Ухвала

від 05.06.2020 по справі 340/1816/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

05 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1816/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Л.І. Хилько, розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка", до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника) звернулася до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправними дії заступника начальника Соборного ВДВС міста Дніпра Головного ТУЮ у Дніпропетровській області Астапенкової Катерини Миколаївни щодо арешту права оренди земельних ділянок:

- кадастровий номер 3520382600:02:000:0208, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 7,8330 га;

- кадастровий номер 3520382600:02:000:0511 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 3,4944 га;

- кадастровий номер 3520382600:02:000:0512 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 3,9656 га, при винесенні постанови № 59780288 від 13.08.2019 року про арешт майна боржника.

2) скасувати постанову про арешт майна боржника № 59780288 від 13.08.2019 року, винесеної заступником начальника Соборного ВДВС міста Дніпра Головного ТУЮ у Дніпропетровській області Астапенковою Катериною Миколаївною в частині арешту права оренди земельних ділянок:

- кадастровий номер 3520382600:02:000:0208, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 7,8330га;

- кадастровий номер 3520382600:02:000:0511 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 3,4944 га;

- кадастровий номер 3520382600:02:000:0512 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею 3,9656 га.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Встановлено, що позивачу на праві власності належать земельні ділянки з кадастровим номером: 3520382600:02:000:0208 (загальною площею 7,8330 га); 3520382600:02:000:0511 (загальною площею 3,4944 га) та 3520382600:02:000:0512 (загальною площею 3,9656 га), та які знаходяться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Зазначені земельні ділянки були передачі позивачем в оренду ТОВ "Доброульянівка" на підставі Договорів оренди землі від 25.04.2013 р..

05.02.2020 року позивачці стало відомо, що відносно її земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано обтяження, а саме: арешт права оренди земельної ділянки за КН: 3520382600:02:000:0208, 3520382600:02:000:0511, 3520382600:02:000:0512.

Арешти накладено на підставі постанови про арешт майна боржника № 59780288 від 13.08.2019 р.. Сторонами такого виконавчого провадження є: стягувач- ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" та боржник- ТОВ "Доброульянівка".

При цьому, позивачка не є стороною у виконавчому провадженні та не залучалася до проведення виконавчих дій.

Відтак, суть спору полягає у знятті арешту із майна позивача з метою відновлення її майнових прав (скасування чинного обтяження) розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно ч. 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Верховний Суд у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) від 06 червня 2018 року висловив правову позицію, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Разом з тим, відповідно згідно до правової позиції Великої палати Верховного суду викладеної у постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 658/715/16-ц Верховний Суд зазначив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства (пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 3 червня 2016 року №5).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (пункт 5 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Відповідно частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частина 2 статті 30 ЦПК України передбачає виключну підсудність позовів про зняття арешту з майна, які пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами ЦПК.

Європейський суд з прав людини в п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, слід відмовити у відкритті провадження у справі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст.2, 4, 19, 170, 171, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №340/1816/20.

Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір в сумі 840,80 грн., сплачений згідно квитанції № 86278 від 02.06.2020 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст. 295 Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько