Рішення

від 04.06.2020 по справі 640/2309/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м. Київ № 640/2309/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Іннгаз до:Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про:визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Іннгаз (02094, м. Київ, провулок Карельський, 8, код ЄДР: 36602752) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві № 1030903/36602752 від 20.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2018 № 31 в ЄРПН;

2) зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну 30.11.2018 № 31, датою її фактичного надходження.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю Іннгаз за результатами фінансово - господарської діяльності складено на контрагента - Товариство з додатковою відповідальністю Гал-Кат податкову накладну за № 31 від 30.11.2018 на суму ПДВ у розмірі 514 501,41 грн. та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 14.12.2018.

Згідно отриманої квитанції № 1 за № 9280969675 податкову накладну прийнято 15.12.2018, проте реєстрація зупинена.

18.12.2018 ТОВ Іннгаз направило в електронному вигляді до Державної фіскальної служби України повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена за № 1 щодо подачі документів підтвердження реальності здійснення операцій за зупиненою податковою накладною.

Звертає увагу, що до повідомлення були надані пояснення про те, що TOB Іннгаз здійснює постачання природного газу, за результатом якого була складена податкова накладна, інформація стосовно відсутності критеріїв ризикованості платника податку та надані в якості додатків копії документів, що свідчить при нерезикованість, а саме: копії договорів, актів приймання-передачі природного газу, платіжних документів.

Пояснює, що TOB Іннгаз пройшло процедуру державної реєстрації 10.09.2009, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , є платником податку на додану вартість, зареєстроване та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Одним із зареєстрованих видів діяльності підприємства є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи

Основним споживачем TOB Іннгаз є ТзДВ Гал-Кат , яке є виробничим промисловим підприємством, основним напрямком діяльності останнього є виготовлення заготівки мідної для волочіння (катанки), дроту мідного електротехнічного та інших дротів, які поставляються на кабельні заводи і підприємства України та Європи і використовуються для виготовлення кабельно-провідникової продукції.

Між TOB Іннгаз та ТзДВ Гал-Кат укладений договір постачання природного газу № 48/16 від 31.05.2016, відповідно до якого постачальник TOB Іннгаз зобов`язується поставити споживачу ТзДВ Кал-Кат природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором. Ціна зазначається у додаткових угодах до договору.

Відповідно до договору купівлі-продажу 1018-129 від 19.10.2018, укладеного між TOB Іннгаз та TOB Укр-Альянс Груп , не для власних потреб, а потреб своїх споживачів, здійснено купівлю природного газу, обсяг, ціна та загальна вартість якого зазначена в додатковій угоді від 19.10.2018 № 1 до договору № 1018-129 купівлі - продажу природного газу від 19.10.2018.

Пояснює, що TOB Іннгаз не здійснює діяльність по зберіганню та транспортуванню природного газу. Зазначену діяльність здійснює AT Укртрансгаз , яке перевіряє фактичну наявність природного газу (входу/виходу) у TOB Іннгаз при постачанні його споживачам через електронну систему AT Укртрансгаз .

Додає, що TOB Іннгаз має власний природний газ, який було придбано в попередні періоди. Зазначений природний газ зберігається в підземних сховищах AT Укртрансгаз згідно договору зберігання. Облік природного газу в підземних сховищах, який належить TOB Іннгаз , здійснює AT Укртрансгаз .

Кількість природного газу в сховищі формується на протязі всієї діяльності TOB Іннгаз і не є постійною величиною.

Відтак, за словами позивача, ТОВ Іннгаз може в будь-який час закачати залишки придбаного природного газу до підземного сховища чи відібрати природний газ із підземного сховища для покриття потреб споживачів.

Наголошує, що кожен кубометр природного газу щомісячно обліковується відповідно до норм чинного законодавства України в загальному балансі природного газу України та не може бути втрачений у повітрі , його потрібно закачати чи спожити, з огляду на що враховуючи специфіку здійснення господарської діяльності TOB Іннгаз , укладені договори з AT Укртрансгаз на транспортування та зберігання, який щомісячно перевіряє наявність ресурсу природного газу у TOB Іннгаз та надає інформацію про фактичне споживання природного газу споживачами TOB Іннгаз , позивач закуповує природний газ, якій потім поставляє своїм споживачам. Фактична поставка товару можлива власними силами завдяки наявності у TOB Іннгаз належної матеріально-технічної бази, що регулюється державними органами на ринку природного газу.

Разом з тим, представник позивача наголошує, що відповідач не дотримався вимог п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 та п. 201.16 ст. 201 ПК України стосовно відповідності квитанції при зупиненні реєстрації податкової накладної.

AT Укртрансгаз надав TOB Іннгаз інформацію про спожитий (відвантажений/протранспортований) природний газ, який був використаний споживачами України за листопад 2018 року, а саме: ТзДВ Гал-Кат по договору з TOB Іннгаз .

Позивачем на підставі вищенаведеної інформації та акту від 30.11.2018 № РН-00540 приймання-передачі природного газу до договору № 48/16 від 31.05.2016, за правилом першої події складена податкова накладна № 31 від 30.11.2018 на загальну вартість 2 572 507,04 грн, в тому числі ПДВ - 514 501,41 грн. та направлена на реєстрацію 14.12.2018.

Проте згідно інформації зазначеної у квитанції № 1 від 15.12.2018, реєстраційний № 9280969675, направленої ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України на адресу позивача, документ прийнято, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ПН/PK від 30.11.2018 № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п/п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризикованості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначає, що 18.12.2018 відповідно до п. 201.16. ст. 201 ПК України та п.п. 14 - 16 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 TOB Іннгаз було направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена. Факт отримання відповідачем вищезазначених документів без виявлених помилок засвідчено квитанцією № 2 від 18.12.2018 та запропоновано дочекатися результату розгляду.

Однак, рішенням Комісії від 20.12.2018 № 1030903/36602752 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 30.11.2018 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Між тим, позивач вважає, що у фіскального органу були відсутні підстави для зупинення реєстрації п/н та відмови у її реєстрації, оскільки операції фактично виконані, належним чином оформлені, після зупинення реєстрації п/н, в контексті останнього, були надано пакет документів щодо придбання та реалізації товару. Рішення та дії фіскальної служби не мають жодного належного обґрунтування, яке б пояснювало правомірну основу для зупинення реєстрації п/н та відмову у її реєстрації.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція відповідача - ГУ ДФС у м. Києві.

ГУ ДФС у м. Києві у відзиві на позовну заяву просило відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на положення профільних нормативно-правових актів, зазначивши, що Комісія діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені нормами законодавства.

Позиція відповідача - ДФС України.

ДФС України, будучи повідомленим належним чином про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105103395441 (том 2, а.с. 82), відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами та кваліфікує відсутність відзиву ДФС України як визнання ним позову на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України.

У відповіді на відзив позивач наголосив на тому, що ГУ ДФС у м. Києві у своєму відзиві посилається лише на нормативно-правові акти та не зазначено жодної обставини та правової підстави, що міститься у позовних вимогах позивача, з якими відповідач не погоджується, відповідно і не зазначено жодного доказу.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків.

Ухвалою суду від 26.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та викрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У даному випадку учасниками справи не заперечується та не спростовуються наведені вище факти складання та подання позивачем податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН, зупинення її реєстрації за наведених вище підстав та з посиланням на п. 1.6. Критеріїв , подання позивачем документів та пояснень до фіскального органу у зв`язку з цим та прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку, суд звертає увагу, що фіскальним органом не вказано у квитанціях конкретних документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 № 567 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, які позивач має надати.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач направив в електронному вигляді до ДФС України пояснення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена та документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Контролюючим органом доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання .

Разом з тим, незважаючи на подання позивачем необхідних документів, які за висновком суду не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення господарських операцій, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Між тим, оскаржуване рішення не містять визначення - яких конкретно документів недостатньо, чи - у чому полягають порушення з боку позивача.

Відповідачі так і не навели жодних конкретних обставин , які зумовили зупинення реєстрації п/н та відмови у їх реєстрації, сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації п/н, як і недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації п/н.

В цілому відзив ГУ ДФС у м. Києві містить стандартизований зміст посилань на нормативно-правові акти, не містять жодної оцінки та аналізу конкретних обставин справи , по суті є автоматичним копіюванням стандартного тексту подібних відзивів, не містять логічно-послідовного зв`язку між фразами у тексті відзивів, що вказує на нездатність та небажання фіскальних органів пояснити свої дії та рішення, довести їх обґрунтованість, поклавши весь тягар вирішення спірної ситуації у судовому порядку на позивача.

У той же час, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним, а відтак є протиправними та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладних, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві у розмірі 3842,00 грн. у рівних пропорціях.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Іннгаз (02094, м. Київ, провулок Карельський, 8, код ЄДР: 36602752) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 1030903/36602752 від 20.12.2018, прийняте Головним управління ДФС у м. Києві (Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2018 № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДР 39292197; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 30.11.2018 № 31, датою її фактичного надходження.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іннгаз (02094, м. Київ, провулок Карельський, 8, код ЄДР: 36602752) сплачений судовий збір:

у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гриваня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980);

у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гриваня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДР 39292197; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін