Рішення

від 03.06.2020 по справі 904/1194/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020м. ДніпроСправа № 904/1194/20 За позовом Закритого акціонерного товариства "Нафталіта", м. Вільнюс, Литовська Республіка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Тір Сервіс", смт. Слобожанське, Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 27 117,35 грн.

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Солом`яний С.С.

Представники:

Від позивача: Мельник В.В, довіреність № 1815 від 20.05.2020, представник

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Закрите акціонерне товариство "Нафталіта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Тір Сервіс" суму основного боргу в розмірі 15 192,50 грн., пеню у розмірі 4 694,22 грн., інфляційні втрати у розмірі 332,67 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4 378,76 грн. та штраф у розмірі 2 519,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання умов договору поставки нафтопродуктів №12/19 від 06.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач явку повноваженого представника у судові засідання не забезпечив. Про день, час та місце судових засідань повідомлявся належно, зокрема, ухвала суду від 21.05.2020 отримана представником ТОВ "Каштан Тір Сервіс" 28.05.2020, що підтверджується підписом директора Циганкова В.А.

Додатково, про день, час та місце розгляду даної справи директора відповідача Циганкова В.А. було повідомлено телефонограмами.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 03.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна ціна товару, строк настання оплати, докази оплати.

Так, судом встановлено, що 06.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан Тір Сервіс" (покупець) та Представництвом "УАБ "Нафталата" діючого від імені, за дорученням та в інтересах UAB "Naftalita" (постачальник) укладено договір №12/19, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти: змащувальні матеріали, авто хімія, антифризи (в асортименті) (далі - товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору твар за цим договором буде постачатися окремими партіями, протягом строку дії цього договору. Кількість, якість, асортимент та ціна товару погоджується сторонами у видаткових накладних на товар. Наявність підписів повноважних представників сторін на видаткових накладних свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими сторонами. За цим договором, видаткова накладна на товар є для сторін специфікацією у розумінні статті 266 Господарського кодексу України.

Пунктом 1.3 визначено, що якість товару, який постачається має відповідати держаним стандартам України, технічним умовам та підтверджуватися відповідними паспортами якості виробника та/або сертифікатами якості, деклараціями про відповідність.

У відповідності з п. 3.1 договору постачання за цим договором здійснюється окремими партіями, на підставі даних заявки покупця. Заявка на постачання надається покупцем, в будь-якій зручній для нього формі (письмово, електронною поштою, факсимільним зв`язком) і має містити дані про: найменування та код ЄДРПОУ адресата заявки, найменування товару, кількість товару, базис постачання, бажані терміни постачання.

Товар постачається покупцю в кількості та за ціною, визначених у видатковій накладній на умовах: СРТ, DDP, FCA, EXW. Конкретна умова постачання визначається в замовленні. При тлумаченні умов постачання за цим договором мають силу Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгівельної палати - Інкотермс в редакції 2010 року. В разі розбіжності між положеннями цього договору з Інкотермс-2010 превалюють положення договору (п.3.2 договору).

У п. 5.1 договору сторонами обумовлено, що оскільки на момент укладення договору сторони не можуть визначити ціну на товар, що буде постачатися протягом строку дії договору, ціна на товар, що буде постачатися в рамках окремих партій товару, буде визначатися сторонами у видаткових накладних для кожної партії товару.

Покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачене додатковою угодою до договору. постачальник має право відвантажити покупцю товар без попередньої оплати та складання відповідної додаткової угоди з погодженням нових строків оплати. У такому випадку сторони домовилися що покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі договору протягом 21 банківського дня з дати поставки товару (п.п.4.3, 4.4 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо жодна із сторін не заявила про припинення договору до закінчення строку дії договору зазначеному у п. 9.1 - договір вважається продовженим, ще на один календарний рік на тих самих умовах (п.9.1.1 договору).

На підтвердження виконання умов договору щодо поставки товару позивачем надано видаткові накладні №242 від 06.02.2019 на суму 17 450,00 грн., №360 від 18.02.2019 на суму 2 061,50 грн., №542 від 06.03.2019 на суму 3 792,00 грн., №590 від 12.03.2019 на суму 1 889,00 грн.

Всього поставлено товар на суму 25 192,50 грн.

Відповідачем частково оплачено товар у суму 10 000,00 грн., а саме 22.07.2019 - 5000,00 грн. та 26.07.2019 - 5 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем у повному обсязі не виконано свої договірні зобов`язання з оплати товару, у зв`язку з чим з у нього виникла заборгованість у розмірі 15 192,50 грн. (25 192,50 грн. - 10 000,00 грн.), що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору, враховуючи визначені у видаткових накладних дати поставки товару, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості покупець не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного надані сторонами докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 15 192,50 грн. є достатніми для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача залишкової частини заборгованості за поставлений товар у розмірі 15 192,50 грн. за договором підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 4 694,22 грн., інфляційні втрати у розмірі 332,67 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4378,76 грн., штраф у розмірі 2 519,20 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.4 договору в разі несплати, або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочки платежу від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару. У разі якщо термін прострочки оплати перевищує 15 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 відсотків від вартості несплаченого / не своєчасно сплаченого товару. Оплата пені не звільняє покупця від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором.

В пункті 9.18 договору сторони домовились, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафних санкцій за цим договором складає три роки. Також при нарахуванні пені за цим договором не застосовується положення п.6 ст. 232 ГК України.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 4 694,22 грн. за період з 08.03.2019 по 18.02.2020 (по кожній видатковій накладній окремо) та штраф у розмірі 2519,20 грн.

Перевіркою розрахунку пені судом виявлено, що позивачем взято до розрахунку святковий день (8 березня), який не є банківським днем, тому кількість днів в цьому періоді не 336, а 335, проте, за розрахунком суду розмір пені у правильних періодах є більшою, ніж заявлена до стягнення позивачем, що є його правом, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розрахунок штрафу є арифметично правильним, у зв`язку з чим вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню повністю.

Щодо нарахованої пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, штрафу, відсотки за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат у загальному розмірі 11 924,85 грн.) складає 78% залишку суми основного боргу (15 192,50 грн.), що є непропорційно великим. Суд також звертає увагу на здійснення відповідачем часткової оплати у розмірі 10 000,00 грн. При цьому, господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

До того, ж суд звертає увагу на умови договору, зокрема, щодо стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 28% (п.6.5), збільшення строку позовної давності та не застосовувати положення ч.6 ст. 232 ГК України до вимоги про стягнення пені (п.9.18).

Господарський суд вважає за можливе за власною ініціативою зменшити розмір пені на 50% та штрафу на 30% від розміру кожного, які підлягають до стягнення. Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення буде становити: 2 347,11 грн. (4 694,22 грн. - 50%) грн., штрафу 1 763,44 грн. (2 519,20 грн. - 30%).

У зв`язку з тим, що відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру пені та штрафу, хоча мав таке право, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені та штрафу більше, ніж на 50% та 30% відповідно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати за договором - покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 28% річних, за кожен день прострочки.

Перевіркою розрахунку 28% річних судом виявлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені (не враховано небанківський день), а також допущення позивачем арифметичних помилок щодо кількості днів прострочки, зокрема, в періоді з 26.07.2019 по 13.01.2020 - 172 дні, а не 178 як зазначено позивачем, також позивачем допущено арифметичні помилки в розрахунку, тому вимога про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 342,09 грн.

Розмір інфляційних втрат за розрахунком суду є більшим ніж заявлено до стягнення позивачем, що є його правом, тому вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 332,67 грн. підлягає задоволенню повністю.

Позивач зазначив, що сторони погодили 28% за користування чужими грошовими коштами у зв`язку з тим, що така вартість залучення позивачем ресурсів для придбання товару для подальшої поставки його відповідачеві.

У зв`язку з цим, суд не вважає за можливе за власною ініціативою зменшувати розмір відсотків, що підлягають стягненню.

За викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 977,81 грн., з яких 15 192,50 грн., 2 347,11 грн. - пеня, 4342,09 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 332,67 грн. - інфляційні втрати та 1 763,44 грн. - штраф.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 099,16 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства "Нафталіта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Тір Сервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 27 117,35 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Тір Сервіс" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Харківська, 31, ідентифікаційний код 41079570) на користь Закритого акціонерного товариства "Нафталіта" (LT-019312, Литовська Республіка, Районне самоврядування міста Вільнюс, м. Вільнюс, Вільнюське місцеве самоврядування, вул. Шеймінішкю, 1А, код юридичної особи в реєстрі юридичних осіб Литовської Республіки 304184789) заборгованість у розмірі 15 192,20 грн. (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто дві грн. 20 коп.), пеню в розмірі 2 347,11 грн. (дві тисячі триста сорок сім грн. 11 коп.), відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 342,09 грн. (чотири тисячі триста сорок дві грн. 09 коп.) , інфляційні втрати в розмірі 332,67 грн. (триста тридцять дві грн. 67 коп.), штраф у розмірі 1 763,44 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят три грн. 44 коп.) та судовий збір у розмірі 2 099,16 грн. (дві тисячі дев`яносто дев`ять грн. 16 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників судового процесу, що процесуальні дії повинні бути вчинені у строки встановлені законом та судом, з урахуванням пункту четвертого розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України щодо продовження процесуальних строків на час дії карантину.

Повне рішення складено 05.06.2020

Суддя О.М. Крижний