Ухвала

від 27.05.2020 по справі 910/3084/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/3084/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., дослідивши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" на дії державного виконавця під час виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі №910/3084/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД", м. Київ,

про розірвання договорів оренди транспортного засобу від 02.05.2018 №4086 і №9822

та стягнення заборгованості 520 771,09 грн,

Представники сторін: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі №910/3084/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" заборгованість в розмірі 354 152,25 грн та судовий збір у розмірі 5 312,28 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" задоволено частково. Змінено рішення та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: " Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" про розірвання договорів оренди транспортного засобу від 02.05.2018 №4089 та від 02.05.2018 №9822 укладених ТОВ "Вірекс Енерджі" і ТОВ "СП ОІЛ ТРЕЙД" та стягнення заборгованості в сумі 520771,09 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вірекс Енерджі" заборгованість в розмірі 238649 грн 80 коп. та судовий збір у розмірі 980 грн 96 коп. В решті позову відмовити."

На виконання судових рішень видано накази 13.02.2020.

19.05.2020 до відділу діловодства суду від боржника надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій скаржник просить зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Руденко Н.В. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 11.03.2020 у ВП №64505005.

За приписами ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1 ст.342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 27.05.2020.

Представники сторін та державний виконавець в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлені у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України Про виконавче провадження регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Звертаючись із даною скаргою скаржник стверджує, що державним виконавцем неналежним чином вчинялись виконавчі дії щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника від 11.03.2020, в зв`язку з тим, що державним виконавцем не було враховано положень ст.24 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки відповідно відомостей які містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Всупереч цьому державний виконавець не перевірив відомості місцезнаходження товариства в ЄДР, відкрив виконавче провадження за старою адресою товариства за якою на момент відкриття виконавчого провадження воно вже не знаходилось. На думку боржника, державним виконавцем порушено вимоги місця виконання рішення та підвідомчості. Як вказує боржник, ним було направлено клопотання до державного виконавця про закриття виконавчого провадження та передачі матеріалів виконавчого провадження за місцезнаходженням боржника.

При цьому, в матеріалах справи міститься відповідь від 01.04.2020 державного виконавця в якій зазначено, що згідно виконавчого документа та заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження станом на час відкриття провадження боржник знаходився за адресою: м.Київ, вул. Кудрявська, буд.5, оф.1.

Боржником долучено до матеріалів скарги витяг з ЄДРПОУ юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, відповідно якого станом на 11.03.2020 боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Частиною 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.2 зазначеної статті Закону, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В частинах 1, 5 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження визначені обов`язки виконавців. Так, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до п.4 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

В той же час, скаржником до матеріалів скарги не надано жодних доказів, що підтверджують повідомлення державного виконавця щодо зміни місцезнаходження боржника.

Відповідно до п.6. розділу 5 Інструкції Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012 Виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:

якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;

відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;

утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;

якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;

ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби;

наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Тобто, підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника відсутні.

Керуючись ч.2 ст.232, 233, 234, ст.ст.339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" на дії державного виконавця відмовити повністю.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 03.06.2020

Суддя Н.І. Ягічева