повній мірі врахував тяжкість злочину та конкретні обставини справи, а також дані про особу обвинуваченого, а зокрема те, що до ОСОБА_7 , раніше за вироком Московського районного суду м. Харкова 10.04.2014 року, вже застосовувались положення ст. 75, 76 КК України, однак він позитивних висновків для себе не зробив, а через нетривалий час після закінчення іспитового строку знов вчинив три епізоди крадіжок у продовж з квітня по червень 2019 року поєднаних з проникненням до церков та храмів, що свідчить про те що вказану особу не можливо виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства.

Зазначені обставини на думку колегії суддів свідчать про підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу обвинуваченого, а тому звільнення його у даному випадку від призначеного покарання не сприятиме його виправленню та запобіганню вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції, в частині призначеного покарання підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості, неправильного застосування судом положеньст.75КК України з ухваленням нового вироку.

Враховуючи,що ОСОБА_7 визнав винута щиропокаявся,відшкодував заподіянізбитки,позитивно характеризується,працює колегіясуддів приходитьдо висновку,що обвинуваченомуслід призначитипокарання увиді позбавленняволі вмінімальних межахсанкції статті,передбаченої завчинення кримінальногоправопорушення,яке будедостатнім длявиправлення таперевиховання обвинуваченого,а такождля запобіганнявчиненню нимнових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404,405,407,420 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальномупровадженні ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2019 року відносно ОСОБА_7 , в частині призначеного покарання - скасувати.

Ухвалити новийвирок,яким призначити ОСОБА_7 покаранняза ч. 3 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

Початок строку відбуття позбавлення волі рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання у виді позбавлення волі строк його тримання під вартою з 02.06.2019 року по 05.07.2019 року з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід - заставу ОСОБА_7 , залишити без змін до звернення вироку до виконання, після чого вона підлягає поверненню ОСОБА_10 .

В решті вирок залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: