Рішення

від 26.05.2020 по справі 910/11993/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2020Справа № 910/11993/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного агентства України з питань кіно

до Товариства з обмеженою відповідальністю Феномен-Україна

про зобов`язання виконати умови державного контракту та стягнення 1307908,30

грн.,

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача : не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне агентство України з питань кіно звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен-Україна" про зобов`язання виконати умови державного контракту та стягнення 1307908,30 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем обов`язку за державним контрактом на виробництво національного фільму "ДАУ" на умовах державного замовлення №55 від 19.12.2011, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати умови вказаного державного контракту - завершити виробництво фільму та надати позивачу акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) та стягнути з відповідача пеню у розмірі 946036,44 грн. та штраф у розмірі 361871,86 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.10.2019.

01.10.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів та відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що стягнення штрафу не передбачено умовами договору; позивачем не надано доказів щодо перерахування коштів відповідачу за договором, тоді-як саме розмір перерахованих коштів є базою розрахунку штрафних санкцій в силу умов договору; відповідач не відмовляється від підписання акту приймання виконаних робіт за умови надання гарантій збереження матеріалів і фільму ДАУ , наданих на DVD до його виходу в прокат; дійсність намірів відповідача щодо виконання умов державного контракту підтверджується фактичною передачею матеріалів та фільму ДАУ на DVD до Німецького державного кіноархіву, який надав гарантії збереження фільму від несанкціонованого копіювання до його виходу в прокат; відповідач завершив виробництво фільму, що підтверджується закритим показом повної версії фільму та його прийманням відповідною комісією позивача.

У підготовче засідання 01.10.2019 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.11.2019.

04.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 05.11.2019 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.12.2019.

02.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зміну предмета позову, згідно з яким позивач просив суд зобов`язати відповідача повернути позивачу 5169598,04 грн., розірвати державний контракт №55 від 19.12.2011 в редакції додаткової угоди №12 від 17.04.2018.

У підготовче засідання 10.12.2019 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.12.2019.

18.12.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

У підготовче засідання 20.12.2019 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні 20.12.2019 суд не прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову як таку, що одночасно змінює і предмет, і підстави позову.

Так, у поданому позові позивач первісно заявив вимоги про зобов`язання виконати державний контракт №55 від 19.12.2011 в редакції додаткової угоди №12 від 17.04.2018 та стягнення штрафних санкцій - пені та штрафу - за порушення умов вказаного договору, тоді-як у заяві про зміну предмету позову позивачем заявлено вимоги про розірвання державного контракту №55 від 19.12.2011 в редакції додаткової угоди №12 від 17.04.2018 та повернення сплачених за цим контрактом коштів позивачеві.

Первісно заявлені вимоги та вимоги, заявлені в заяві про зміну предмету позову, є такими, що обґрунтовані зовсім різними обставинами, а тому заява про зміну предмету позову одночасно спрямована на зміну як предмету позову, так і підстав поданого позову, що в силу норм Господарського процесуального кодексу України не допускається.

У підготовчому засіданні 20.12.2019 оголошено перерву до 28.01.2020.

13.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач підтримує позовні вимоги.

23.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.01.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 28.01.2020 прибули представники сторін.

У підготовче засідання 28.01.2020 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.02.2020.

24.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 25.02.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в судове засідання не прибули.

У судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2020.

16.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 17.03.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в судове засідання не прибули.

У судовому засіданні оголошено перерву до 07.04.2020.

03.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 07.04.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в судове засідання не прибули.

У судовому засіданні оголошено перерву до 05.05.2020.

27.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання призначене на 05.05.2020, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 08.05.2020 судове засідання призначено на 26.05.2020.

У судове засідання 26.05.2020 представники сторін не прибули, про поважність причин неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 26.05.2020, за відсутності представників сторін, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.05.2020 судом було прийнято, складено та підписано скорочене рішення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Феномен-Україна" (продюсер-виконавець) та Державним агентством України з питань кіно (замовник) укладено державний контракт на виробництво національного фільму "ДАУ" на умовах державного замовлення Реєстр № 55 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту з урахуванням додаткової угоди № 12 замовник доручив, а продюсер-виконавець зобов`язався надати послуги за кодом 92.11.3 (послуги з виробництва кіно- і відеофільмів і супутні послуги), а саме виробництво національного фільму "ДАУ":

назва: "ДАУ" (назва робоча), надалі фільм;

автор сценарію: Ілля Хржановський , Володимир Сорокін ;

режисер: Ілля Хржановський ;

вид: художній фільм;

жанр: історична драма;

кількість серій: одна;

хронометраж (хвилин екранного часу): 05 годин 27 хвилин 47 секунд;

носій: цифровий;

формат кадру: 1:1.85;

формат запису фонограми: digital 5.1;

мова фонограми: українська;

мова написів: англійська;

в порядку та на умовах, визначених цим контрактом.

Згідно з п. п. 2.3, 2.4 Контракту строк здачі комплекту вихідних матеріалів фільму до ДП "Національний центр Олександра Довженка" - грудень 2012 року, а строк надання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та звіту про фактичне використання коштів на виробництво фільму - не пізніше грудня 2012 року.

Додатковими угодами до Контракту строк надання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та звіту про фактичне використання коштів на виробництво фільму неодноразово продовжувався.

Додатковою угодою № 12 від 17.04.2018 внесено зміни зокрема до п. 2.3., 2.4., 3.1., 4.1., 8.2. Контракту, відповідно до яких:

строк здачі комплекту вихідних матеріалів фільму до ДП "Національний центр Олександра Довженка" - не пізніше 25.05.2018, а строк надання замовнику акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не пізніше 01.06.2018 (п. 2.3., 2.4.);

замовник здійснює оплату послуг з виробництва фільму у розмірі 5169597,04 грн., що є сумою Контракту та складає 8,26% кошторисної вартості виробництва фільму (п. 3.1.);

замовник здійснює оплату послуг з виробництва фільму у розмірі, передбаченому п. 3.1. цього Контракту, за рахунок видатків загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка ДП Національний центр Олександра Довженка в сумі 5169597,04 грн. (п. 4.1.);

у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань пункту 2 цього Контракту з вини виконавця, з нього стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, послуг з виробництва фільму, профінансованого за рахунок замовника, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 8.2.).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Контракту, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем перераховано відповідачеві грошові кошти у розмірі 5169598,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №52 від 23.12.2011 на суму 3767241,10 грн., №50 від 08.04.2013 на суму 490000,00 грн., №49 від 08.04.2013 на суму 490000,00 грн., №51 від 15.04.2013 на суму 395043,56 грн., №69 від 16.05.2013 на суму 27313,38 грн. (копії платіжних доручень подані позивачем 02.12.2019).

Відповідно до претензій щодо прострочення виконання умов Контракту від 08.11.2018 №146615/11-18, №743/5/11-19 від 14.06.2019 позивач вимагав у відповідача відшкодувати шкоду, завдану позивачу, виплативши за порушення строків надання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за Контрактом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем обов`язку за державним контрактом на виробництво національного фільму "ДАУ" на умовах державного замовлення №55 від 19.12.2011 з урахуванням Додаткової угоди №12 від 17.04.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати умови вказаного державного контракту - завершити виробництво фільму та надати позивачу акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) та стягнути з відповідача пеню у розмірі 946036,44 грн. та штраф у розмірі 361871,86 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.3., 2.4. Контракту в редакції Додаткової угоди № 12 від 17.04.2018, строк здачі комплекту вихідних матеріалів фільму до ДП "Національний центр Олександра Довженка" - не пізніше 25.05.2018, а строк надання замовнику акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не пізніше 01.06.2018.

Відповідач у відзиві вказує на те, що виробництво фільму ДАУ є завершеним, оскільки на території України відбувся закритий показ фільму та відповідно факт його прийняття позивачем, а також до відзиву долучено копію акту про закінчення знімального періоду виробництва фільму за Контрактом.

Оскільки однією з позовних вимог позивача є зобов`язання відповідача виконати умови Контракту - завершити виробництво національного фільму ДАУ , суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про кінематографію виробництво фільму - процес створення кінофільму, що поєднує співпрацю авторів і виконавців фільму та інших суб`єктів кінематографії, який складається з періодів (етапів) виробництва (розвиток кінопроекту, розробка режисерського сценарію, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний);

розвиток кінопроекту (тобто І етап) - період виробництва фільму, в рамках якого здійснюється інформаційно-методична робота з підготовки кінопроекту до знімального періоду (написання літературного сценарію для ігрового кіно, сторіборду для анімації, розширеного трітменту для неігрового кіно, створення презентаційного візуального матеріалу, формування кошторису виробництва, формування ліміту витрат виробництва, графіка робіт, інших документів, необхідних для виробництва фільму);

розробка режисерського сценарію (ІІ етап) - розробка екранної інтерпретації літературного сценарію режисером-постановником та іншими авторами фільму, вибудова виробничо-творчих рішень та визначення техніко-економічних показників;

підготовчий період виробництва фільму (ІІІ етап) - створення постановочного проекту, який може складатися з режисерського сценарію та експлікації, розробки окремих епізодів і сцен, фото- і кінопроб, ескізів, знімальних карт та операторської експлікації, детальних розкадровок, монтажно-технічних розробок, фотоматеріалів, експлікації звукового оформлення, календарно-постановочного плану, генерального кошторису витрат виробництва тощо;

знімальний період виробництва фільму (IV етап) - здійснення зйомок кінопроекту;

монтажно-тонувальний період виробництва фільму (V етап) - здійснення кінцевої обробки кіноматеріалу, в тому числі монтаж фільму, створення візуальних ефектів, озвучування, створення титрів тощо.

Наведене дає підстави для висновку, що виробництво фільму завершується монтажно-тонувальним періодом (V етапом), з огляду на що акт про закінчення знімального періоду виробництва фільму за Контрактом не може бути належним доказом у підтвердження завершення повного циклу виробництва фільму у розумінні Закону України Про кінематографію .

Будь-яких інших доказів у підтвердження завершення виробництва фільму відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.3., 2.4. Контракту в редакції Додаткової угоди № 12 від 17.04.2018, строк здачі комплекту вихідних матеріалів фільму до ДП "Національний центр Олександра Довженка" - не пізніше 25.05.2018, а строк надання замовнику акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не пізніше 01.06.2018.

Таким чином, відповідач повинен був передати комплект вихідних матеріалів фільму до ДП "Національний центр Олександра Довженка" у строк до 25.05.2018 (включно) та передати акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) у строк до 01.06.2018 (включно).

Відповідно до листа ДП Національний центр Олександра Довженка №15 від 15.01.2020, станом на 01.12.2019 до ДП Національний центр Олександра Довженка комплект вихідних матеріалів, обов`язкових довідково-інформаційний матеріалів національного фільму ДАУ відповідачем не здавався; комплект вихідних матеріалів, обов`язкових довідково-інформаційний матеріалів національного фільму ДАУ від відповідача ДП Національний центр Олександра Довженка не приймав; ДП Національний центр Олександра Довженка не видавало відповідачу акт про прийняття на постійне зберігання комплекту вихідних матеріалів, обов`язкових довідково-інформаційний матеріалів національного фільму ДАУ .

При цьому, матеріали справи не містять доказів передання відповідачем виконаних за Контрактом робіт позивачеві за актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо передання такого акту відповідачем на розгляд позивача для вирішення питання про прийняття робіт як належно виконаних чи про заявлення про відповідні недоліки робіт підряднику.

Так, виходячи з правової природи договору підряду, суд зазначає, що обов`язок з передання виконаних підрядником робіт замовнику покладено саме на підрядника, який, власне, складає відповідний акт виконаних робіт та передає його на розгляд замовнику.

В той же час, відповідач не заперечує проти обставин того, що акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за Контрактом не передавався замовнику, зазначаючи про те, що відповідач не заперечує проти його підписання, однак, за умови надання гарантій збереження матеріалів і фільму ДАУ до його виходу в прокат, що, за твердженням відповідача, забезпечує права інтелектуальної власності сторін, визначені в розділі 6 Контракту.

Таким чином, доводи відповідача в цій частині фактично зводяться до питання прострочення кредитора (замовника) щодо невчинення дій, які йому належить вчинити, що зумовило неможливість виконання боржником свого обов`язку.

Так, відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Розділом 6 Контракту регулюється питання авторських прав та майнових прав інтелектуальної власності на фільм.

Пунктом 6.1. Контракту визначено, що майнові права інтелектуальної власності на фільм належатимуть тільки на території України спільно замовнику пропорційно його фактичному внеску в виробництво фільму, продюсеру-виконавцю та співпродюсеру згідно з угодою про залучення коштів на фінансування виробництва фільму або договорами про спільну діяльність, про що на кожній копії фільму відповідно до Закону України Про авторське право і суміжні права та розміру частки майнових прав на фільм проставляється знак охорони авторського права, з урахуванням того, що особа, яка має більшу частку майнових прав на фільм, може бути зазначена у вищому рядку по відношенню до особи з меншою часткою майнових прав на фільм.

Пунктом 6.9. Контракту передбачено, що вихідні матеріали фільму, фільмокопії, відеокасети, диски, виготовлені в рамках виконання цього контракту, та обов`язковий комплект довідково-інформаційних матеріалів зберігаються в ДП Національний центр Олександра Довженка та є спільною власністю замовника, продюсера-виконавця та співпродюсера.

В той же час, умови Контракту не ставлять в залежність момент настання у відповідача обов`язку щодо ініціювання передання замовнику виконаних робіт за актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від обставин надання замовником будь-яких додаткових гарантій збереження матеріалів і фільму ДАУ до його виходу в прокат. За положеннями Контракту такий обов`язок щодо передання робіт обумовлений власне фактом виконання робіт на умовах Контракту та строком щодо такого передання.

При цьому, суд зазначає, що статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

З огляду на наведене, оскільки формулювання умов Контракту, в тому числі, розділу 2 (щодо порядку передання робіт), розділу 6 (щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності), було правом відповідача - елементом його договірної свободи, суд дійшов висновку, що відповідач реалізував таке право шляхом укладання Контракту на умовах, що у ньому викладені, без положень про надання додаткових гарантій збереження матеріалів фільму, про які зазначає відповідач у відзиві.

За наведених обставин, посилання відповідача на необхідність надання будь-яких додаткових гарантій (не визначених умовами Контракту) збереження матеріалів і фільму ДАУ до його виходу в прокат як підстави непередання замовнику акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за Контрактом, в тому числі у строк, визначений Контрактом з урахуванням Додаткової угоди №12, не приймається судом як обгрунтування наявності прострочення кредитора (позивача), що в силу ст. 613 Цивільного кодексу України може бути підставою відстрочення виконання на час прострочення кредитора.

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стосовно тверджень відповідача про передачу матеріалів та фільму ДАУ до Німецького державного кіноархіву, суд зазначає, що вказана обставина не стосується питання виконання відповідачем умов Контракту, який визначає права та обов`язки його сторін, зокрема погодженого сторонами обов`язку відповідача щодо передання замовнику акту виконаних робіт за таким Контрактом у строк до 01.06.2018.

Щодо доводів відповідача про прийняття позивачем фільму за Контрактом та здійснення закритого показу фільму ДАУ , суд зазначає, що здійснення закритого показу фільму не є передачею підрядником робіт замовнику у розумінні ст. 853 Цивільного кодексу України та п. 2.4. Контракту, оскільки така передача повинна документально оформлюватись за відповідним актом виконаних робіт, а не виключно шляхом демонстрації результатів виконаних робіт підряднику, так як така демонстрація не надає можливості замовнику реалізувати своє право на заявлення про недоліки виконаних робіт, яке власне реалізовується при прийнятті робіт за відповідним актом виконаних робіт, що прямо випливає з норми ст. 853 Цивільного кодексу України та п. 2.4. Контракту.

Норми ст. 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Способом захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Так, закон встановлює право на односторонню відмову замовника від договору підряду у випадку, якщо закінчення виконання робіт підрядником є явно неможливим, тобто у разі, якщо строк виконання ще не є порушеним, однак наявні очевидні підстави вважати, що роботи не будуть виконані вчасно та особа-замовник, відповідно, має обґрунтовані підстави передбачати порушення своїх прав. Водночас, існування у замовника права на відмову від договору підряду у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, не позбавляє його права на звернення до суду з вимогами про зобов`язання підрядника виконати обов`язок в натурі, тобто виконати роботи, обсяг який погоджено за умовами договору підряду.

Наведені обставини в сукупності дають підстави для висновку про необхідність ефективного захисту прав позивача, який вправі вимагати від відповідача належного виконання умов Контракту, тоді-як відповідач від такого обов`язку ухиляється (не передає роботи) та навіть фактично не визнає настання у нього цього обов`язку, посилаючись на необхідність отримання додаткових гарантій захисту прав інтелектуальної власності, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виконати умови державного контракту на виробництво національного фільму ДАУ на умовах державного замовлення №55 від 19.12.2011 в редакції додаткової угоди №12 від 17.04.2018 - завершити виробництво національного фільму ДАУ та надати позивачу акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 946036,44 грн. пені та 361871,86 грн. штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за Контрактом.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, відповідач повинен був передати акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за Контрактом у строк до 01.06.2018 включно.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів передання відповідачем виконаних за Контрактом робіт позивачеві за актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов`язання, яке є предметом Контракту.

Як встановлено судом, пунктом 8.2. Контракту в редакції Додаткової угоди №12 передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань пункту 2 цього Контракту з вини виконавця, з нього стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, послуг з виробництва фільму, профінансованого за рахунок замовника, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Наведеним спростовуються твердження відповідача стосовно того, що такий вид неустойки як штраф не передбачений умовами Контракту.

З огляду на викладене, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно виконаних робіт, профінансованих замовником, за кожен день прострочення та штраф у розмірі 7% вказаної вартості, оскільки період прострочення виконання перевищує 30 днів.

Як встановлено судом, згідно з п. 3.1., 4.1. Контракту в редакції Додаткової угоди №12, замовник здійснює оплату послуг з виробництва фільму у розмірі 5169597,04 грн., що є сумою Контракту та складає 8,26% кошторисної вартості виробництва фільму; замовник здійснює оплату послуг з виробництва фільму у розмірі, передбаченому п. 3.1. цього Контракту, за рахунок видатків загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка ДП Національний центр Олександра Довженка в сумі 5169597,04 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов Контракту позивачем перераховано відповідачеві грошові кошти у розмірі 5169598,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №52 від 23.12.2011 на суму 3767241,10 грн., №50 від 08.04.2013 на суму 490000,00 грн., №49 від 08.04.2013 на суму 490000,00 грн., №51 від 15.04.2013 на суму 395043,56 грн., №69 від 16.05.2013 на суму 27313,38 грн.

Наведеним спростовуються твердження відповідача щодо відсутності доказів фінансування замовником виробництва фільму за Контрактом.

За розрахунком позивача, період прострочення виконання визначено з 02.06.2018 по 02.12.2018.

Перевіривши розрахунок пені за прострочення оплати за Контрактом, судом встановлено, що з урахуванням встановленого у Договорі строку оплати, обраний період нарахування є обґрунтований, однак здійснений розрахунок є неправильним з огляду на таке.

Позивачем взято базою розрахунку суму грошових коштів у розмірі 516959 8 ,04 грн. (сума фактично сплачених замовником коштів), тоді-як враховуючи умови п. 3.1., 4.1., 8.2. Контракту, суд вважає, що базою розрахунку слід брати Суму Контракту (розмір оплати послуг з виробництва фільму, який підлягав до сплати замовником та який фактично сплачено ) - 516959 7 ,04 грн. (позивачем фактично сплачено відповідачу на 1 грн. більше, ніж передбачено у Контракті).

Суд, здійснивши перерахунок пені за період з 02.06.2018 по 02.12.2018 відносно суми 5169597,04 грн., зазначає, що розмір пені складає 951205,86 грн., що не перевищує заявленого позивачем розміру пені.

Разом з тим, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені за період з 02.06.2018 по 02.09.2018.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не надано будь-яких пояснень з приводу причин пропуску строку звернення з позовом в частині стягнення пені внаслідок невиконання умов Договору.

Враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності щодо пені, з огляду на заявлені періоди розрахунку пені (з 02.06.2018 по 02.12.2018), дату звернення до суду з даним позовом - 03.09.2019, суд доходить висновку про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені за період з 02.06.2018 по 02.09.2018, оскільки позовна давність до вимог про стягнення пені за вказаний період сплинула, що в силу ст. 267 Цивільного кодексу України має наслідком відмову в позові в цій частині.

З огляду на наведене, розмір пені, який підлягає стягненню за вирахуванням суми пені за період пропуску позовної давності, складає 470433,33 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, у розмірі 470433,33 грн.

Перевіривши розрахунок заявленого до стягнення позивачем штрафу, суд зазначає, що позивачем взято базою розрахунку суму грошових коштів у розмірі 516959 8 ,04 грн. (фактично сплачених замовником), тоді-як враховуючи умови п. 3.1., 4.1., 8.2. Контракту, суд вважає, що базою розрахунку слід брати Суму Контракту (розмір оплати послуг з виробництва фільму, який підлягав до сплати замовником та який фактично сплачено ) - 516959 7 ,04 грн. (позивачем фактично сплачено відповідачу на 1 грн. більше, ніж передбачено у Контракті).

Суд, здійснивши перерахунок штрафу відносно суми 5169597,04 грн., зазначає, що розмір штрафу, який підлягає до стягнення, складає 361871,79 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 361871,86 грн. підлягають частковому задоволенню, у розмірі 361871,79 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Феномен-Україна (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50; ідентифікаційний код: 35840099) виконати умови державного контракту на виробництво національного фільму ДАУ на умовах державного замовлення №55 від 19.12.2011 в редакції додаткової угоди №12 від 17.04.2018 - завершити виробництво національного фільму ДАУ та надати Державному агентству України з питань кіно (01010, м. Київ, вул. Лаврська, 10; ідентифікаційний код: 37508051) акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Феномен-Україна (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50; ідентифікаційний код: 35840099) на користь Державного агентства України з питань кіно (01010, м. Київ, вул. Лаврська, 10; ідентифікаційний код: 37508051) пеню у розмірі 470433 (чотириста сімдесят тисяч чотириста тридцять три) грн. 33 коп., штраф у розмірі 361871 (триста шістдесят одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 14405 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ять) грн. 58 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.06.2020

Суддя Ю.В. Картавцева