Рішення

від 26.05.2020 по справі 697/1011/19

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1011/19

Провадження № 2/697/19/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Льон О.М.

за участю секретарів с/з Титар Ю.В., Дрянової Н.В.

представників позивача Рябчуна О.М., Кондратюка І.С.

представників відповідачів Потієнко Т.М., Штиха М.М.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пономар до ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: державний реєстратор виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області Кулініч Марина Вікторівна, про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ Пономар в особі директора Рябчуна О.М. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: державний реєстратор виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області Кулініч М.В., про визнання недійсним договору оренди землі. Позов мотивує тим, 10 вересня 2018 року між ТОВ Пономар та відповідачем ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) укладено договір оренди землі, згідно якого відповідач-1 передав, а позивач отримав в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий №7122086400:01:001:0625, що знаходиться на території Попівської сільської ради, Канівського району, Черкаської області, загальною площею 1,8 га. Відповідно до п. 8 Договору оренди землі строк оренди земельної ділянки становить до 31.12.2025. На підтвердження своїх намірів щодо передачі спірної земельної ділянки саме Позивачу, в 2019 році Відповідачем-1 було отримано орендну плату.

В лютому 2019 року позивачем отримано заяву ФОП ОСОБА_2 (далі - відповідач-2) про припинення порушення земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки, в якій зазначено, що земельна ділянка за кадастровим №7122086400:01:001:0625, з вересня 2018 року знаходиться в його користуванні на підставі договору оренди землі від 27.09.2018, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2. Право оренди земельної ділянки Відповідачем-2 зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.10.2018. Вважає, що договір оренди землі між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 від 27.09.2018 є незаконним, недійсним та таким, що порушує його права. Відповідно до повідомлення відповідача-1 від 20.02.2019, посвідченого секретарем виконавчого комітету Копачинецької сільської ради, Городенківського району, Івано-Франківської області, протягом 2018 року ОСОБА_1 не передавала вищезазначену спірну ділянку в оренду Відповідачу-2, договір оренди землі від 27.09.2018 не підписувала, повноважень на таке підписання третім особам не надавала.

Відповідачем-1 надано копію довіреності від 06.03.2018 щодо уповноваження Відповідача-2 лише на оформлення документів на належну Відповідачу-1 земельну ділянку, яка знаходиться в с. Попівка, Канівського р-ну, Черкаської обл., а тому вважає, що відповідач-1 не передавав Відповідачу-2 в оренду земельну ділянку за кадастровим №7122086400:01:001:0625, а договір оренди землі від 27.09.2018 підлягає визнанню недійсним. В порушення норм законодавства, державним реєстратором виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області у жовтні 2018 року на користь ФОП ОСОБА_2 було зареєстровано речові права на спірну земельну ділянку. Оскільки підстави у відповідача-2 для укладення договору оренди були відсутні, то здійснена державна реєстрація речового права на оренду спірної земельної ділянки на користь Відповідача-2 є незаконною. Просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 27.09.2018, укладений між ТОВ Пономар та ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 1,8 га, кадастровий №7122086400:01:001:0625. Стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у повному обсязі.

У ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді від 03.05.2019 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.05.2019.

03.06.2019 до суду надійшов від ФОП ОСОБА_2 відзив на позов.

03.06.2019 ухвалою суду до участі у справі залучено третя особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - державного реєстратора виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області Кулініч Марину Вікторівну.

24.06.2019 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 07.08.2019 відмовлено у задоволені клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 07.08.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 30.08.2019.

Ухвалою суду від 05.12.2019 витребувано докази по справі.

Представник позивача ТОВ Пономар - Кондратюк І.С., який діє на підставі ордеру серії ЧК №128953 від 22.01.2020 (а.с.128) у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, вважає, що договір оренди землі укладений між ТОВ Пономар та ОСОБА_1 є дійсним та таким, що набрав чинності з моменту його підписання, просить позов задовольнити.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.51).

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 - адвокат Потієнко Т.М., яка діє на підставі ордеру серії ЧК №137651 від 26.11.2019 (а.с.110) у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечує щодо їх задоволення. Пояснила, що укладений 10.09.2018 договір оренди землі між ТОВ Пономар та ОСОБА_1 не набув чинності, оскільки не був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав. У задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за участі її представника - адвоката Штиха М.М. (а.с.47).

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Штих М.М., який діє на підставі ордеру серії ЧК №012624 (а.с.40) у судовому засіданні пояснив, що його довіритель ОСОБА_1 під час розгляду справи змінювала свою позицію щодо спору, а тому він просить суд прийняти рішення на підставі наявних матеріалів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області Кулініч М.В. у судове засідання не з`явилася, надала до суду письмові пояснення на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності, просить спір вирішити на розсуд суду (а.с.52,91-96).

Суд, вислухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки, які здійснюються шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

У відповідності з статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти, а також договори та інші правочини.

У відповідності з ст.ст. 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом положень ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

У відповідності з ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. ( стаття 3, 4 Закону).

У відповідності з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що за договором оренди землі від 10.09.2018 (а.с.6-9) укладеного між позивачем, в особі директора ТОВ „Пономар" та відповідачем ОСОБА_1 , остання надала позивачу у строкове платне користування, належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,8000 га, кадастровий номер 7122086400 01 001 0625, яка знаходиться в адміністративних межах Попівської сільської ради Канівського району Черкаської області. Даний договір укладено до 31.12.2025.

Відповідно до пункту 48 даного договору, останній набирає чинності після підписання сторонами та діє строком до 31.12.2025.

Сторонами вище зазначеного договору також 10.09.2018 підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.10), в якому зазначено, що даний акт складено у трьох примірниках: 1 - орендодавцю, 2 - орендарю, 3 - державному органу, що провів його державну реєстрацію.

Право власності за відповідачем ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,8 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0625, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту Степанецької сільської ради ОТГ, підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №129619038, від 04.07.2018 (а.с.12,13).

Судом встановлено, що 27.09.2018 між відповідачами по справі - ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 також було укладено договір оренди землі (а.с.67-70) відповідно до якого ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 1,8 га, кадастровий номер 7122086400:01:001:0625, яка розташована за межами населених пунктів Степанецької ОТГ Канівського району Черкаської області - у строкове платне користування строком на 7 років.

Відповідно до п.37 даного Договору оренди землі, останній набирає чинності після підписання сторонами, укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - у орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 140525245 від 08.10.2018 (а.с.18) державним реєстратором виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області Кулініч М.В. 04.10.2018 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, виданого 27.09.2018 за ФОП ОСОБА_2 (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43388001 від 08.10.2018).

Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди земельної ділянки починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладення.

За змістом ст.17 Закону України "Про оренду землі", яка підлягає застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами статті 792 ЦК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації. Набранням договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №532/384/16-ц.

Позивачем ТОВ Пономар до позову додано завірене звернення відповідача ОСОБА_1 від 20.02.2019 (а.с.14), відповідно до якого остання заперечувала факт передачі нею належної їй землі розміром 1,8 га в оренду ФОП ОСОБА_2 .

Натомість, в матеріалах справи також міститься заява ОСОБА_1 від 03.04.2019 адресована ФОП ОСОБА_2 (а.с.32) відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 підтвердила факт укладення з ним Договору оренди землі від 27.09.2018, відносно її земельної ділянки площею 1,8 га ріллі, кадастровий номер 7122086400:01:001:0625. Вказаний договір відповідає її інтересам, з умовами договору повністю погоджується та визнає їх. Жодних претензій до ФОП ОСОБА_3 , як орендаря вона не має та бажає продовження договірних відносин на вест строк дії договору оренди.

Крім того, представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 24.06.2019 до суду подано відзив на позов (а.с.46), відповідно до якого ОСОБА_1 зазначила, що жодних стосунків із представниками ТОВ Пономар у 2018 році вона не мала, і жодних документів на їх користь не підписувала, у тому числі договір оренди землі. Орієнтовно у кінці лютого на початку березня 2019 року до неї приїхали представники ТОВ Пономар по питанню передачі їм у оренду її земельної ділянки, на що нею було висловлено скарги з приводу їх самовільного користування землею на протязі кількох років. Після чого представники ТОВ Пономар запропонували їй негайно відшкодувати кошти за самовільне використання її землі за попередні роки, але пояснили, що для цього потрібно підписати ряд документів. Документи вона підписувала без зазначення дати, гроші їй видали, як на той час вона розуміла за самовільне користування її земельним паєм у 2018 році.

Суд вважає за необхідне зазначити, що представником позивача до суду надано копію видаткового касового ордеру, як доказ сплати ОСОБА_1 грошових коштів за оренду земельної ділянки за 2019 рік (а.с.15), оглянувши який у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що даний документ не є належним доказом. Так, видатковий касовий ордер підписано ОСОБА_1 та зазначено про отримання останньою грошових коштів у розмірі 6681,51 грн., але не містить обов`язкових реквізитів: відсутній його номер, не зазначено дати, відсутні підписи керівника, головного бухгалтера та касира, не містить печатки товариства.

З інформації Головного управління ДПС у Черкаській області №1136/23-00-55-52-008 від 16.12.2019 (а.с.123,124), яка надійшла на вимогу суду, вбачається, що у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 ОСОБА_1 отримала від ТОВ Пономар , код 39367597 (за перший квартал 2019) 24053,42 грн. за надання майна в лізинг, інші відомості про дохід відсутні. Зазначено, що інформація потребує уточнення у джерел доходів.

05.11.2019 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача ОСОБА_1 , за підписом ОСОБА_5 , діючої за довіреністю від 14.08.2019 (а.с.103-106), а вже 18.12.2019 ці ж додаткові пояснення за підписом ОСОБА_1 , справжність підпису якої посвідчено секретарем Копачинецької сільської ради Городенківського р-ну Івано-Франківської області (а.с.125,126).

Дані письмові додаткові пояснення до відзиву на позов суд не приймає до розгляду та оцінює критично, оскільки їх зміст протирічить змісту відзиву на позов, суд позбавлений можливості перевірити справжність підпису ОСОБА_5 , а також ці пояснення подані до суду не у встановлений законом або судом строк, як це передбачено ст. 83 ЦПК України. Обґрунтованих клопотань про неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від особи суду не надано.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.п. 1 та 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ТОВ Пономар після укладення 10.09.2018 з ОСОБА_1 договору оренди землі, не скористався своїм правом на його державну реєстрацію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17 зазначила, що обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря.

Представником позивача не подано суду належних та допустимих доказів того, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки укладеного 27.09.2018 між ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 04.10.2018, проведена із порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ Пономар про визнання недійсним договору оренди землі не підлягають до задоволення.

У зв`язку з тим, що суд не знайшов підстав для задоволення позову, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 21, 203, 210, 215, 509, 626, 629, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 17 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 125, 126, 152 Земельного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пономар до ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: державний реєстратор виконавчого комітету Набутівської сільської ради Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області Кулініч М.В., про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені цим судовим рішенням процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складено 03 червня 2020 року.

Головуючий О . М . Льон