ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.06.2020 Справа № 922/916/20
Господарський суд Донецької області у складі:
Судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 65; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин (03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 7; код ЄДРПОУ 40123454)
до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Недогібченка, будинок 17; код ЄДРПОУ 38245895)
про стягнення 36 295,77 гривень, -
за участю представників сторін:
від позивача : не з`явились
від відповідача : не з`явились
С У Т Ь С П О Р У
Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер про стягнення 36 295,77 гривень, з яких: 22 022,15 гривень пені, 14 273,62 гривень штрафу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2020 вирішено передати позовну заяву з доданими до неї матеріалами для розгляду за підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Матеріали позовної заяви у справі №922/916/20 надійшли до Господарського суду Донецької області 14.04.2020.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 для розгляду даної справи визначено суддю Фурсову С.М.
Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з поточного ремонту преса механічного КД2126Е за реєстраційним №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18255 від 03.10.2018, відповідно до якого відповідач зобов`язався надати послуги з поточного ремонту, а позивач прийняти та оплатити такі послуги. Однак, відповідач, порушив термін виконання своїх зобов`язань, внаслідок чого позивачем нарахувано пеню та штраф.
Ухвалою господарського суду від 15.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/916/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.05.2020, встановлено сторонам строк на подання до суду заяв по суті справи, доказів, що мають значення для вирішення спору. Встановлено строк відповідачу для надання суду заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Через канцелярію суду 18.05.2020 від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності у справі №922/916/20.
Враховуючи неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні, введення на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), задля забезпечення процесуальних прав сторін, судом продовжено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи, доказів та відкладено судове засідання на 03.06.2020. Також запропоновано позивачу у строк до 27.05.2020 викласти свою позицію стосовно заяви відповідача щодо застосування строків давності у справі та надати суду розгорнутий розрахунок нарахованої пені за невиконання зобов`язань передбачених договором №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18255 від 03.10.2018.
Через канцелярію суду 27.05.2020 надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання, призначеного на 03.06.2020, без його участі. Зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує, повторно просив застосувати до всіх позовних вимог позовну давність.
Від представника позивача 01.06.2020 на виконання ухвали суду від 18.05.2020 надано розгорнутий розрахунок пені (із зазначенням періодів нарахування). Щодо надання пояснень стосовно заяви відповідача про застосування строків давності у справі зазначив, що відповідної заяви не отримував.
У судове засідання 03.06.2020 представники сторін не з`явились.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
В С Т А Н О В И В
03 жовтня 2018 року між позивачем AT Українська залізниця в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин (далі - Замовник, позивач) та ТОВ ЕС Полімер (далі - Виконавець, відповідач) було укладено договір надання послуг №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18255, за умовами п.1.1. якого, виконавець зобов`язався надати послуги з поточного ремонту преса механічного КД2126Е та пусконалагоджувальні роботи після надання послуг, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги.
Обсяги послуг, що надаються зазначені у Переліку послуг з поточного ремонту преса механічного КД2126Е (Додаток №2 до договору) та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна договору на виконання робіт, згідно Калькуляції (Додаток 1 до Договору), складає 169 924,00 гривень без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 33 984,80 гривень, загальна сума 203 908,80 гривень з ПДВ.
Згідно з п. 5.1. Договору замовник передає прес протягом 10 робочих днів з дня отримання від Виконавця письмового повідомлення про готовність прийняти прес для проведення послуг.
Виконавець виконує послуги та пусколагоджувальні роботи після надання послуг протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі (п.5.2. договору).
У відповідності до п.7.1. договору приймання послуг здійснюється за актом наданих послуг протягом 5 календарних днів з дня письмового повідомлення Виконавцем Замовника про готовність пресу до приймання.
При завершенні надання послуг Виконавець передає Замовнику Акт передачі-приймання наданих послуг. Замовник протягом п`яти банківських днів з дня отримання акту наданих послуг зобов`язаний направити Виконавцю підписаний акт та провести оплату за надані послуги відповідно до розділу 4 цього договору або направити мотивовану відмову від приймання послуг (п.7.4. договору).
За приписами п.9.1. договору за порушення термінів надання послуг Виконавець оплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних в строк послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми невиконаних в строк послуг.
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від взятих на себе зобов`язань (п.9.5. договору).
У п.п.12.1. сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Додатками до договору визначено:
Додаток №1 Калькуляція послуги з поточного ремонту преса механічного КД2126Е.
Додаток №2 Перелік послуг з поточного ремонту преса механічного КД2126Е.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками товариств.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).
За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За Актом приймання-передачі від 07.11.2018 позивач передав верстат механічний КД2126Е в ремонт відповідачеві.
З урахуванням положень п.5.2. договору, надання послуг мало були здійснено до 07.12.2018.
За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
Одностороннім Актом огляду преса механічного КД2126Е від 02.01.2019 позивач зафіксував відсутність факту проведення будь-яких робіт (послуг).
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено претензію з вимогою про сплату відповідачем, як Виконавцем, пені в розмірі 1 019,54 гривень за період з 01.01.2019 по 05.01.2019 порушення строків виконання робіт.
Відповідач у відповідь на претензії Позивача, зокрема претензію за договором №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18255 від 03.10.2018, листом №5 від 31.01.2019 зобов`язався виконати ремонт верстатів в строк до 18.03.2019 та оплатити суми претензій.
Фактично Акт №1 надання послуг між сторонами складено та підписано 25.03.2019.
Таким чином, своїми конклюдентними діями сторони фактично погодили продовження дії договору.
Позивачем було направлено претензію з вимогою про сплату відповідачем, як Виконавцем, пені в розмірі 20 798,70 гривень, що нарахована станом на 19.03.2019, та штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.
Так, за несвоєчасне виконання відповідачем ремонтних робіт (надання послуг) позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 22 022,15 гривень за період з 08.12.2018 по 25.03.2019 та штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів в розмірі 14 273,62 гривень.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
У пункті 9.1. договору визначено, що за порушення термінів надання послуг Виконавець оплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних в строк послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми невиконаних в строк послуг.
Як було зазначено вище верстат механічний КД2126Е був переданий за Актом приймання-передачі 07.11.2018.
З урахуванням положень п.5.2. договору, надання послуг мало були здійснено до 07.12.2018 включно.
Отже прострочення виконання настало з 08.12.2018.
Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та несвоєчасне виконання зобов`язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді пені, позивач має право на нарахування пені.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені, штрафу), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.
Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що він є арифметично не вірним, оскільки день фактичного зобов`язання не включається до розрахунку штрафних санкцій.
За перерахунком суду розмір пені за період з 08.12.2018 по 24.03.2019 становить 21 818,24 гривень.
Розрахунок штрафу судом визнано вірним.
Щодо застосування строку позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 258 цього ж Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3-4 ст 267 ЦК України).
Так, за змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Відповідно до пункту 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Тобто, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Відповідач реалізував своє право на подання заяви позовної давності.
При цьому неотримання позивачем такої заяви, як зазначено останнім, не є підставою для неприйняття такої заяви, адже заява про застосування позовної давності може бути подана як в письмовій формі, так зроблена в усній формі.
Крім того, право на подання заяви про застосування позовної давності передбачено Цивільним кодексом України, така заява не заявою по суті справи або з процесуальних питань, в розумінні Господарського процесуального кодексу України, обов`язок відповідача направлення заяви про застосування позовної давності позивачеві жодним нормативно-правовим актом не передбачено.
До того ж, Господарським судом Донецької області ухвалою суду від 18.05.2020 було запропоновано висловити свою позицію з урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності.
Отже, позивач був обізнаний про надходження відповідної заяви та, у разі необхідності, мав можливість подати докази зупинення, переривання позовної давності, зазначити про відсутність підстав для її застосування тощо.
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 20.03.2020 , що підтверджується відтиском календарного штемпеля на поштовому конверті та шляхом відстеження на офіційному сайті ПАТ Укрпошта трекінг-відстеження за №8140000153856.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) Розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14, а саме:
12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 , 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2 установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Тобто заявлена позивачем до стягнення пеня підлягає задоволенню в розмірі 2 650,81 гривень (за період з 12.03.2019 по 24.03.2019).
Нарахована позивачем пеня за період з 08.12.2018 по 11.03.2019 виходить за межі річного строку позовної давності, а тому позовні вимоги в цій частині залишаються без задоволення.
Щодо заявленого до стягнення штрафу в розмірі 14 273,62 гривень.
Пунктом 9.1. договору сторони передбачили право Замовника (позивача) на стягнення штрафу у розмірі 7% від суми невиконаних в строк послуг за прострочення таких робіт понад 30 календарних днів.
Як вже зазначалось, надання послуг (ремонтні роботи) мало були здійснено до 07.12.2018 включно, прострочення виконання настало з 08.12.2018.
Тобто право на стягнення штрафу виникло у позивача з 08.01.2019, і саме з цієї дати слід обраховувати річний строк позовної давності.
Враховуючи викладене, заявлений до стягнення штраф за прострочення виконання робіт (надання послуг) виходить за межі річного строку позовної давності, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В
Позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер про стягнення 36 295,77 гривень, з яких: 22 022,15 гривень пені, 14 273,62 гривень штрафу - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Недогібченка, будинок 17; код ЄДРПОУ 38245895) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 65; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин (03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 7; код ЄДРПОУ 40123454) 2 650,81 гривень пені, а також 153,52 гривень судового збору.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 19 371,34 гривень пені, 14 273,62 гривень штрафу - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суд доводить до відома учасників справи, що враховуючи зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, які були внесенні Законом №540-ІX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею, зокрема, 256 продовжуються на строк дії такого карантину.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 03.06.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2020.
Позивач: Акціонерне товариство Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 65; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин (03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 7; код ЄДРПОУ 40123454)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер (84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Недогібченка, будинок 17; код ЄДРПОУ 38245895)
Суддя С.М. Фурсова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2020 |
Оприлюднено | 05.06.2020 |
Номер документу | 89651101 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Фурсова Світлана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні