Ухвала

від 06.12.2019 по справі 405/8615/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/8615/19

1-кс/405/4723/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2019 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В :

Потерпілий ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на постанову прокурораКіровоградської місцевоїпрокуратури ОСОБА_4 від 08.11.2019року прочасткову відмовув задоволенніклопотання потерпілого ОСОБА_3 про виконанняпроцесуальних дій від 23.04.2018 року у кримінальному провадженні № 42018121010000008 від 23.01.2018 року. В обґрунтування внесеної ним скарги, послався на те, що 24.09.2016 року за його заявою до єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження №12016120020011970 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України " умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню". Процесуальним прокурором у даному кримінальному провадженні є прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5 . Так, рішенням Ленінського районного суду від 22.07.2015 року справа № 405/2116/15-ц задоволено його позов та стягнуто з ТОВ "Автосервіс Автобот" на його користь матеріальної шкоди 52526 грн. Вказане рішення суду не виконане з тієї причини, що засновники ТОВ "Автосервіс Автобот" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 умисно його не виконують та перешкоджають його виконанню. З метою ухилення від виконання рішення суду за дорученням вищезазначених осіб громадянка ОСОБА_8 внесла завідомо неправдиві відомості для внесення змін до установчих документів ТОВ "Автосервіс Автобот" (код ЄДРПОУ 37867442), а також умисно подала для проведення такої реєстрації документи, які містять завідомо неправдиві відомості. ОСОБА_8 послідовно змінювала засновників з Горіних на ОСОБА_9 , з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 , з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 , адреса проживання якого АДРЕСА_1 . Слідчим Кропивницького ВП ГУНП України в Кіровоградській області було проведено допит ОСОБА_11 , в ході якого він вказав, що про існування ТОВ "Автосервіс Автобот" йому нічого не відомо, він ніколи не був керівником вказаного підприємства, будь-яких довіреностей чи інших документів для проведення реєстраційних дій ОСОБА_8 не надавав та не підписував. 06.11.2019 року ним, як потерпілим у кримінальному провадженні №12016120020011970 було заявлено клопотання щодо: витребування від відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Кіровоградської міської ради оригіналу реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» (ЄДРПОУ 37867442); проведення почеркознавчої експертизи довіреності виданої ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_8 на предмет справжності підпису ОСОБА_11 , яка міститься в матеріалах реєстраційної справи ТОВ «Автосервіс Автобот»; проведення допиту ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також банківські рахунки які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Відповідно до постанови про часткову відмову в задоволенні клопотання від 08.11.2019 року винесеної прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , вказано, що клопотання потерпілого ОСОБА_3 підлягає частковій відмові в задоволенні, а саме в частині допиту ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та накладені арешту на рухоме та нерухоме майно, а також банківські рахунки які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вважає вказану постанову прокурора необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та просив скаргу задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, що відповідно до положень ч.3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч. 1 ст. 26 КПК України).

Враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників процесу, на підставі наявних матеріалів клопотання.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено,що впровадженні СВКропивницького ВПГУНП вКіровоградській областіперебувають матеріаликримінального провадження№ 12016120020011970 від 24.09.2016 рокуза ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України

Постановою прокурора Кіровоградськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_4 від 08.11.2019року часткововідмовленоу задоволенніклопотання потерпілого ОСОБА_3 від 06.11.2019 року.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

ЗУ «Проратифікацію Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод 1950року,Першого протоколута протоколів2,4,7та 11до Конвенції» (п. 1) визнала обов`язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Так, у п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «DomboBeheer B.V. v. theNetherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38. Рішення ЄСПЛ у справі «Ankerl V. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що постанова про часткову відмову у задоволенні клопотання має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.

В частинні 3ст.93 КПК Українивказано, що ініціювання потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченомустаттею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Згідност.220 КПК України, клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.

06.11.2019потерпілий ОСОБА_3 звернувся допрокурора Кіровоградськоїмісцевої прокуратуриз клопотанням провиконання слідчих(розшукових)дій,в порядкуст.220КПК України,а саме: витребування від відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Кіровоградської міської ради оригіналу реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» (ЄДРПОУ 37867442); проведення почеркознавчої експертизи довіреності виданої ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_8 на предмет справжності підпису ОСОБА_11 , яка міститься в матеріалах реєстраційної справи ТОВ «Автосервіс Автобот»; проведення допиту ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також банківські рахунки які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У задоволенні вказаного клопотання 08.11.2019 року прокурором було частково відмовлено.

Про те з такими доводами слідчий суддя частково погоджується.

Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.

Із змісту роз`яснень, що містяться у п. 6 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 вбачається, що під час розгляду скарг на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя, враховуючи завдання кримінального провадження, має встановити, чи була така відмова обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті її прийняття не були порушені права сторони захисту. Крім цього, оцінці підлягає і саме клопотання учасника кримінального провадження на предмет його обґрунтованості та доцільності.

Відповідно до ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів через ініціювання проведення слідчих дій шляхом подання слідчому або прокурору клопотань, які розглядаються останнім у порядку, визначеному ст. 220 КПК.

Враховуючи, що згідно з положеннями Глави 20 КПК допит осіб - є слідчою дією, відповідне клопотання сторони захисту у силу вимог ст. 220 КПК має бути розглянуте упродовж трьох днів. Рішення слідчого про відмову у задоволенні такого клопотання відповідно до ст. 93 та ст. 303 КПК може бути оскаржене до слідчого судді.

Згідно ст.65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Згідно ст.95 КПК України, свідком надаються показання щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, в усній чи письмовій формі під час допиту.

Як вбачається із змісту постанови підставою для відмови у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 06.11.2019 року в частині допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стало те, що останніх в рамках даного кримінального провадження вже допитано, що підтверджується протоколами допитів.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

місце і час прийняття постанови;

прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:

зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;

мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:

зміст прийнятого процесуального рішення;

місце та час (строки) його виконання;

особу, якій належить виконати постанову;

можливість та порядок оскарження постанови.

В той же час постанова прокурора вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки у постанові не спростовуються доводи потерпілого щодо необхідності встановлення обставин, про які зазначає останній у своєму клопотанні від 06.11.2019 року та скарзі.

На думку слідчого судді проведення додаткового допиту ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , враховуючі нові обставини, які стали відомі потерпілому сприятимуть встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, постанова прокурора не містить обґрунтованих підстав для відмови в проведенні слідчих дій щодо повторного допиту свідків, не зазначені наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що свідкам не відомі або не можуть бути відомі відомості про обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Крім того, виходячи з доводів потерпілого, викладених у скарзі, які не спростовані прокурором під час розгляду скарги, фактично останній, не обґрунтовуючи підстави, відмовив потерпілому у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії.

Крім того, відмова прокурора додатково допитати певних осіб з необґрунтованих підстав, перешкоджає потерпілому в інший спосіб подати відповідні докази, тобто повному та всебічному з`ясуванню обставин розслідуваного кримінального правопорушення.

За таких обставин, постанова прокурора про часткову відмову у проведенні слідчих дій не відповідає вимогам закону, є формальною, не мотивованою та не містить всіх обставин, які є піставою для прийняття постанови про відмову в проведенні слідчих дій, тому підлягає частковому скасуванню.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та іншіпротиБолгарії» (AssenovandOthers v. Bulgaria), пп. 103 etseq.).

Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 etseq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).

Враховуючи викладене, скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 303- 307, 369-372 КПК України слідчий суддя,-

постановив:

скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Залюбовської А від 08.11.2019 року про часткову відмову у задоволенні клопотання по кримінальному провадженню № 12016120020011970 - скасувати частково, а саме в частині відмови у проведенні допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

В решті скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда ОСОБА_13