Рішення

від 05.06.2020 по справі 420/2863/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2863/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Балтської міської ради Одеської області (вул. Любомирська, 193, м. Балта, Одеська область, 66101, код ЄДРПОУ 04056954) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Балтської міської ради Одеської області, в якому просив:

скасувати рішення Балтської міської ради Одеської області від 17 грудня 2019 року №1527-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині відмови у наданні вказаного дозволу громадянину ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) стосовно земельної ділянки, вказаної у його заяві на адресу Балтської міської ради Одеської області (дата реєстрації відповідачем 06 грудня 2019 року);

зобов`язати Балтську міську раду Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04056954) надати громадянину ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вказаної у його заяві на адресу Балтської міської ради Одеської області (дата реєстрації відповідачем 06 грудня 2019 року) для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 06.12.2019 року позивач звернувся до Балтської міської ради Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га.

Рішенням Балтської міської ради Одеської області від 17 грудня 2019 року №1527-VІІ у наданні вказаного дозволу, серед іншого, громадянину ОСОБА_1 відмовлено, оскільки вказані у заявах та в доданих до них графічних матеріалах земельні ділянки включені в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торах у формі аукціону окремими лотами через що не можуть відчужуватись, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів .

Позивач вважає таку відмову не обґрунтованою, оскільки відповідачем було порушено процедуру виставлення відповідної земельної ділянки на земельні торги, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 07.04.2020 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача 27.04.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову відповідач зазначає, що зазначена у графічних матеріалах (викопіюванні) земельна ділянка, яку ОСОБА_1 бажає отримати у власність розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5120681600:01:002:1034, площею 3,1608 га, цільовим призначенням 16.00 Землі запасу, яку було сформовано і зареєстровано на праві комунальної власності за Балтською міськрадою 19.10.2018 р.

Рішенням Балтської міськради від 21.12.2018 р. № 1110-VІІ Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами земельну ділянку з кадастровим номером 5120681600:01:002:1034, площею 3,1608 га було включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами строком на 7 років

Таким чином відповідач вважає відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок правомірною і обґрунтованою, у зв`язку з невідповідністю місця розташування вказаної ОСОБА_1 , як бажаної, земельної ділянки вимогам ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, оскільки така включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.

Від позивача 04.05.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач додатково зазначив, що земельна ділянка, вказана Позивачем у його заяві на адресу Відповідача не виставлена на земельні торги та не включена до переліку ділянок, які виставлені на такі торги.

Натомість, відповідно до рішення Відповідача від 21.12.2018 року №1110-VІІ земельна ділянка, в межах якої знаходиться обрана Позивачем земельна ділянка, лише призначена для продажу права оренди . При цьому, ця ділянка не виставлена на такі торги, а самі торги щодо цієї ділянки не призначені, рішення з цього приводу не прийняте, відсутній виконавець торгів та не опубліковане оголошення про початок торгів. Водночас, законодавство України не містить такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як призначення цієї ділянки для продажу права оренди .

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

06.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Балтської міської ради Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. До заяви надані графічні матеріали місця розташування бажаної ділянки (с. Надія) та копія паспорту.

Рішенням Балтської міської ради Одеської області від 17 грудня 2019 року №1527-VІІ у наданні вказаного дозволу, серед іншого, громадянину ОСОБА_1 відмовлено, оскільки вказана у заяві та в доданих до неї графічних матеріалах земельна ділянка включена в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торах у формі аукціону окремими лотами

Разом з цим судом встановлено, що зазначена у графічних матеріалах (викопіюванні) земельна ділянка, яку ОСОБА_1 бажає отримати у власність розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5120681600:01:002:1034, площею 3,1608 га, яку було сформовано і зареєстровано на праві комунальної власності за Балтською міськрадою 19.10.2018 р.

Рішенням Балтської міськради від 21.12.2018 р. № 1110-VІІ Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами земельну ділянку з кадастровим номером 5120681600:01:002:1034, площею 3,1608 га було включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами строком на 7 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 121 ЗК передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. "б" ч.1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. "в" ч. 1).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом з цим приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16, від 08.11.2019 у справі №420/914/19.

Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17).

Як встановлено судом земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою на яку просив позивач, є частиною іншої земельної ділянки, яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру з кадастровим номером 5120681600:01:002:1034, та має загальну площу 3,1608 га.

Рішенням Балтської міськради від 21.12.2018 р. № 1110-VІІ було включено земельну ділянку з кадастровим номером 5120681600:01:002:1034 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами.

Отже, станом на момент прийняття рішення Балтської міської ради Одеської області від 17 грудня 2019 року №1527-VІІ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу, земельна ділянка, частину якої хотів отримати у власність позивач, була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, що виключало можливість надати її в безоплатну приватизацію позивачу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №620/1058/19.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Балтської міської ради Одеської області (вул. Любомирська, 193, м. Балта, Одеська область, 66101, код ЄДРПОУ 04056954) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.