Рішення

від 05.06.2020 по справі 442/2256/20

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/2256/20

Провадження №2/442/786/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Урізької сільської ради Дрогобицького району про визнання права власності на спадкове майно, -

за участю представників

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Урізької сільської ради Дрогобицького району (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), у якому просить на підставі ст.ст. 524-526, 548 ЦК УРСР, ст.ст. 15, 16, 328 ЦК України визнати за ним право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка, ОСОБА_2 , про що Урізькою сільською Радою народних депутатів зроблено актовий запис № 20 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Вказує, що після смерті тітки відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - у якій вона проживала до дня своєї смерті. За життя тітка склала заповіт згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, все, що їй буде належати на день смерті і на те, що вона за законом матиме право, заповіла позивачу. Наголошує, що так як проживав разом з тіткою на день її смерті у належному їй будинку, та продовжував проживати в ньому без реєстрації після її смерті, то вважається таким спадкоємцем, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців першої черги спадкування тітка не мала, так як була одинокою особою. 26.02.2020 позивач звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Кекіс Г.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , нотаріус встановила те, що спадщина була прийнята ним вчасно, але після вивчення правовстановлюючого документа на житловий будинок АДРЕСА_1 , нотаріус з`ясувала, що Свідоцтво про право власності на жилий будинок, було видане Дрогобицькою районною державною адміністрацією 10.07.1996 вже після смерті тітки, а відтак даний документ не відповідає вимогам ст. 47 Закону України „Про нотаріат» , а тому рекомендувала звернутися до суду для визнання права власності у судовому порядку. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

Дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Урізькою сільською радою народних депутатів зроблено відповідний актовий запис за № 20 (а.с. 5).

Згідно заповіту від 21.10.1993 ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає своєму племіннику ОСОБА_1 , 1962 року народження, проживає в с. Підмонастирок (а.с. 6).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Урізької сільської ради 18.02.2020 за № 263, ОСОБА_2 до дня смерті, яка сталася 21.04.1994 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті у вищевказаному будинку постійно проживав без реєстрації племінник ОСОБА_1 , 1962 р.н., та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме: житловим будинком в АДРЕСА_1 . Інших осіб, які б проживали та були зареєстровані у вищевказаному будинку, немає (а.с. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України рішеннями від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 534 ЦК Української РСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 548 Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно Свідоцтва про право власності на жилий будинок від 10.07.1996, виданого Дрогобицькою районною державною адміністрацією, цілий жилий будинок з прилежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі розпорядження голови Дрогобицької райдержадміністрації № 262 від 05.07.1996 (а.с. 8).

Згідно довідки, виданої КП Львівської обласної ради „Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.03.2020 № 518, будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 1/1 на підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок від 10.07.1996, виданого Дрогобицькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження районної ради народних депутатів від 05.07.1996 за № 262, загальна площа 27,7 кв.м (а.с. 9).

Згідно Технічного паспорта від 12.03.2020 у с. с. Підмонастирок Дрогобицького р- АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок площею 27,7 кв.м з належними до нього господарськими будівлями та спорудами (а.с. 10-12).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Урізької сільської ради 14.05.2020 за № 506 ОСОБА_1 , 1962 р.н. проживає в АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 тітки, ОСОБА_2 , 1916 року народження, прийняв спадкове майно у вигляді житлового будинку і земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 і по даний час оплачує земельний податок.

ОСОБА_2 до дня смерті, яка сталася 21.04.1994 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті у вищевказаному будинку постійно проживав без реєстрації племінник ОСОБА_1 , 1962 р.н., та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме: житловим будинком в АДРЕСА_1 . Інших осіб, які б проживали та були зареєстровані у вищевказаному будинку, немає (а.с. 7).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем її майна за заповітом.

Згідно рішення виконавчого комітету Урізької сільської ради від 20.03.20250 „Про зміну поштової адреси на індивідуальний житловий будинок» вирішено змінити поштову адресу на індивідуальний житловий будинок, який належить ОСОБА_2 , а саме: з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки № 207994470 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, параметри запиту: АДРЕСА_1 , за вказаними параметрами відомості відсутні.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Кекіс Г.С. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що Свідоцтво про право власності на жилий будинок від 10.07.1996 видано вже після смерті спадкодавця.

Враховуючи те, що позивач, який є спадкоємцем за заповітом, фактично вступив в управління спадковим майном (житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 ), даний факт є підставою для визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на це майно після смерті тітки, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на подання апеляційної скарги продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Урізька сільська рада Дрогобицького району Львівської області (82124, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Уріж, вул. Л. Українки, буд. 1; ідентифікаційний код 04374861).

Суддя Ю.С. Кучаковський