Постанова

від 04.06.2020 по справі 640/23482/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23482/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Пилипенко О.Є.,

Парінова А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Фінанс Груп на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Балась Т.П.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Фінанс Груп про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Фінанс Груп , в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фінанс Груп", код ЄДРПОУ 39827459, який здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом повного відключення електроживлення та накладання печаток на електрощити та вхідні двері адміністративної частини будівлі;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної небезпеки та погодження термінів усунення порушень, за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Фінанс Груп (ідентифікаційний 39827459, зареєстроване місцезнаходження : 03124, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, буд. 16, кв. 7), який здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом повного відключення електроживлення та накладання печаток на електрощити та вхідні двері адміністративної частини будівлі; обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покладено на Головне управління ДСНС України у м. Києві (ідентифікаційний код 38620155, зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13); контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної небезпеки та погодження термінів усунення порушень, за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покладено на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Смарт Фінанс Груп подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - не є належним позивачем у справі, оскільки таке є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, а не центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, а відтак, не мала права та повноважень звертатися до суду із даним позовом.

Крім того, апелянт зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

01.06.2020 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 - без змін, оскільки таке є законним та обґрунтованим.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що з 28.10.2019 по 01.11.2019 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 11.09.2019 № 760 (а.с.21-22, т.1), посвідчення про проведення державного нагляду (контролю) від 01.10.2019 №6392, посадовими особами Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було проведено планову перевірку ТОВ Смарт Фінанс Груп щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 01.11.2019 № 1151 (далі - акт перевірки) (а.с.25-35, т.1) у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) Розділу ІІ п. 16. ППБУ: посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 №444;

2) Розділу ІІ п. 2.2. ППБУ: під час експлуатації об`єктів дозволяється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта;

3) Розділ ІІІ п. 2.3. ППБУ: тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між складським та адміністративними приміщеннями не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

4) Розділ ІІІ п. 2.3. розділ V п. 1.4. ППБУ: відсутні пристрої для самозачинення протипожежних дверей між складським та адміністративними приміщеннями відповідно до п.6.29. ДБН В.1.1.7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

5) Розділ ІІІ п. 2.3. розділ І п. 7 ППБУ: в протипожежній перегородці між складським та адміністративними будівлями влаштований віконний проріз в порушення вимог п. 6.2., 6.4. ДБН В.1.1.7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

6) Розділ ІІІ п. 2.5. ППБУ: деревні елементи горищних покриттів адміністративної частини будівлі (крови, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

7) Розділ ІІІ п. 2.23. ППБУ: ширина проходів на шляхах евакуації в коридорах при двосторонньому відкриванні дверей з приміщень в коридор адміністративної частини будівлі на трьох поверхах менше нормованої відповідно до вимог п. 7.3.7 ДБН В.1.1.7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги. ;

8) Розділ ІІІ п. 2.23. ППБУ: вікна адміністративної частини будівлі, що розміщенні до 8 м. по вертикалі та/або до 4м. по горизонталі від зовнішніх сходів типу СЗ відчиняють та мають клас вогнестійкості менше ніж Е30 відповідно до вимог п. 7.3.20. ДБН В.1.1.7-2016 2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

9) Розділ ІІІ п. 2.23. ППБУ: ширина дверей на шляхах евакуації адміністративної частини будівлі менше 0,8 метра (1 поверх) відповідно до вимог п. 7.2.7. ДБН В.1.1.7-2016 2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

10) Розділ ІІІ п. 2.23. ППБУ: висота дверей на шляхах евакуації менше 2-х метрів (1 та 3 поверхи адміністративної частини будівлі та складу №2) відповідно до вимог 7.2.7. ДБН В.1.1.7-2016 2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

11) Розділ ІІІ п. 2.23. ППБУ: в віконних отворах сходової клітини адміністративної частини будівлі не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м2 відповідно до вимог п. 7.3.26. ДБН В.1.1.7-2016 2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

12) Розділ ІІІ п. 2.31. ППБУ: сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатись з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

13) Розділ ІІІ п. 2.33. ППБУ: не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів);

14) Розділ ІІІ п. 2.37. ППБУ: допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (1-й поверх адміністративної частини будівлі); знімати двері сходових кліток (1-й поверх адміністративної частини будівлі);

15) Розділ ІV п. 1.3. ППБУ: у складських приміщеннях рівень вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) електрообладнання в т.ч. розподільчих електрощитів не відповідає класу зони відповідно до ПУЕ;

16) Розділ ІV п. 1.12. ППБУ: відсутній акт проведення прихованих робіт на прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів;

17) Розділ ІV п. 1.15. ППБУ: для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь якого класу, відсутні апарати відключення (вимикачі) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок;

18) Розділ IV п. 1.18. ППБУ: допускається прокладання електропроводів і кабелів транзитом через складські приміщення;

19) Розділ IV п. 1.20. ППБУ: не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

20) Розділ IV п. 1.21. ППБУ: не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

21) Розділ IV п. 2.18. ППБУ: в місцях перетину повітропроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок складського приміщення відсутні пристрої проти поширення вогню в порушення вимог п. 7.11. ДБН В. 2.5-67:2013;

22) Розділ V п. 1.1. ППБУ: системи протипожежного захисту на 2-му та 3-му поверхах адміністративної частини будівлі знаходяться в неробочому стані та не готові до виконання покладених на них функцій;

23) Розділ V п. 1.2. ППБУ: відсутнє централізоване пожежне спостерігання для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту об`єкта (тривожне сповіщення від приймально-контрольного приладу системи протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання) відповідно до вимог п. 5.8., п. 12.1.1. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

24) Розділ V п. 1.2. ППБУ: складські приміщення категорії В площею більше 1000 м2 не обладнані системою автоматичного пожежогасіння з виводом сигналу від приладів автоматики на пульт централізованого спостереження пожежної охорони відповідно до вимог п. 7.1. додаток А.1 (п. 14.2) ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ;

25) Розділ V п. 1.2., Розділ VІІ п. 2.11. ППБУ: складське приміщення №2 не обладнане системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладів автоматики на пульт централізованого спостереження пожежної охорони відповідно до вимог п. 7.1. додаток А.1 (п. 14.2) ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ;

26) Розділ п. 1.2., розділ VІІ п. 2.11. ППБУ: внутрішні стелажні простори складського приміщення № 1 не обладнано системою автоматичного пожежогасіння з виводом сигналу від приладів автоматики на пульт централізованого спостереження пожежної охорони відповідно до вимог п. 7.1 додаток А.1 (п. 14.2.1.) ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ;

27) Розділ V п.п. 1.2., 1.4. ППБУ: не надано акти відповідності системи протипожежного захисту відповідно ДБН В2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

28) Розділ V п. 1.4. ППБУ: монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ;

29) Розділ VI п. 9.1., п.п. 7 ППБУ: відстань між стінами та штабелями в складських приміщеннях менше 0,8 м;

30) ст. 57 п. 2,5 КЦЗУ: допускається використання приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;

31) ст. 20 ч. 1, п.3 КЦЗУ: не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

32) ст. 20 ч. 1 п. 8 КЦЗУ: не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

33) ст. 9 ЗУ № 2245: не проведена ідентифікація об`єкт у відповідності до п.3 Порядку ідентифікації та обліку об`єктив підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки .

З огляду на встановлені порушення, у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинки роботи приміщень ТОВ Смарт Фінанс Груп , шляхом повного відключення електроживлення та накладання печаток на електрощити та вхідні двері адміністративної частини будівлі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи наявність порушень правил пожежної безпеки подальша діяльність відповідачастворює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають на підприємстві, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У силу вимог частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки .

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно із статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фінанс Груп", який здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Пирогівський шлях, 34 у Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом повного відключення електроживлення та накладання печаток на електрощити та вхідні двері адміністративної частини будівлі є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей , а відтак, воно є оціночним.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені в Акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні відповідача, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Колегія суддів наголошує на тому, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Так, згідно Акту від 01.11.2019 № 1151, складеного за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та враховуючи надані позивачем пояснення та докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що товариством з обмеженою відповідальністю Смарт Фінанс Груп допущені порушення протипожежних норм, які у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

При цьому, суд враховує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також те, що відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття акту від 01.11.2019 №1151.

Суд апеляційної інстанції, також, наголошує, що належним доказом усунення порушень є акт перевірки , який має зафіксувати відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а тому, у випадку, якщо апелянт вважає, що порушення, виявленні під час перевірки відсутні, він може звернутись із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до позивача для встановлення відсутності порушень.

Колегія суддів зазначає, що неусунення вказаних в Акті порушень може завдати негативних наслідків та створити загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті (приміщеннях) відповідача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів апелянта про те, що позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - не є належним позивачем у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктами 34, 54 частини 2 статті 17 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: здійснює нормативно-правове регулювання щодо порядку організації та здійснення державного нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки, дозвільно-реєстраційної діяльності, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, порядку та умов застосування запобіжних заходів; здійснює інші повноваження відповідно до Конституції та законів України.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Суб`єктом звернення до адміністративного суду з позовом щодо застосування заходів реагування у розумінні статей 67, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки і його посадові особи, тоді як статті 4, 7 Закону № 877-V визначає таким орган державного нагляду (контролю).

Таким чином, у наведених положеннях законодавства України, чинному в період спірних правовідносин, вживаються такі поняття як центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки , посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки і орган державного нагляду (контролю) .

За визначенням статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) встановлені статтею 4 Закону № 877-V, згідно з частиною 1 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 7 зазначеного Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Одним із повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, є звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, яке за змістом вищевказаних положень законодавчих актів, підзаконних нормативно-правових актів і Положення може бути реалізоване через відповідні територіальні органи.

Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є органом державного нагляду (контролю) у сферах техногенної та пожежної безпеки, який уповноважений на звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування, таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача в частині неналежного позивача у даній справі спростовуються наведеними вище нормами.

З огляду на вказане, аргументи апелянта щодо протиправності рішення суду першої інстанції не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Фінанс Груп залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.Є. Пилипенко