Постанова

від 27.05.2020 по справі 198/522/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 198/522/17

провадження № 61-45616св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Успіх Юр`ївського району Дніпропетровської області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Відділ з питань державної реєстрації Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Успіх Юр`ївського району Дніпропетровської області на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ

(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року Фермерське господарство Успіх Юр`ївського району Дніпропетровської області (далі - ФГ Успіх ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Відділ з питань державної реєстрації Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7,2077 га, яка розташована на території Шандрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21 листопада 2011 року між ФГ Успіх та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого останній передав ФГ Успіх у строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 7,2077 га, строком на п`ять років. Державна реєстрація вказаного договору була здійснена 19 березня 2012 року.

У період з 19 березня 2012 року по 30 березня 2017 року передана позивачу в оренду земельна ділянка використовувалась ним у відповідності до положень договору та лише за цільовим призначенням. За вказаний період від відповідача ОСОБА_1 на адресу позивача ФГ Успіх будь-яких претензій щодо виконання обов`язків за договором оренди земельної ділянки не надходило, заборгованості з орендної плати позивач не має.

З метою реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк позивач, на початку серпня 2016 року, перед проведенням робіт з підготовки землі до посіву озимої пшениці на орендованій земельній ділянці, тобто за сім місяців до закінчення строку дії договору про оренду землі, повідомив ОСОБА_1 про намір укласти договір оренди вказаної земельної ділянки на новий строк, на що відповідач надав усну згоду стосовно поновлення дії договору на новий строк.

17 січня 2017 року позивач рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, направив на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення від 01 грудня 2016 року про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якого додав проект додаткової угоди про поновлення договору.

У період з 17 січня 2017 року (дата відправлення листа-повідомлення)

по 19 березня 2017 року (дата закінчення строку дії договору) жодних повідомлень від ОСОБА_1 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки позивач не отримував, у зв`язку з чим ФГ Успіх продовжило користуватися орендованою земельною ділянкою і після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, на якій знаходилися належні господарству посіви озимої пшениці.

Позивач 21 квітня 2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та з описом вкладення направив на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення від 21 квітня 2017 року про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якого долучив чотири екземпляри додаткової угоди від 20 квітня 2017 року про поновлення договору, що вже були підписані головою ФГ Успіх , для підписання їх ОСОБА_1 , яке 27 травня 2017 року було повернуто ФГ Успіх у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 отримувати направлені йому документи.

З боку позивача виконано всі умови, передбачені Законом України Про оренду землі , необхідні для визнання поновленим на той самий строк і тих самих умовах договору оренди земельної ділянки, а також вчинено всі необхідні дії для обов`язкового підписання сторонами додаткової угоди від 20 квітня 2017 року про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Проте, 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 передав орендовану позивачем земельну ділянку в оренду іншій особі - ОСОБА_2 Державна реєстрація права ОСОБА_2 на оренду вказаної земельної ділянки здійснена

29 серпня 2016 року.

Таким чином, 29 серпня 2016 року, тобто за шість місяців і двадцять днів до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Успіх , відповідач ОСОБА_1 , порушуючи умови договору, а також переважне право позивача перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк та в період дії цього договору, передав право оренди земельної ділянки фізичній особі

ОСОБА_2 , яке, в свою чергу, було зареєстроване державним реєстратором Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, а відтак, здійснена подвійна реєстрація права оренди однієї ж і тієї земельної ділянки.

Посилаючись на вищевказане, ФГ Успіх просило суд визнати поновленим з 20 квітня 2017 року, на той самий строк і на тих самих умовах, договір оренди земельної ділянки, укладений між ФГ Успіх та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого здійснена 19 березня 2012 року відділом Держкомзему у Юр`ївському районі Дніпропетровської області

за № 122590004000966; визнати укладеною з 20 квітня 2017 року між ФГ Успіх та ОСОБА_1 додаткову угоду від 20 квітня 2017 року про поновлення договору оренди земельної ділянки у редакції, яка 21 квітня 2017 року була направлена ФГ Успіх на адресу ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір оренди землі від 29 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до умов якого останній набув право оренди земельної ділянки; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ОСОБА_2 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31182671

від 01 вересня 2016 року, прийняте державним реєстратором Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області

від 03 січня 2018 року (у складі судді Маренич С. О.) позов ФГ Успіх задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 7,2077 га, укладений

29 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до умов якого останній набув право оренди земельної ділянки.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31182671 від 01 вересня 2016 року, прийняте державним реєстратором Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Визнано поновленим з 20 квітня 2017 року на той самий строк і на тих самих умовах договір № 12 оренди земельної ділянки площею 7,2077 га, укладений між ФГ Успіх та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого здійснена

19 березня 2012 року відділом Держкомзему у Юр`ївському районі Дніпропетровської області за № 122590004000966.

Визнано укладеною з 20 квітня 2017 року між ФГ Успіх та ОСОБА_1 додаткову угоду від 20 квітня 2017 року про поновлення на той самий строк і на тих самих умовах договору № 12 оренди земельної ділянки, державна реєстрація якого здійснена 19 березня 2012 року відділом Держкомзему у Юр`ївському районі Дніпропетровської області за № 122590004000966

(у редакції від 20 квітня 2017 року).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 як власник спірної земельної ділянки, порушив умови договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та ФГ Успіх та чинне законодавство, передавши повторно в оренду земельну ділянку іншій особі, не вирішивши питання про припинення попереднього договору оренди земельної ділянки, чим порушив права ФГ Успіх , як орендаря земельної ділянки, на володіння та користування земельною ділянкою відповідно до договору. Одна й та ж сама земельна ділянка не може одночасно орендуватися для однакових потреб різними орендарями, укладення наступного договору оренди землі можливе лише після припинення дії попереднього договору оренди землі, припинення права оренди попереднього орендаря.

Укладення договору оренди землі з іншим орендарем в період дії та чинності раніше укладеного договору оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем, не є підставою для припинення чи розірвання раніше укладеного договору.

Крім того, ЦК України, Закон України Про оренду землі , Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , не передбачають подвійної реєстрації права на оренду земельних ділянок, адже така реєстрація суперечила б змісту відносин оренди землі та могла призвести до наявності багатьох повноправних і законних користувачів однієї і тієї ж земельної ділянки.

Відмова ОСОБА_1 отримувати надіслану йому засобами поштового зв`язку кореспонденцію, зокрема, лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, підписану позивачем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, не позбавляють ФГ Успіх переважного права на поновлення договору оренди землі і не перешкоджають визнанню поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки, при цьому такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах з 20 квітня 2017 року, тобто, після спливу одного місяця від дня закінчення строку дії договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2018 року в частині визнання недійсним договору оренди землі площею 7,2077 га, укладеного 29 серпня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 , відповідно до умов якого останній набув право оренди земельної ділянки, та скасування державної реєстрації іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки за фізичною особою (орендарем) ОСОБА_2 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31182671 від 01 вересня 2016 року, прийняте державним реєстратором Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, залишено без змін.

В іншій частині рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 29 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 .

Разом тим, у матеріалах справи наявні копії конвертів, які свідчать про направлення кореспонденції ОСОБА_1 від ФГ Успіх у січні

2017 року. Однак, з відповіді ПАТ Укрпошта Дніпропетровської дирекції Центр поштового зв`язку № 7, вбачається, що поштові відправлення адресату не надходили і не вручалися. Тобто, орендодавець не був належним чином повідомлений про намір ФГ Успіх реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, а позивач інших належних доказів дотримання встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі процедури досудового врегулювання спору суду не надав.

Оскільки реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання процедури, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі і наявності волевиявлення сторін, а також з урахуванням принципу диспозитивності та свободи договору, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ФГ Успіх просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог

і залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Постанова апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до суду касаційної інстанції не оскаржується.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки, укладеного між ФГ Успіх та ОСОБА_1 та про визнання укладеною між ФГ Успіх та ОСОБА_1 додаткової угоди від 20 квітня 2017 року про поновлення договору оренди земельної ділянки, не стосуються ОСОБА_2 , оскільки останній не є стороною вищевказаного договору, а сам договір не впливає на права, обов`язки або інтереси останнього.

Крім того, апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі не вирішив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до вимог частини шостої статті 127 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. У матеріалах справи ухвала про поновлення строку ОСОБА_2 на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутня. Разом з тим, питання про поновлення строку не вирішувалось ані під час постановлення ухвал про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до апеляційного розгляду, ані під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_2 була прийнята до розгляду апеляційний судом з порушення норм процесуального права, зокрема, статей 354, 357, 358 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу .

Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 26 березня 2007 року, виданого Юр`ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7,2077 га, розташована на території Шандрівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21 листопада 2011 року між ФГ Успіх та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого останній передав

ФГ Успіх у строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 7,2077 га, строком на п`ять років.

Відповідно до пункту 40 договору оренди земельної ділянки

від 21 листопада 2011 року цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, при цьому пунктом 19 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору.

19 березня 2012 року зазначений договір зареєстрований у відділі Держкомзему Юр`ївського району Дніпропетровської області, що підтверджується відповідним записом на договорі.

Строк дії спірного договору оренди земельної ділянки спливає 19 березня 2017 року.

У період дії та чинності договору оренди земельної ділянки, що був укладений 21 листопада 2011 року між ФГ Успіх та ОСОБА_1 , останній 29 серпня 2016 року уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з відповідачем у справі - ОСОБА_2 строком на сім років. Того ж дня державним реєстратором Юр`ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Сумаренко М. А. за ОСОБА_2 зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону судові рішення суду апеляційної інстанції не відповідають.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У справі, яка переглядається, Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області рішення було ухвалено 03 січня 2018 року, апеляційна скарга ОСОБА_2 подана у лютому 2018 року (дата підписання апеляційної скарги 19 лютого 2018 року), апеляційну скаргу подано із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження

(а. с. 255-268, т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня

2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2018 року . Апеляційний суд указав, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений статтею 354 ЦПК України, і відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

З наведеного слідує, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся після набуття чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до статті 354 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 123 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З рішення суду першої інстанції вбачається, що повний текст складено

10 січня 2018 року. Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції обчислюється з урахуванням вимог статей 123 та 354 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції), тобто з 11 січня 2018 року.

Апеляційна скарга зареєстрована апеляційним судом 22 лютого 2018 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. Останній день подання апеляційної скарги (з урахуванням вихідних і святкових днів) -

09 лютого 2018 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 273 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частинами першою, другою статті 354 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу

суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Як вбачається з протоколу судового засідання представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 був присутній у судовому засіданні у суді першої інстанції 03 січня 2018 року під час проголошення вступної та резолютивної частин судового рішення.

11 січня 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив видати повний текст рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області

від 03 січня 2018 року (а .с. 219, т. 1).

Копію повного тексту рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2018 року направлено рекомендованими листами на адресу відповідачів: ОСОБА_2

та ОСОБА_1 та їх представника ОСОБА_3 (а. с. 213, 214, 220, 226 - 228 т. 1), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до статті 126 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зазначені обставини апеляційний суд залишив поза увагою, у порушення вищенаведених вимог цивільного процесуального закону відкрив апеляційне провадження та розглянув по суті апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, при тому, що строк на апеляційне оскарження такого рішення поновленим не був.

Посилання апеляційного суду на те, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений статтею 354 ЦПК України є безпідставним, оскільки при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі не було перевірено строк на апеляційне оскарження і задоволено клопотання про поновлення строку.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд вийшов за межі своєї компетенції, що потягло порушення цим судом норм процесуального права і дає Верховному Суду підстави для направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції для продовження розгляду справи, а саме для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, то ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з переданням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду .

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства Успіх Юр`ївського району Дніпропетровської області задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня

2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області

від 06 червня 2018 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська