Постанова

від 04.06.2020 по справі 805/2898/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №805/2898/16-а

адміністративне провадження №К/9901/31900/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сетарі на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 року (головуючий суддя Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі № 805/2898/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сетарі до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сетарі (надалі позивач, Товариство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток та за платежем податок на додану вартість .

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2016 року позовні вимоги задовольнив частково.

Скасував податкове повідомлення-рішення від 10.08.2016 року № 0000391401.

Скасував податкове повідомлення-рішення від 10.08.2016 року № 0000381401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 5 293 537 грн, та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 323 384,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, фактично здійснений і підтверджений складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 10.08.2017 року задовольнив скаргу податкового органу, скасував постанову суду першої інстанції. Відмовив у задоволенні позову Товариства про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000381401 від 10.08.2016 року та №0000391401 від 10.08.2016 року.

Суд апеляційної інстанції встановив, що з урахуванням того, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з придбання зернових культур у ТОВ Багам Трейд , ТОВ Продреліз , ТОВ Нортон-Трейд , ТОВ АльфаСтарГруп , ТОВ Бландвейн , ТОВ Фрі-Трейд , ТОВ Трейдмікс , ТОВ Дівайт-Компані , ТОВ Аризона- А , ТОВ Лаярд , це унеможливлює встановлення походження товару, який в подальшому був поставлений на адресу контрагентів-покупців ТОВ Нобл РесорсізУкраїна , ПП Інстал , ТОВ АгроЕкспортгрупп , ТОВ Сателлит , ТОВ Грейн Комодітіз .

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Товариство стверджує, що ним надано переконливі доказі (первинні документи), які свідчать факт походження продукції не від сільськогосподарських підприємств виробників.

Відзив на касаційну скаргу Товариства від податкового органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

01 . 03.2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.12.2014 року по 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 26.12.2014 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 26.12.2014 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2016р. за №385/05-19-14-01/39569472.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015рік на загальну суму 4 762 293 грн;

- п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ, п.п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2015 рік на загальну суму 5 294 758,95грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 10.08.2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000391401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 4 762 293 грн.

- №0000381401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 618 449 грн, з яких за податковим зобов`язанням 5 294 759 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 323 690 грн.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом в ході перевірки встановлено неможливість здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Багам Трейд , ТОВ Продреліз , ТОВ Нортон-Трейд , ТОВ АльфаСтарГруп , ТОВ Бландвейн , ТОВ Фрі-Трейд , ТОВ Трейдмікс , ТОВ Дівайт-Компані , ТОВ Аризона- А , ТОВ Лаярд та здійснення транспортних послуг з контрагентами постачальниками ТОВ Селена Лайф , ТОВ Стимоіл-Компані , ТОВ Стріла-Трейд , у зв`язку з чим, на думку податкового органу, Товариством здійснено документальне оформлення операцій, які фактично не відбулися в межах господарської діяльності особи, з метою отримання податкової вигоди у вигляді зменшення суми грошових зобов`язань з податку на прибуток за спірні періоди.

При здійснені перевірки встановлено, що в інформаційних базах ДФС України розміщена наступна інформація:

1) по ТОВ Багам-Трейд не надавав звітність з ПДВ та з податку на прибуток за 2015 рік до податкових органів та не зареєстрований в якості платників ПДВ;

2) по ТОВ Продреліз : - свідоцтво платника ПДВ анульовано 20.01.2015 року, протягом 2015 року ТОВ Продреліз не надавало до податкового органу декларації з ПДВ, ТОВ Продреліз до податкового органу надано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік де задекларовано дохід від будь-якої діяльності у розмірі 990 989,00 грн;

3) по ТОВ Нортон-Трейд не надавалась звітність з ПДВ та з податку на прибуток за 2015 рік до податкових органів та не зареєстрований в якості платників ПДВ. На запит Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомила, що підприємство ТОВ Нортон-Трейд знаходиться на обліку з 24.07.2015 року, з моменту реєстрації не надавало податкової звітності, згідно даних Аналітичної Системи Податкового Боргу та Реєстру реєстрації податкових накладних взаємовідносини з Товариством відсутні.

4) по ТОВ АльфаСтарГруп : не надавав звітність з ПДВ та з податку на прибуток за 2015 рік до податкових органів та не зареєстровано в якості платників ПДВ.

5) По ТОВ Бладвейн - дата реєстрації 28.04.2015 р. Протягом 2015 року ТОВ Бладвейн надано до податкового органу декларацію з ПДВ за серпень 2015 року. Інших податкових звітів з ПДВ та з податку на прибуток ТОВ Бладвейн до податкових органів не надано.

6) По ТОВ Фрі-Трейд не зареєстроване в якості платника ПДВ, протягом 2015 року не надавало до податкового органу декларації з ПДВ. До податкового органу надано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, де задекларовано дохід від будь якої діяльності у розмірі 297 689 грн.

7) По ТОВ Трейдмікс : платником податків до органів ДФС наданий звіт з податку на додану вартість за серпень 2015 року, в якому звітував про відсутність операцій, які звільнені від оподаткування (ст.197 розділу V ПК України, підрозділ 2 розділу ХХ ПК України, міжнародні договори (угоди)) (рядок 5 декларації) та не надало додаток 6 до декларації). По взаємовідносинам з ТОВ Трейдмікс від Бориспільського відділення Головного управління ДФС у Київській області отримана податкова декларація (від 16.08.2016 року №5/10-04-15-20-11) згідно якої: ТОВ Трейдмікс задіяне у схемі тінізації економіки та має ознаки ризикового підприємства.

8) По ТОВ Аризона-А розміщена наступна інформація: не надавало звітність з ПДВ та з податку на прибуток за 2015 рік до податкових органів та не зареєстровано у якості платник ПДВ.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №1015-8 від 25.10.2015року та №1115-4 від 29.10.2015року, укладеним з ТОВ Багам Трейд , позивачем придбано соняшник у кількості 170 тон на суму 1 345 000 грн та соняшник у кількості 200 тон на суму 1 600 000 грн, пшеницю у кількості 500 тон на суму 1 825 000 грн.

За договором №1215-3 від 01.12.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеним з ТОВ Продреліз , позивачем придбано соняшник у кількості 100 тон на суму 850 000 грн та пшеницю 2 класу у кількості 100 тон на суму 369 000 грн.

За договором №1215-1 від 01.09.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеному з ТОВ Нортон - Трейд , позивачем придбано соняшник у кількості 75 тон на суму 585 000 грн та пшеницю у кількості 115 тон на суму 340 400 грн.

За договором №1015-1 від 01.10.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеному з ТОВ АльфаСтарГруп , позивачем придбано соняшник у кількості 55 тон на суму 425 150 грн та пшеницю у кількості 110 тон на суму 363 000 грн.

За договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 0715-2 від 01.07.2015 року та № 0915-3 від 01.09.2015 року, укладеному з ТОВ Фрі - Трейд , позивачем придбано пшеницю у кількості 950 тон на суму 3 087 500 грн та пшеницю у кількості 720 тон на суму 2 167 200 грн, соняшник у розмірі 85 тон на суму 562 700 грн.

За договором № 0915-5 від 15.09.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеному з ТОВ Бландвейн , позивачем придбано соняшник у кількості 240 тон на суму 1 550 400 грн та пшеницю у кількості 490 тон на суму 1 470 000 грн.

За договором №0815-5 від 07.08.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеному з ТОВ Трейдмікс , позивачем придбано ячмінь у кількості 170 тон на суму 527 000 грн та пшеницю у кількості 120 тон на суму 320 000 грн.

За договором № 0715-3 від 01.07.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеному з ТОВ Дівайт Компані , позивачем придбано пшеницю у кількості 1750 тон на суму 5 635 000 грн.

За договором № 0815-7 від 01.08.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеному з ТОВ Лаярд , позивачем придбано пшеницю у кількості 350 тон на суму 1 071 000 грн та ячмінь у кількості 70 тон на суму 217 000 грн.

За договором №0615-1 від 29.06.2015 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеному з ТОВ Аризона-А , позивачем придбано пшеницю у кількості 450 тон на суму 1 336 500 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання наведеної сільськогосподарської продукції позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних.

Дослідивши вказані документи, суд апеляційної інстанції встановив, що в порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні надані документи не містять в собі таких обов`язкових реквізитів, як дата і місце складання; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

За договором № 0815-1 від 01.08.2015 року про надання транспортних послуг, укладених між позивачем та ТОВ Селена Лайф позивачу надано транспортні послуги на суму 360 185,10 грн.

За договором № 26 від 16.04.2015 року про надання транспортних послуг з перевезення пшениці, укладеному між позивачем та ТОВ Стріла - Трейд (код ЄДРПОУ 39633301), позивачу надано транспортні послуги загальною вартістю 170 128,00 грн.

За Договором № 39 від 01.07.2015 року про надання транспортних послуг з перевезення пшениці, укладеному з ТОВ Стимоіл-Компані позивачу надано транспортні послуги загальною вартістю 273 516,00 грн. та за договором № 0815-9 від 27.08.2015 року транспортні послуги загальною вартістю 175 197,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з перевезення сільськогосподарської продукції позивачем до матеріалів справи надано копії актів здачі-приймання робіт.

Дослідивши вказані документи, суд апеляційної інстанції встановив, що в порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні надані документи не містять в собі таких обов`язкових реквізитів, як дата і місце складання; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що в наданих товариством товарно-транспортних накладних відсутні відомості про: - пункт навантаження - не вказана точна адреса, зазначено лише назва населеного пункту; відсутні посада, ПІБ, підпис та штамп особи, відповідальної за відвантаження товару, також відсутні відомості про ціну за одиницю товару, загальну вартість товару; -масу брутто, час прибуття, вибуття, простою під завантаженням, відсутній підпис відповідальної особи; відсутні підписи та печатка отримувача.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що інших доказів на підтвердження фактичного отримання товару та надання транспортних послуг з наведеними вище контрагентами позивачем не надано.

Доводами касаційної скарги не спростовуються обставини, встановлені судом апеляційної інстанції та не наведено порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили оцінку вказаних обставин.

Крім того, судом апеляційної інстанції досліджено вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.05.2016 року (набрав законної сили 10.06.2016р.) по кримінальній справі № 428/1898/16к за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 та ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, яким встановлено здійснення фіктивного підприємництва, зокрема, шляхом створення ТОВ Стимоіл-Компані . У вироку зазначено, що в період червня-листопада 2015 року, внаслідок протиправної діяльності вказаних осіб з використанням підконтрольного ТОВ Стимоіл-Компані сформовано штучний податковий кредит контрагентам-покупцям та відповідно зменшено їх податкові зобов`язання у вигляді несплати податку на додану вартість, зокрема по ТОВ Сетарі .

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

В свою чергу, позивач в касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно придбання та транспортування сільськогосподарської продукції, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем не доведено факт реального здійснення фінансово-господарських операцій з придбання товару і послуг від ТОВ Багам Трейд , ТОВ Продреліз , ТОВ Нортон-Трейд , ТОВ АльфаСтарГруп , ТОВ Бландвейн , ТОВ Фрі-Трейд , ТОВ Трейдмікс , ТОВ Дівайт-Компані , ТОВ Аризона- А , ТОВ Лаярд , ТОВ Селена Лайф , ТОВ Стимоіл-Компані , ТОВ Стріла-Трейд .

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що з урахуванням того, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з придбання зернових культур, це унеможливлює встановлення походження товару, який в подальшому був поставлений на адресу контрагентів-покупців ТОВ Нобл РесорсізУкраїна , ПП Інстал , ТОВ АгроЕкспортгрупп , ТОВ Сателлит , ТОВ Грейн Комодітіз .

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сетарі залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 року у справі № 805/2898/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду