Ухвала

від 04.06.2020 по справі 240/3101/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

04 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/3101/20

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора головного управління держгеокадастру у Житомирській області відділу у Коростенському районі Шваб Миколи Миколайовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора головного управілння держгеокадастру у Житомирській області відділу у Коростенському районі Шваба Миколи Миколайовича в частині прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру № РВ-1801024452019 від 27 серпня 2019 року;

- зобов`язати відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру шляхом здійснення державної реєстрації земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства на території Мединівської сільської ради Коростенського району.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що зверталася до відповідача із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства на території Мединівської сільської ради Коростенського району. За результатами розгляду вказаної заяви державним кадастровим реєстратором головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відділу у Коростенському районі Шваб Миколою Миколайовичем прийнято рішення № РВ-1801024452019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв`язку з перетином цієї ділянки з іншою ділянкою. Таку підставу відмови позивач вважає надуманою, тому звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26 березня 2020 року.

26 березня та 30 квітня 2020 року судове засідання не відбулося у зв`язку з вжиттям органами державної влади посилених обмежувальних заходів щодо попередження ситуації з можливим розповсюдженням коронавірусу в Україні. Наступне засідання призначено на 14 травня 2020 року.

14 травня 2020 року судове засідання не відбулося у зв`язку з відпусткою судді. Наступне засідання призначено на 28 травня 2020 року.

28 травня 2020 року Житомирським окружним адміністративним судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про подальше здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

03 квітня 2020 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при прийнятті рішення № РВ-1801024452019 від 27 серпня 2019 року діяв відповідно до вимог чинного законодавства, вказане рішення є законним. Крім того, земельна ділянка ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 площею 0,2500 га знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822383200:01:000:0001 (площа перетину співпадає на 100%), та яка відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 075679 від 13 листопада 2006 року відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25 листопада 2005 року № 500 перебуває в постійному користуванні Житомирського обласного управління лісового господарства ДП "Коростенське лісомисливське господарство", цільове призначення - для ведення лісового господарства.

Суд, розглянувши позовну заяву і відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 15 серпня 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 .

27 серпня 2019 року державним кадастровим реєстратором головного управління держгеокадастру у Житомирській області відділу у Коростенському районі Шваб Миколою Миколайовичем за результатами розгляду вказаної заяви ЗВ-9705880732019 прийнято рішення № РВ-1801024452019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: перетин ділянки, яку передбачається зареєструвати в Державному земельному кадастрі з ділянкою 1822383200:01:000:0001 (площа перетину співпадає на 100 %).

Як вбачається із матеріалів справи, належна позивачу ділянка знаходиться в межах іншої земельної ділянки з кадастровим номером 1822383200:01:000:0001, яка згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 075679 від 13 листопада 2006 року відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25 листопада 2005 року № 500 перебуває в постійному користуванні Житомирського обласного управління лісового господарства ДП "Коростенське лісомисливське господарство", цільове призначення - для ведення лісового господарства.

Тобто, земельна ділянка, яку позивач просить зареєструвати на її ім`я в Державному земельному кадастрі, належить Житомирському обласному управлінню лісового господарства ДП "Коростенське лісомисливське господарство" на праві користування.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1);

публічно-правовий спір спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2);

суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У справі, що розглядається, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, прийнятого з підстави існування іншого речового права на вказану у заяві земельну ділянку. Тобто, у даному випадку існує спір про право, що у свою чергу свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, зважаючи, що в цій справі існує спір про цивільне право на земельну ділянку, яка вже перебуває у постійному користуванні юридичної особи, суд дійшов висновку, що зазначений спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 240/3101/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора головного управління держгеокадастру у Житомирській області відділу у Коростенському районі Шваб Миколи Миколайовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Черноліхов