Рішення

від 14.05.2020 по справі 752/23937/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23937/19

Провадження № 2/752/3333/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

14 травня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Проектбуд Плюс про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказала на те, що з 02.01.2018 року по 30.09.2019 року знаходилася у трудових відносинах з ТОВ Проектбуд Плюс , проте відповідач не виплатив заробітну плату, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24 028,50 грн.

За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача 24 028,50 грн. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 22.11.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 20.02.2020 року (а.с. 16-17).

Ухвалою від 20.02.2020 року розгляд справи відкладено на 14.05.2020 року (а.с. 23).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.01.2018 року працювала у ТОВ Проектбуд Плюс на посаді бухгалтера (а.с. 5).

Наказом № 24-К від 30.09.2019 року ТОВ Проектбуд Плюс ОСОБА_1 звільнена з займаної посади за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 7)

Позивач зазначає, що при звільненні з нею не був проведений повний розрахунок. Згідно довідки № 31/10-1 від 31.10.2019 року заборгованість по заробітній платі становить 24 028,50 грн. та складається з:

-5 490,10 грн. - заробітна плата за липень 2019 року,

-5 490,10 грн. - заробітна плата за серпень 2019 року,

- 13 048,30 грн. - заробітна плата за вересень 2019 року з компенсацією за 42 календарних дні невикористаної відпустки (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вбачається, що станом на 31.10.2019 року відповідач мав перед позивачем заборгованість із заробітної плати на загальну суму 24 028,50 грн.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29.01.2014 року в справі № 6-144ц13.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично про працьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.10.2019 року по день ухвалення судового рішення.

Згідно довідки № 31/10-4 від 31.10.2019 року середньоденний заробіток позивача складає 317,21 грн. (а.с. 8)

Тому, враховуючи положення ст. 117 КЗпП України, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки після звільнення у розмірі 49 167,55 грн. (317,21 грн. х 155 днів)

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 24 028,50 грн. заборгованості по заробітній платі та 49 167,55 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає 1 921,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12-13, 77-81, 211, 228, 235, 258-259, 270-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 24 028,50 грн. (двадцять чотири тисячі двадцять вісім гривень 50 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.10.2019 року по 14.05.2020 року в розмірі 49 167,55 грн. (сорок дев`ять тисяч сто шістдесят сім гривень 55 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс в дохід держави судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс , код ЄДРПОУ 39147844, адреса: 03039, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 50, офіс 310.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко