Рішення

від 04.06.2020 по справі 540/1313/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1313/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньорогачицького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2020 року ВП №61891700,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

22 травня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі адвоката Доценко К.С. (далі - представник позивачки) звернулася до суду з позовом до Верхньорогачицького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач, Верхньорогачицький РВ ДВС), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 квітня 2020 року по виконавчому провадженню ВП №61891700, винесену Верхньорогачицьким районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

II. Позиція позивача, заперечення відповідача та пояснення третьої особи

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові та у заяві про доповнення підстав адміністративного позову від 29.05.2020 р., які полягають у тому, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5, а тому є протиправною та підлягає скасуванню. Зокрема, представник позивачки вказує, що відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження, яка стала підставою для винесення відповідачем оскаржуваної постанови, виконавчий документ - постанову ГУ Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС3238/498/АВЛГД-ФС від 05 лютого 2019 р. було направлено стягувачем для його примусового виконання до Нижньосірогозького районного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області, тобто, за місцезнаходженням особи - боржника. Проте, за результатами розгляду вказаної заяви стягувача спірне виконавче провадження ВП №61891700 відкрито відповідачем по справі - Верхнерогачицьким РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). З огляду на вказане, представник позивачки вважає, що у старшого державного виконавця Верхньорогачицького РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутні повноваження на відкриття виконавчого провадження, оскільки матеріали виконавчого провадження ВП №61891700 не містять вмотивованої постанови посадової особи щодо передачі виконавчого провадження до іншого відділу ДВС, у т.ч. до - відповідача, що є порушенням пунктів 7, 8 розділу V вказаної Інструкції. Крім того, представник позивачки вважає, що при відкритті виконавчого провадження старший державний виконавець Верхньорогачицького РВ ДВС порушив вимоги п.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не повернув стягувачеві виконавчий документ, поданий ним з пропущенням строку пред`явлення його до виконання.

29.05.2020 р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне. Зокрема, відповідач зазначає, що у зв`язку зі звільненням усіх державних виконавців Нижньосірогозького РВ ДВС до Верхньорогачицького РВ ДВС 07.06.2019 р. надійшли усі діючі виконавчі провадження Нижньосірогозького РВ ДВС і через їх значне надходження виконавчі провадження відкривалися з певним запізненням, у т.ч. і виконавче провадження ВП № 61891700 з виконання постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 05.02.2019 р. № ХО3238/498/АВ/ТД-ФС, яке було відкрито лише 22.04.2020 р. При цьому, відповідач зазначає, що стягувач - ГУ Держпраці у Херсонській області заяву про відкриття виконавчого провадження за вих. № 01-08/1/1218 та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.02.2019 р. № ХО3238/498/АВ/ТД-ФС направив до Нижньосірогозького ВДВС на виконання 11.04.2019 року, тобто без порушень строків, встановлених ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, відповідач звертає увагу, що оскаржувану постанову було направлено на адресу боржника зазначену у виконавчому документі 25.04.2020 р. рекомендованим листом з повідомленням, а тому вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом і відсутні підстави для його поновлення.

02.06.2020 р. в електронній формі до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у яких зазначає, що 11.04.2019 р. Головним управлінням Держпраці в Херсонській області на адресу Нижньосірогозького районного відділу ДВС ГТУБ у Херсонській області було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження щодо виконання постанови від 05.02.2019 р. №ХС3238/498/АВ/ТД-ФС, тобто у строк, визначений Законом України "Про виконавче провадження". З огляду на викладене, третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26.05.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами, встановленими ст. 287 КАС України, призначено судове засідання на 03.06.2020 р. о 10.00 год.

В судове засідання 03.06.2020 р. учасники справи не прибули, про дату, час та місце її розгляду повідомлені належним чином.

Разом з тим, 03.06.2020 р. представником позивача та представником третьої особи подано до суду клопотання, якими просять розглянути справу без їх участі у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ, в тому числі з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, визначені ст. 268 КАС України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.02.2019 Головним управлінням Держпраці у Херсонській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 126 710,00 грн.

11.04.2019 року ГУ Держпраці у Херсонській області звернулося до Нижньосірогозького районного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області з заявою за вих. № 01-08/1/1218 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою від 05.02.2019 р. № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС.

22.04.2020 року старшим державним виконавцем Верхньорогачицького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61891700 з примусового виконання постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 05.02.2019 р. № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 126 710,00 грн. на користь державного бюджету.

Вважаючи дану постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, представник позивачки звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Приписами ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Приписами ст. 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. ( частина 1 ст. 13 цього Закону)

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. ( абз. 2, 3 ч. 5 ст. 13 цього Закону)

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ)

Статтею 25 Закону № 1404-VІІІ визначено особливості підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби та утворення виконавчих груп.

Так, частинами 2, 4 ст. 25 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого.

Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).

Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 передбачено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

Виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. (п. 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5)

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. (п. 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5)

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 до відкриття виконавцем виконавчого провадження виконавчий документ за заявою стягувача може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (крім виконавчих документів, визначених частиною другою статті 5 Закону).

У разі відводу (самовідводу) державного виконавця виконавчий документ передається іншому державному виконавцеві, а у разі відводу, самовідводу начальника органу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби - іншому органу державної виконавчої служби.

Передача виконавчого документа у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється в порядку, встановленому розділом V цієї Інструкції.

Відповідно до абз. 3 п. 1 розділу V Інструкції № 512/5 питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.

Виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа. (п. 2 розділу V Інструкції № 512/5)

Відповідно до пункту 6 розділу V Інструкції № 512/5 виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого, серед іншого, у разі наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:

у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження;

до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби;

до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби. (п. 7 розділу V Інструкції № 512/5)

У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов`язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п`яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби. (п. 8 розділу V Інструкції № 512/5).

Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження. ( п. 9 розділу V Інструкції № 512/5).

VI. Оцінка суду

З наведених норм слідує, що на будь-якій стадії виконавчого провадження, у тому числі під час його відкриття, органи та посадові особи, уповноважені на виконання, зокрема, рішень державних органів, які законом визнані виконавчими документами, зобов`язані дотримуватись вимог законодавства та засад здійснення виконавчого провадження.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 11.04.2019 р. стягувачем - ГУ Держпраці в Херсонській області засобами поштового зв`язку було направлено до Нижньосірогозького РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області заяву про відкриття виконавчого провадження за вих.. № 01-08/1/1218 та оригінал виконавчого документ - постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.02.2019 року за № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС, у якій боржником є ОСОБА_1 , ( надалі - виконавчий документ), що підтверджується витягом з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції та копією квитанції про відправлення рекомендованого листа №7302200620668 від 11.04.2019 р.

Отже, ГУ Держпраці в Херсонській області було направлено виконавчий документ для примусового його виконання до органу державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника ОСОБА_1 .

Проте, внаслідок отримання від стягувача вказаної заяви та виконавчого документа державним виконавцем Нижньосірогозького РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області не були вчинені жодні виконавчі дії.

В подальшому, за позицією відповідача, головним державним виконавцем Нижньосірогозького РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області вказаний виконавчий документ було передано до Верхньорогачицького РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 06.06.2019 р. № 540/9 "Про створення комісії для здійснення прийому - передачі документів, які перебувають у Нижньосірогозькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області", копія якого наявна в матеріалах справи.

Як встановлено судом, то вказаним наказом Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області зобов`язало головного державного виконавця Нижньосірогозького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області І. Жданову 07.06.2019 р. передати діючі, завершені виконавчі провадження та номенклатурні справи, які перебувають у Нижньосірогозькому районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області, а начальника Верхньорогачицького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області С. Шевченко прийняти діючі, завершені виконавчі провадження та номенклатурні справи, які перебувають у Нижньосірогозькому районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області.

Тобто, приписами вказаного наказу передбачена передача діючих, завершених виконавчих проваджень та номенклатурних справ з Нижньосірогозького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області до Верхньорогачицького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області.

Разом з тим, суд звертає увагу, що вказаний наказ Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області не містить приписів розпорядчого характеру щодо передачі з Нижньосірогозького РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області до Верхньорогачицького РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області виконавчих документів, у т.ч. постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.02.2019 року за № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС, за якими на момент такої передачі не були відкриті виконавчі провадження.

Крім того, на виконання ухвали суду від 26.05.2020 р. відповідачем не надано жодного розпорядчого акту, зокрема, постанови начальника органу державної виконавчої служби вищого рівня про передачу виконавчого документа (постанови Головного управління Держпраці у Херсонській області від 05.02.2019 р. № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС) з Нижньосірогозького РВ ДВС до Верхньорогачицького РВ ДВС, як це передбачено вищевказаними приписами Інструкції № 512/5.

Як зазначалось вище, приписами ст. 25 Закону № 1404-VІІІ та розділу V Інструкції № 512/5 визначено випадки передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, зокрема, у разі наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

При цьому, наведені вище приписи Інструкції № 512/5 передбачають порядок передачі виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби шляхом прийняття начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня відповідної постанови, яка є підставою для прийняття виконавцем постанови про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа. (п. 2 розділу V Інструкції № 512/5)

Натомість, судом встановлено, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 61891700 винесена державним виконавцем Верхньорогачицького РВ ДВС 22.04.2020 року на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 06.06.2019 р. № 540/9 "Про створення комісії для здійснення прийому - передачі документів, які перебувають у Нижньосірогозькому РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області", який є не документом у розумінні вищевказаних приписів Інструкції № 512/5, що підтверджує передачу виконавчого документу від одного органу державної виконавчої служби до іншого у зв`язку зі звільненням всіх державних виконавців Нижньосірогозького РВ ДВС.

Враховуючи, постанова про відкриття виконавчого провадження від 22 квітня 2020 року по виконавчому провадженню ВП № 61891700, прийнята Верхньорогачицьким РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з порушенням вищевказаних приписів Інструкції № 512/5, тому у суду наявні законні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Щодо доводу відповідача про порушенням позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 КАС України, відповідно до якої позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, суд приймає до уваги положення постанови КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239, від 22.04.2020 р. № 291 та від 04.05.2020 р. № 343, якими запроваджено до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, а також положення постанови КМ України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", якою установлено з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі щодо розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження тощо продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, встановлені КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена відповідачем 22.04.2020 р., тобто у період дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України, тому процесуальний строк звернення позивача до суду з даним позовом продовжено на період дії такого карантину, а відтак він не є пропущеним.

Щодо доводу представника позивачки в частині пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то суд вважає його необґрунтованим з огляду на таке.

Як зазначалось вище, предметом виконання у межах спірного виконавчого провадження № 61891700 є постанова ГУ Держпраці в Херсонській області від 05.02.2019 р. № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС, яка є виконавчим документом у розумінні ст. 3 Закону №1404-VIII, та відповідно до якої строк пред`явлення її до виконання зазначено "до 05.05.2019 р."

При цьому, з наданих третьою особою документів, судом встановлено, заяву про примусове виконання постанови про накладення штрафу від 05.02.2019 р. № ХС3238/498/АВ/ТД-ФС та безпосередньо виконавчий документ направлено стягувачем до Нижньосірогозького районного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області 11.04.2019 р. за вихідним номером 01-08/1/1218 та свідчить про дотримання стягувачем тримісячного строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, визначеного в ч. 1 ст.12 Закону № 1404-VIII.

При цьому, суд критично оцінює надані позивачем та Нижньосірогозьким РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копії заяв Головного управління Держпраці в Херсонській області про відкриття виконавчого провадження, датовані 11.04.2020 р. за вих. № 01-08/1/1218, оскільки вказані копії містять виправлення дати таких заяв, що викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо її достовірності.

VII. Висновок суду

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у цій справі.

Окремо, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, п. 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, п. 35)).

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятої ним постанови від 22.04.2020 р. про відкриття виконавчого провадження, тому суд приходить до висновку про визнання її протиправною та скасування.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Верхньорогачицького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місце знаходження 74402, Херсонська область, Верхньорогачицький район, смт. Верхній Рогачик, вул. Владичанського, буд. 16, код ЄДРПОУ 34944322), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держпраці в Херсонській області (73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39792699, e-mail: 21ks@dsp.gov.ua) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2020 року ВП №61891700 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 квітня 2020 року по виконавчому провадженню ВП №61891700, винесену Верхньорогачицьким районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Стягнути з Верхньорогачицького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місце знаходження 74402, Херсонська область, Верхньорогачицький район, смт. Верхній Рогачик, вул. Владичанського, буд. 16, код ЄДРПОУ 34944322) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, але не пізніше 10-денного строку з дня закінчення карантину. При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 105000000