Рішення

від 04.06.2020 по справі 640/20186/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/718

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м. Київ № 640/20186/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Центр Сертифікації Центротест

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Центр Сертифікації Центротест (далі - Позивач або ТОВ Центр Сертифікації Центротест ) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач або ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення від 27 травня 2019 року № 0027051404, №0027041404.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив про протиправність винесених Відповідачем податкових повідомлень-рішень та про необхідність їх скасування з огляду на недоведеність факту порушення ТОВ Центр Сертифікації Центротест норм податкового законодавства та наявності у його діях мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства. Також Позивач зазначає про відсутність належних доказів незаконної діяльності контрагентів - виконавців послуг, взаємовідносини з якими перевірялися. Посилається на реальність господарських операцій ТОВ Центр Сертифікації Центротест із товариством з обмеженою відповідальністю Софт-Портал , товариством з обмеженою відповідальністю Ін-Текс та товариством з обмеженою відповідальністю Дисконт Центр Лоял , просить визнати оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Вказаною ухвалою суду Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення йому даної ухвали, протягом якого останній може подати відзив на позовну заяву.

У встановлений строк, представником ГУ ДПС у м. Києві надано до суду відзив на позовну заяву, в якому Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що під час проведення перевірки взаємовідносин Позивача із товариством з обмеженою відповідальністю Софт-Портал , Товариством з обмеженою відповідальністю Ін-Текс та товариством з обмеженою відповідальністю Дисконт Центр Лоял встановлено: відсутність у вказаних контрагентів трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарських операцій; не надання до перевірки частини первинних документів по взаємовідносинам, що перевірялися; наявність зареєстрованих карток суб`єкта фіктивного підприємництва щодо вказаних контрагентів; наявність пояснень посадових осіб підприємств-контрагентів про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності товариств; наявність у Єдиному реєстрі судових рішень інформації щодо створення вказаних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності. Посилаючись на встановлене у ході перевірки, Відповідач вважає, що правовідносини Позивача та його контрагентів не мали на меті настання реальних наслідків, а тому, у Позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до відповідних показників податкової звітності з податку на додану вартість. Контролюючий орган просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 19.03.2019 по 25.03.2019, ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Центр Сертифікації Центротест з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Софт-Портал (код ЄДРПОУ 38042885) (далі - ТОВ Софт-Портал ) за квітень 2017 року, з товариством з обмеженою відповідальністю Ін-Текс (код ЄДРПОУ 41158897) (далі - ТОВ Ін-Текс ) за квітень 2017 року та з товариством з обмеженою відповідальністю Дисконт Центр Лоял (код ЄДРПОУ 41480399) (далі - ТОВ Дисконт Центр Лоял ) за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 01.04.2019 № 331/26-15-14-04-05/38405971 (далі - Акт перевірки), яким зафіксовано порушення ТОВ Центр Сертифікації Центротест , а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 71 374 грн, у тому числі, по періодах: квітень 2017 року - 4 124 грн; березень 2018 року - 11 270 грн; квітень 2018 року - 4 10 грн; травень 2018 року - 25 577 грн; червень 2018 року - 5 730 грн; липень 2018 року - 9 260 грн; серпень 2018 року - 11 313 грн, та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за квітень 2017 року у сумі 9 356 грн.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки та відзиву на позовну заяву, встановлені контролюючим органом порушення ґрунтуються на висновках про відсутність реальності господарських операцій Позивача з контрагентами ТОВ Софт-Портал , ТОВ ІН-Текс , ТОВ Дисконт Центр Лоял , за наслідками яких Позивач в охоплений перевіркою період сформував показники податкового кредиту.

На підтвердження факту відсутності проведення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами (ТОВ Софт-Портал , ТОВ ІН-Текс , ТОВ Дисконт Центр Лоял ) контролюючий орган в Акті перевірки посилається на пояснення та свідчення засновників таких підприємств-контрагентів про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності товариств, а також на відсутність у вказаних контрагентів трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарських операцій; відсутність документі, що підтверджують проведені розрахунків за такими операціями та документів, що конкретизують перелік наданих послуг, зміст та обсяг господарських операцій, місце та дату їх надання, відповідальних виконавців, висновки та рекомендації за результатами наданих послуг; наявність зареєстрованих карток суб`єкта фіктивного підприємництва щодо вказаних контрагентів; наявність у Єдиному реєстрі судових рішень інформації щодо створення вказаних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності. У зв`язку з чим, контролюючий орган дійшов висновку, що операції між Позивачем та ТОВ Софт-Портал , ТОВ ІН-Текс , ТОВ Дисконт Центр Лоял не мали реального характеру та здійсненні без мети настання реальних наслідків.

Не погоджуючись із результатами перевірки, ТОВ Центр Сертифікації Центротест подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення від 14.05.2019 №901/14/05/2019 на Акт перевірки. За результатами розгляду заперечення, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 23.05.2019 №96022/10/26-15-14-04-05-14 висновки Акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

27.05.2019, на підставі висновків Акту перевірки, контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

- №0027051404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 107 061 грн, у тому числі: 71 374 грн - за основним платежем та 35 687 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0027041404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2017 року у розмірі 9 356 грн.

Із винесеними ГУ ДФС у м. Києві податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Центр Сертифікації Центротест не погодилося та 03.07.2019 звернулося до контролюючого органу вищого рівня із скаргою від 03.07.2019 №03/07/19-901-2 на податкові повідомлення - рішення від 27 травня 2019 року № 0027051404, №0027041404. Рішенням ДФС України від 22.08.2019 №40398/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення - рішення від 27 травня 2019 року № 0027051404, №0027041404 залишила без змін, а скаргу ТОВ Центр Сертифікації Центротест - без задоволення.

У подальшому, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Позивач звернувсь з відповідним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів/послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Між тим, як передбачено п. 201.1 ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, п. 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами;

- придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності;

- наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ);

- наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПКУ та підписана уповноваженою особою.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон України №996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України №996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, а саме:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів, мають імперативний характер. Законом встановлені реквізити, які мають бути обов`язково вказані при складанні первинного облікового документа та які дозволяють ідентифікувати господарську операцію.

Отже, первинні документи повинні не лише містити повну інформацію про виконану господарську операцію, але й виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати не лише фактичну наявність та рух товарів (робіт, послуг), але й реальність виконання поставки (надання робіт, виконання послуг) саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв`язку з конкретним постачальником товарів (робіт, послуг).

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

У той же час, наявність формально складених первинних документів, не опосередкованих фактичним рухом активів між конкретними учасниками господарської операції, не породжує податкових наслідків у вигляді зменшення фінансового результату до оподаткування чи збільшення податкового кредиту.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів справи встановлено, що у квітні 2017 року Позивач перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ Софт-Портал . Письмового договору учасники взаємовідносин не укладали, натомість, 26.04.2017, ТОВ Софт-Портал виписало на адресу Позивача рахунок на оплату №22 на суму 42 000 грн (з ПДВ) (т. 1 а.с. 113). На підтвердження факту розрахунку із контрагентом Позивач до суду надав копію платіжного доручення від 26.04.2017 №1907 на суму 42 000 грн (т. 3 а.с. 61). ТОВ Софт-Портал також виписано та зареєстровано у Єдиному реєстр податкових накладних податкову накладну від 26.04.2017 № 39 на суму 42 000 грн (у т.ч 7 000 грн ПДВ) (т. 3 а.с. 125).

В подальшому, 28.04.2017, сторонами складено акт надання послуг №20 (т.1 а.с 114). Згідно такого акту, ТОВ Софт-Портал (Виконавець), в особі директора Романчук В.В., виконав для ТОВ Центр Сертифікації Центротест (Замовника) наступні роботи (надав такі послуги): проведення рекламної компанії в мережі Інтернет, на суму 42 000 грн (у т.ч 7 000 грн ПДВ). Акт складено у м. Славутич. Зі сторони Виконавця акт підписано директором ТОВ Софт-Портал Романчук В.В., зі сторони Замовника - директором ТОВ Центр Сертифікації Центротест Пінчуком Ю.В..

Жодних інших пояснень, доказів (документів) про проведену господарську операцію Позивачем до суду не надано.

Згідно листа Міністерства фінансів України від 14.03.2012 № 31-08410-07/23-1994/1318 Щодо оформлення первинних документів , відповідно до Закону України №996-ХІV та Положення №88 первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити. Міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

Також під час дослідження доказів, суд вважає за необхідне зазначити правову позицію Верховного Суду. Так, у постанові від 13.03.2019 у справі №809/303/16 Верховний Суд вказав, що акти надання послуг мають містити чітку інформацію стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, розкривати змісту послуг, якісних характеристик, конкретний персональний підхід до виконання завдань та обґрунтування формування вартості таких послуг відповідно до договірних правовідносин, в іншому випадку має місце порушенням частини першої та другої статті 9 Закону №996-ХІV.

У постанові від 05.03.2019 у справі №820/11546/15 Верховний Суд зауважив, що в актах про надання послуг та в звітах має бути відображено склад і характер наданих послуг, вказано місце і дата їх надання, а також зазначатись у чому виражається їх результат.

Суд відзначає, що із наявних у матеріалах справи документів не можливо встановити зв`язок отриманих від ТОВ Софт-Портал рекламних послуг із господарською діяльності Позивача, оскільки акт надання послуг не містять інформації про характер послуг, про те які товари/послуги Позивача рекламувалися, які рекламні матеріали використовувалися, місце (сайт) та період розміщення рекламних матеріалів тощо.

У матеріалах справи відсутні документи, які вказують на результат отриманих послуг або підтверджували б участь та надання контрагентом таких послуг.

Так само, із наданих до матеріалів справи документів не можливо встановити отримання Позивачем економічного ефекту від отриманих послуг.

Надані суду первинні документи на підтвердження факту отримання рекламних послуг не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції, що не дає можливості пов`язати такі документи з конкретною господарською операцією, акт має загальний характер та не містить відомостей про конкретні результати наданих послуг.

Тому суд вважає, що Позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт здійснення господарських операцій із ТОВ Софт-Портал .

Крім того, з Акту перевірки вбачається, що відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Софт-Портал до податкового органу, встановлено відсутність у товариства основних засобів та трудових ресурсів.

Поряд з цим, з Акту перевірки з`ясовано, що по ТОВ Софт-Портал внесено картку фіктивного підприємництва від 22.05.2017 №712/10-36-21-07 за ознакою фіктивності - зареєстровано (перереєстровано) та проведено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. Відповідно до пояснень від 22.05.2017 засновника ТОВ Софт-Портал громадянина ОСОБА_1 до фінансово-господарської діяльності підприємства він не має відношення, місцезнаходження товариства, де знаходяться документи та печатка товариства йому не відомо. Вказані пояснення долучено до матеріалів справи представником Відповідача разом із відзивом на позовну заяву. (т. 4 а.с. 52 - 55).

Також із матеріалів справи встановлено, що у квітні 2017 року Позивач перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ Ін-Текс на підставі усного договору. 26.04.2017, ТОВ Ін-Текс виписало на адресу ТОВ Центр Сертифікації Центротест рахунок на оплату №192 на суму 38 880 грн (з ПДВ) (т. 1 а.с. 115) та податкову накладну від 26.04.2017 №69 (т. 3 а.с. 106 - 107). На підтвердження факту розрахунку із контрагентом Позивач надав суду копію платіжного доручення від 26.04.2017 №1909 на суму 38 880 грн (т. 3 а.с. 60).

26.04.2017, сторонами складено акт надання послуг №189 (т. 1 а.с 116), згідно якого ТОВ Ін-Текс (Виконавець), в особі директора Стешенко В.С., виконав для ТОВ Центр Сертифікації Центротест (Замовника) наступні роботи (надав послуги): документальний супровід по отриманню рішення щодо митного оформлення; документальний супровід по отриманню сертифікату відповідності; документальний супровід по отриманню декларації відповідності МС, на загальну суму 38 880 грн (у тому числі 6 480 грн ПДВ). Акт про надання послуг складено у м. Славутич та зі сторони Виконавця підписаний директором ТОВ Ін-Текс Стешенко В.С., а зі сторони Замовника - директором ТОВ Центр Сертифікації Центротест Пінчуком Ю.В..

На підтвердження наявності ділової мети у придбанні послуг у ТОВ Ін-Текс , Позивач долучив до матеріалів справи копії типових договорів про надання послуг та актів наданих послуг, укладені між ТОВ Центр Сертифікації Центротест та контрагентами-замовниками (ТОВ Енергетична компанія АСА , ТОВ ПАТ МЕНА ПАК , ТОВ Виробниче підприємство Запорізька Трансформаторна Асоціація ), а також копії документів, які було отримано за результатами надання таких послуг (сертифікати про визнання, декларація про відповідність, сертифікат відповідності) (т. 1 а.с. 207 - 218).

Досліджуючи долучені документи суд звертає увагу на наступне. Предметом договорів, укладених між ТОВ Центр Сертифікації Центротест та контрагентами-замовниками, є комплекс послуг, що включають: підготовку та передачу до випробувальної лабораторії МОЗ України документації для отримання та передачі Замовнику, зареєстрованих у Державному реєстрі МОЗ України, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи; підготовку та передачу до органів сертифікації та випробувальних лабораторій (ОС та ВЛ) уповноважених органів документації для отримання сертифікатів та декларацій відповідності; підготовку та передачу до ОС та ВЛ документації для отримання довідок або рішення щодо необхідності сертифікації.

Також, згідно умов типових договорів про надання послуг, контрагент - замовник доручив ТОВ Центр Сертифікації Центротест завіряти своєю печаткою копії документів, що входять до обов`язкового пакету (контракти, інвойси, товаросупровідні документи тощо), який подається до вищевказаних установ. За можливості та/або потреби ТОВ Центр Сертифікації Центротест має право подати заяву до установ від свого імені. Аналізом договорів встановлено, що умовами договору не передбачено право ТОВ Центр Сертифікації Центротест залучати до виконання вказаних послуг (передоручати) третіх осіб.

При цьому, із акту надання послуг від 26.04.2017 №189, складеного між ТОВ Ін-Текс та ТОВ Центр Сертифікації Центротест , не можливо встановити зв`язок, отриманих від ТОВ Ін-Текс послуг (документальний супровід по отриманню рішення/декларацій) із наданими Позивачем послугами (по організації отримання документів) для ТОВ Енергетична компанія АСА , ТОВ ПАТ МЕНА ПАК , ТОВ Виробниче підприємство Запорізька Трансформаторна Асоціація . Акт надання послуг від 26.04.2017 №189 не містять детальної інформації про характер послуг, у чому полягають послуги документального супроводу, який період надання послуг та яка роль ТОВ Ін-Текс у організації отримання документів для ТОВ Енергетична компанія АСА , ТОВ ПАТ МЕНА ПАК , ТОВ Виробниче підприємство Запорізька Трансформаторна Асоціація , у той час як останні доручали Позивачу здійснювати дії від їх імені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт здійснення господарських операцій із ТОВ Ін-Текс .

У Акті перевірки зазначено, що відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Ін-Текс до податкового органу, встановлено відсутність у товариства основних засобів та трудових ресурсів.

Також, згідно Акту перевірки, по ТОВ Ін-Текс внесено картку фіктивного підприємництва від 22.05.2017 №713/10-36-21-07 за ознакою фіктивності - зареєстровано (перереєстровано) та проведено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. Відповідно до наявних у матеріалах справи пояснень від 22.05.2017 засновника ТОВ Ін-Текс громадянина ОСОБА_1 , останній не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, місцезнаходження товариства, де знаходяться документи та печатка товариства йому не відомо (т. 4 а.с. 48 - 51).

Матеріалами справи встановлено, що у період з березня по серпень 2018 року ТОВ Центр Сертифікації Центротест (Замовник) перебувало у взаємовідносинах із ТОВ Дисконт Центр Лоял (Виконавець) на підставі усного договору. ТОВ Дисконт Центр Лоял виписало на адресу Позивача рахунки на оплату та податкові накладні (т. 3 а.с. 108 - 124, 127 - 171), сторонами складено акти надання послуг (т. 1 а.с. 117 - 206). На підтвердження факту розрахунку із контрагентом за надані послуги, Позивачем долучено копії платіжних доручень (т. 3 а.с. 62 - 105).

Дослідивши долучені до матеріалів справи копії актів надання послуг, судом встановлено, що ТОВ Дисконт Центр Лоял надано для Позивача наступні послуги, а саме: підбір нормативної документації для сертифікації, консультація по підбору лабораторії для випробувань, перевірка ДСНіП до державної санітарно-епідеміологічної експертизи, перевірка державного коду товару (ДКПП), підбір нормативної документації для декларування, перевірка коду УК ТЗЕД, перевірка коду УК ТЗЕД та стандартів, послуги по отриманню сертифікату відповідності, послуги по отриманню звіту щодо результатів санітарно-гігієнічної оцінки, послуги по отриманню декларації відповідності, обслуговування ноутбуків, оновлення драйверів, усунення шкідливих програм, чистка тимчасових файлів, тестування на працездатність на виправлення недоліків, консультація з нормативної документації, консультування по сертифікації, консультування по технічному регламенту. Акти надання послуг складено у місті Бровари.

Первинні документи (податкові накладні, акти надання послуг) по вказаним взаємовідносинам від Виконавця підписані директором ТОВ Дисконт Центр Лоял Авраменко О.А., а від Замовника - директором ТОВ Центр Сертифікації Центротест Пінчуком Ю.В..

На підтвердження наявності ділової мети у придбанні послуг у ТОВ Дисконт Центр Лоял , Позивач долучив до матеріалів справи копії типових договорів про надання послуг та актів наданих послуг, укладені із контрагентами-замовниками, а також копії документів, які було отримано за результатами надання таких послуг (сертифікати про визнання, декларація про відповідність, сертифікат відповідності) (т. 1 а.с. 219 - 250, т. 2 а.с 1- 250, т. 3 а.с. 1 - 59).

Досліджуючи надані копії первинних документів суд звертає увагу на наступне. Згідно умов типових договорів про надання послуг, ТОВ Центр Сертифікації Центротест зобов`язувалося виконати комплекс послуг, що включають: підготовку та передачу до випробувальної лабораторії МОЗ України документації для отримання та передачі Замовнику, зареєстрованих у Державному реєстрі МОЗ України, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи; підготовку та передачу до органів сертифікації та випробувальних лабораторій (ОС та ВЛ) уповноважених органів документації для отримання сертифікатів та декларацій відповідності; підготовку та передачу до ОС та ВЛ документації для отримання довідок або рішення щодо необхідності сертифікації.

При цьому, контрагент - замовник доручив ТОВ Центр Сертифікації Центротест завіряти своєю печаткою копії документів, що входять до обов`язкового пакету (контракти, інвойси, товаросупровідні документи тощо), який подається до вищевказаних установ. За можливості та/або потреби ТОВ Центр Сертифікації Центротест має право подати заяву до установ від свого імені. Суд відзначає, що договорами не передбачено умов щодо залучення ТОВ Центр Сертифікації Центротест до виконання вказаних послуг третіх осіб.

При цьому, із актів надання послуг, складених між ТОВ Дисконт Центр Лоял та ТОВ Центр Сертифікації Центротест , не можливо встановити зв`язок отриманих від ТОВ Дисконт Центр Лоял послуг із послугами, які Позивач зобов`язаний був виконати для своїх контрагентів-замовників. Акти надання послуг не містять детальної інформації про характер послуг, у чому полягали послуги, період надання таких послуг, для яких клієнтів Позивача надавалися та/або яка роль ТОВ Дисконт Центр Лоял у організації отримання документів для контрагентів-замовників Позивача.

Щодо доводів Відповідача, то у Акті перевірки контролюючий орган зазначив про відсутність у ТОВ Дисконт Центр Лоял трудових ресурсів та основних засобів, які необхідні для ведення господарської діяльності.

Окрім того, у Акті перевірки ГУ ДФС у м. Києві зазначило і про внесення по ТОВ Дисконт Центр Лоял картки суб`єкта фіктивного підприємництва від 17.01.2019 №101/26-15-21-24, згідно якої ТОВ Дисконт Центр Лоял зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Разом із відзивом на позовну заяву представником Відповідача доручено до матеріалів справи копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 19.10.2018 (т. 4 а.с. 56 - 60). Згідно показів свідка ОСОБА_2 остання не здійснювала фінансово-господарсько діяльність ТОВ Дисконт Центр Лоял та нікого на це не уповноважувала, вказане товариство зареєструвала на своє ім`я за грошову винагороду.

Надаючи оцінку первинним документам по взаємовідносинам із ТОВ Дисконт Центр Лоял , копії яких містяться у матеріалах справи, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 05.03.2012 у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ (справа № 21-421а11) у якій суд дійшов висновку, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Ця ж правова позиція надалі була конкретизована у низці інших рішень Верховного Суду України. Зокрема, у постанові від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, де Верховний Суд України вказав, що ознакою дефектності первинних документів (у тому числі й податкових накладних) є пояснення посадових осіб постачальника, відібрані у рамках кримінальних справ, котрі заперечували свою участь у веденні господарської діяльності, укладанні і підписанні первинних документів.

При цьому Верховний Суд України наголосив, що сам факт того, що на момент розгляду справи стосовно посадових осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень щодо характеру укладених угод і фактичного здійснення операцій за цими угодами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.11.2018 справі №826/14440/17 (адміністративне провадження №К/9901/57326/18) зазначив, що надані позивачем під час розгляду справи документи бухгалтерського обліку не спростовують тверджень контролюючого органу про те, що вищевказані контрагенти Товариства здійснюють фіктивну діяльність, а самі документи бухгалтерського обліку підписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності ТОВ Маркет Торг , ТОВ Альфацентавр Альянс та ТОВ Оптовик Про , зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

У постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 № 21-421а11, від 01.12.2015 № 21-1661а15, від 02.12.2015 № 21-3849а15 викладено висновок про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, аналізуючи складені між Позивачем та ТОВ Дисконт Центр Лоял первинні документи, а також враховуючи викладені у постановах Верховного Суду висновки, такі документи не відповідають положенням законодавства та не містять обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені ст. 9 Закону України №996-ХІV та п. 2.4 Положення №88, а тому вказані документи не мають юридичної сили та не підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу Позивача.

Таким чином, матеріали справи не містять належних документів, підтверджуючих надання ТОВ Дисконт Центр Лоял послуг, що є підставою для висновку, що Позивач, використовуючи лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення ТОВ Дисконт Центр Лоял сформував податковий кредит внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися.

Суд також зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру на контрагента, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов`язань.

Разом з тим, Позивачем не подано доказів щодо перевірки ділової репутації контрагентів, не наведено конкретних обставини укладення та виконання усних договорів. Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності ділового листування, проведення перемов, ділових зустрічей між Позивачем та задекларованими контрагентами у процесі налагодження господарських стосунків та виконання спірних операцій.

Суд зазначає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, та в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

У зв`язку із вищевикладеним, суд зазначає, що Позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами фактів здійснення господарських операцій із ТОВ Софт-Портал , ТОВ ІН-Текс , ТОВ Дисконт Центр Лоял .

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у м. Києві від 27 травня 2019 року № 0027051404, №0027041404, а позовні вимоги ТОВ Центр Сертифікації Центротест є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що Відповідач під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв згідно приписів ч. 2 ст. 2 КАС України. Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність Відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Центр Сертифікації Центротест відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова