Рішення

від 05.06.2020 по справі 560/1777/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1777/20

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Вітамін-Трейд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС у Хмельницькій області від 18.02.2020 №1459873/40521271;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 28.02.2020 № 6202/40521271/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ПП "Вітамін Трейд" (код ЄДРПОУ 40521271) податкову накладну №14 від 22.11.2019, датою її подання.

Також просить стягнути на його користь судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвокатом.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що господарські операції, за результатами яких видана податкова накладна, мають реальний характер, оскільки контролюючим органом зворотного з посиланням на належні та допустимі докази не доведено. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 15.04.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідачів надійшов спільний відзив на позов, в якому просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що позивачем в порушення вимог п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надано повний пакет документів, за допомогою якого можливо дослідити господарську операцію позивача щодо придбання та реалізації фруктів і овочів та, відповідно, підтвердити правомірність складання позивачем податкової накладної.

Наданий позивачем пакет документів до податкової накладної від 22.11.2019 за №14 не є достатнім для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. А саме, позивачем не надано до повідомлення виписки з особових рахунків, картки рахунків 361 (акти звірок) з ТОВ НВП "Аргон", тощо. Ненадання позивачем картки рахунку 361 та акту звірки з ТОВ НВП "Аргон" не дає можливості дослідити реальний обсяг господарської операції щодо постачання фруктів та овочів ТОВ НВП "Аргон" та підтвердити правомірність складання позивачем податкової накладної.

Відповідно до податкового розрахунку 1ДФ за 3 та 4 квартали 2019 року відсутні виплати по 157 ознаці, що не підтверджує реальність здійснення господарських операцій із суб`єктами господарювання ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Крім цього, оскільки ФОП ОСОБА_2 був платником єдиного податку другої групи, то він відповідно до вимог п.291.4 ст.291 не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності щодо заключення правочинів про надання послуг юридичним особам, тобто зазначений договір суперечить вимогам законодавства.

Також відповідачами подано заперечення щодо стягнення судових витрат, в яких просять відмовити у задоволенні позову в частині їх стягнення. Вказують, що інформація, викладена в адміністративному позові, суперечить умовам договору, який підписаний сторонами, щодо вартості погодинної оплати послуг адвоката. Щодо зазначених у наданому до позову розрахунку витрат, не надано доказів щодо обсягу таких робіт (послуг), що позбавляє права на стягнення їх за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Позивач також зазначає, що адвокатом до складу гонорару 10000 грн. включено витрати у розмірі 3000 грн. "на участь у суді". Однак визначені витрати є передчасними та такими, що ще не понесені, не є виправданими та невідомо чи матимуть місце під час розгляду справи, оскільки справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем надано пояснення на відзив від 01.05.2020, в якому вказує, що відповідачі не скористались своїм правом надати до суду відзив, оскільки відзив подано до суду та підписано особами, які не є представниками.

Також у поясненні зазначає, що усі господарські операції, які здійснюються ним з поставки та придбання товарів, відповідають вимогам законодавства. Фіскальний орган, не сумніваючись у тому, що позивач здійснював ритмічне постачання овочів та фруктів в період з 18.11.2019 по 22.11.2019 ТОВ НВП "Аргон", сумнівається у законності такої діяльності, так як один з контрагентів є СПД на II групі, та не має права вступати у ділові стосунки з юридичними особами. Такий висновок відповідачів є припущенням, однак очевидно таким, яке не ґрунтується на законі.

Позивачем також подано пояснення на відзив від 05.05.2020, згідно якого вважає дії відповідача надмірно упередженими та неправомірними, а вимогу податкового органу надати акти звірки, або "тощо" - незаконною. Стосовно того, що ФОП ОСОБА_2 був платником єдиного податку ІІ групи, вказує, що реалізація товарів юридичній особі на загальній системі оподаткування не є послугами, які надає ФОП, а є продажем товарів, на що обмежень не встановлено.

Відсутність інформації в 1 ДФ за 3 та 4 квартал по операціях з ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснюється тим, що контрагенти є самостійними суб`єктами господарювання, а позивач не є їхнім податковим агентом, так як останні самостійно мають обов`язок сплачувати податки. Обмеження відповідно до п.291.4 ПК України поширюється виключно на надання послуг ФОП 2 групи, а реалізація товарів є продажем, а не послугою.

ГУ ДПС у Хмельницькій області подано заперечення, в якому вказує, що повноваження на підписання відзиву та інших процесуальних документів від імені ГУ ДПС у Хмельницькій області Калужською Н.О підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, (який додано до матеріалів справи). Оскільки судом першої інстанції при відкритті провадження у справі ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, тобто зазначену справу віднесено до справ незначної складності, то і підписання відзиву представником відповідача Трасковською С.В. на підставі довіреності не суперечить вимогам законодавства (ст.57 КАС України).

Стосовно повноважень осіб, які подали відзив на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1,3,4 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, в порядку самопредставництва орган державної влади може представляти за посадою його керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством, установчими документами чи трудовим договором (контрактом).

Відповідно до ч.2 ст.57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно з п.1 ч.1 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відзив підписано уповноваженою особою ГУ ДПС у Хмельницькій області Калужською Н.О., повноваження на підписання відзиву та інших процесуальних документів від імені юридичної особи без довіреності підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 13.03.2020. Зі сторони ДПС України - представником за довіреністю Трасковською С.В.

Відтак вказані посадові особи є уповноваженими від імені контролюючих органів підписувати, зокрема, відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.05.2020 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство "Вітамін Трейд" поставило ТОВ НВП "Аргон" фрукти та овочі за видатковими накладними №352 від 18.11.2019 на суму 121573, 27 грн. (ТТН №Р352 від 18.11.2019); №354 від 19.11.2019 на суму 90242,86 грн. (ТТН №Р354 від 19.11.2019); №356 від 20.11.2019 на суму 76577,03 грн. (ТТН №Р356 від 20.11.2019); №360 від 21.11.2019 на суму 29371,57 грн. (ТТН №Р360 від 21.11.2019); №363 від 22.11.2019 на суму 104334,95 грн. (ТТН №Р363 від 22.11.2019); №364 від 22.11.2019 на суму 172587,66 грн. (ТТН №Р364 від 22.11.2019).

Отже, постачальником поставлено покупцю продовольчих товарів на суму 594687,34 грн.

Факт проведення розрахунків підтверджується карткою рахунку 361 за період 18.11.2019 - 22.11.2019 року по контрагенту "Аргон".

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.06.2019, позивач орендує у ФОП ОСОБА_5 приміщення загальною площею 1122,3 кв. м. з метою здійснення комерційної діяльності. Приміщення прийнято підприємством за актом прийому-передачі приміщень від 01.06.2019.

Приватне підприємство "Вітамін Трейд" складено податкову накладну №14 від 22.11.2019 на суму 594687,34 і направило її на реєстрацію до ЄРПН.

Згідно квитанції №9298171234 від 11.12.2019 зупинено реєстрацію податкової накладної від 22.11.2019 №14 та зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 22.11.2019 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0701, 0703, 0704, 0706 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних» .

ПП "Вітамін Трейд" подано повідомлення №2 від 12.02.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом з повідомленням позивачем надано пояснення, згідно якого поставка овочів і фруктів проводилась покупцю ТОВ НВП "АРГОН" згідно видаткових накладних та договору №1/ТО-892 від 11.07.2016 для їх подальшої роздрібної реалізації через мережу магазинів, що належать останньому. ПП "ВІТАМІН ТРЕЙД" для зберігання овочів і фруктів орендує складські приміщення загальною площею 1122,3 м.кв. у ФОП ОСОБА_5 , договір №2 від 1 червня 2019 року, які обладнані холодильними установками, що дозволяє підтримувати необхідні температурні режими для довготривалого зберігання овочів та фруктів. Для навантаження-розвантаження товарів використовуються електрокари, що дозволяє не задіювати велику кількість вантажників та в короткі терміни завантажувати великі об`єми товарів. Постачальниками товарів ПП "ВІТАМІН ТРЕЙД" є як платники ПДВ, так і неплатники. Копії договорів з постачальниками надані у додатках до цього пояснення. Звертає увагу, що податкові накладні постачальників успішно зареєстровані в ЄРПН з дотримання термінів реєстрації.

До повідомлення позивачем долучено видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні.

Рішенням комісії ГУ ДПС в Хмельницькій області №1459873/40521271 відмовлено у реєстрації ПН №14 від 22.11.2019. Підставою прийняття такого рішення вказано те, що платником надано не повний пакет документів, а саме відсутні договір з ТОВ НВП "Аргон", ФГ "Екофуд", ФГ "Алтан-Агро", СФГ "Мартіко"; акт приймання-передачі нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №2 від 01.06.2019; первинні документи щодо транспортування від постачальників ТОВ "Торговий Альянс", ФГ "Екофуд", ФГ "Алтан-Агро", СФГ "Мартіко", розрахункові документи з покупцями та постачальниками; картка рах. 361 та акт звірки з ТОВ НВП Аргон.

Позивачем була подана скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної.

Однак згідно рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 28.02.2020 № 6202/40521271/2 скаргу залишено без задоволення. Підстава: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.12-13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (підп. 4 п.13).

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.

Так, у пункті 2.1 пункту Критеріїв операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Проте у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

При цьому суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Згідно п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження здійсненої господарської операції.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

Контролюючим органом було відмолено у реєстрації податкової накладної через те, що позивачем надано не повний пакет документів.

Стосовно ненадання контролюючому органу договорів та документів щодо транспортування з ФГ "Екофуд", ФГ "Алтан-Агро", СФГ Мартіко, а також акту приймання-передачі нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №2 від 01.06.2019, картки рах. 361 з ТОВ НВП Аргон, то такі були надані позивачем разом із позовною заявою.

Суд враховує, що зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми статті 77 КАС України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказам заявлені ним позовні вимоги у суді. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №1940/1950/18.

Стосовно ненадання контролюючому органу акту звірки суд зазначає, що такий документ не відноситься до переліку документів, визначених п. 14 Порядку № 117.

У відзиві на позов відповідачі додатково вказують, що відповідно до податкового розрахунку 1ДФ за 3 та 4 квартали 2019 року відсутні виплати по 157 ознаці, що не підтверджує реальність здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Крім цього, оскільки ФОП ОСОБА_2 був платником єдиного податку другої групи, то він не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності щодо заключення правочинів про надання послуг юридичним особам.

Суд зазначає, що одними із постачальників на адресу позивача (покупця) дійсно були ФОП ОСОБА_1 (відповідно до договору від 02.01.2019) та ФОП ОСОБА_2 (згідно договору від 01.04.2019).

Проте позивач вказує, що згідно п.177.8 ст.177 ПК України не звітував за формою 1-ДФ та не відображав в ній нарахований/виплачений дохід зазначеним особам, оскільки вони самостійно здійснювали нарахування та сплату податків від здійснення підприємницької діяльності. Позивач не є податковим агентом відносно таких осіб. Обмеження відповідно до п.291.4 ПК України поширюється виключно на надання послуг ФОП 2 групи, а реалізація товарів є продажем, а не послугою.

Відповідно до п. 291.4 ст.291 ПК України до другої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Використане у п. 291.4 ст. 291 ПК України словосполучення господарська діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, має тлумачитися з врахуванням виключного переліку побутових послуг згідно п. 291.7 ст. 291 ПК України, та з врахуванням загального визначення пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг.

Так, згідно пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 договір постачання товарів не є постачанням послуг, тому висновки контролюючого органу щодо недотримання контрагентом позивача п. 291.4 ст.291 ПК України при укладенні договору є помилковими.

Крім того, такі доводи контролюючого органу є неприйнятними з огляду на ч.2 ст.77 КАС України, за якою суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року по справі №2а-28/10/0870.

При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року по справі №1640/2650/18 та від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення від 18.02.2020 №1459873/40521271 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 28.02.2020 № 6202/40521271/2, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, у спірному випадку оскаржуване рішення ДПС України від 28.02.2020 № 6202/40521271/2 не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення від 18.02.2020 №1459873/40521271 про відмову у реєстрації податкової накладної .

Таким чином, рішення ДПС України від 28.02.2020 № 6202/40521271/2, прийняте за результатами розгляду скарги ПП "Вітамін Трейд", не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі №826/10853/17та від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 6306 грн. судового збору за подання позовної заяви із трьома вимогами немайнового характеру (однієї - до ГУ ДПС у Хмельницькій області, та двох - до ДПС України). Тому такі витрати, враховуючи часткове задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, а саме по 2102 грн. з кожного з них.

Суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

У позовній заяві позивач вказує, що адвокатом прийнято зобов`язання надати оцінку правовідносинам, підготувати проект адміністративного позову, визначитись з переліком доказів, які додаються до позову. Сторони погодили вартість роботи адвоката з розрахунку 1500,00 грн. за одну годину роботи, виходячи з об`єму справи, її значення для клієнта та складності. Адвокат орієнтовно визначив вартість роботи на підготовку справи - 5 годин, участь у суді 2 години. Між сторонами укладено договір №14 від 16.03.2020, виписано рахунок на оплату авансу в розмірі 10000 грн. 19.03.2020 клієнтом сплачено аванс.

Водночас, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду лише договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом №14 від 16.03.2020 та рахунок №18 від 16.03.2020 на суму 10000 грн.

Відповідно до пункту 1.4 договору клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за виконання обов`язків, виходячи з добутку кількості затраченого часу роботи та вартості однієї години, яка становить 1000,00 грн. Клієнт протягом 3 днів з моменту підписання договору сплачує аванс в розмірі 10000,00 грн. Орієнтовна сума витрат за договором становить 20000,00 грн.

При цьому суд враховує, що позивач, в порушення частини 4 статті 134 КАС, не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.

Відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2019 року по справі №9901/264/19.

Таким чином, документи, які складалися на виконання вищезазначеного договору, повинні були деталізувати кожну окремо надану в межах договору послугу та максимально повно містити інформацію щодо неї.

Крім того, позовна заява та договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом містять розбіжності щодо погодженої вартості роботи адвоката за одну годину. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без участі адвоката в судових засіданнях. Доказів здійснення позивачем оплати наданих за договором послуг суду надано не було.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16, а також у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2020 року по справі №1.380.2019.001036, від 30 квітня 2020 року по справі №826/4466/18 та від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим, суд вважає обґрунтованими доводи відповідачів, що, заявляючи клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, позивачем належними доказами не обґрунтовано розмір заявлених до стягнення витрат.

Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для стягнення на користь приватного підприємства "Вітамін-Трейд" витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх недоведеністю у встановленому порядку.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Вітамін-Трейд" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у Хмельницькій області від 18.02.2020 №1459873/40521271 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного підприємства "Вітамін-Трейд" №14 від 22.11.2019 датою її подання на реєстрацію.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства "Вітамін-Трейд" судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь приватного підприємства "Вітамін-Трейд" судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

У стягненні на користь приватного підприємства "Вітамін-Трейд" витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 червня 2020 року

Позивач:Приватне підприємство "Вітамін-Трейд" (вул. Кошарського, 56/1а, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 40521271) Відповідачі:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя Д.А. Божук