Рішення

від 28.05.2020 по справі 641/5627/19

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/203/2020 Справа № 641/5627/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Вовк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алюр про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи (далі - ТОВ Кредитні Ініціативи ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алюр (далі - ТОВ Алюр ) про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість в розмірі 36439,58 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.06.2005 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 129/706 на купівлю автотранспортних засобів. 26.04.2018 року загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну назви банку з ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк на Акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк . Відповідно до умов кредитного договору позичальник отримав кредит в розмірі 32900 грн. зі сплатою 18% річних.

17.12.2012 року між АТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та ТОВ Кредитні Ініціативи було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідного до якого АТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк відступило ТОВ Кредитні Ініціативи , а ТОВ Кредитні Ініціативи набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 129/706 від 07.06.2005 року, укладеного між АТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та відповідачем ОСОБА_1 .

Також з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, Банк та ТОВ Алюр уклали договір поруки № 707 від 07.06.2005 року. За умовами договору поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом.

Взяті на себе зобов?язання за зазначеним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі. ОСОБА_1 порушив зобов`язання стосовно своєчасного повернення отриманого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, в зв?язку з чим станом на 14.06.2019 року за відповідачами рахується заборгованість у розмірі 36439,58 грн., яка складається з: 3% річних в розмірі 3928 грн., втрат від інфляції в розмірі 16954,50 грн., та нарахованої пені за обліковою ставкою НБУ в розмірі 15557,08 грн.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідачів солідарно виниклу заборгованість у вигляді 3% річних, інфляційні витрати за період з 25.06.2016 року по 26.06.2019 року та нараховану пеню за обліковою ставкою НБУ за період з 25.06.2018 по 26.06.2019 року, а також стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.07.2019 року було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача Колосов О.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та посилаючись на обставини викладені в позовні заяві просив їх задовольнити.

У відповіді на відзив представник позивача Радченко В.Ю. зазначила, що станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі кредитного договору. Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України. З огляду на те, що позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів отриманих на підставі кредитного договору, то позивач має право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Також зазначила, що сплив строку позовної давності, як підстава для припинення зобов`язання норми глави 50 Припинення зобов`язання ЦК України не передбачають.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором була стягнута рішенням суду в 2007 році, а відповідач ТОВ Алюр , директором та співзасновником якого він був, на теперішній час самоліквідувалося у 2010 році у відповідності до закону. Просив застосувати до вимог позивача наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також пояснив, що стягнутий за рішенням суду борг в повному обсязі сплатив, одна у зв`язку зі спливом великого проміжку часу, документи, які підтверджують погашення кредитних зобов`язань не збереглися, у зв`язку з чим не може надати їх до суду.

В наданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що 07.06.2005 року він отримав в ПАТ АК ПІБ кредит в розмірі 43602,39 грн. строком на 1 рік, який був погашений у 2006 році. Відповідно до п. 6.6 кредитного договору строк позовної давності встановлюється тривалістю у один рік. Так починаючи з 2006 року та по теперішній час жодних заяв від банку він не отримував, як і не отримував повідомлень про відступлення права вимоги. Також зазначив, що у зв`язку з тим, що графіку погашення заборгованості, який є невід`ємною частиною договору до позовної заяви не додано, то не зрозуміло як позивач проводить розрахунок заборгованості. Окрім того зазначив, що позивачем до суду не надано доказів про передачу права вимоги за укладеним між ним та АТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк кредитним договором позивачу ТОВ Кредитні Ініціативи .

Представник відповідача ТОВ Алюр - ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав зазначених ним вище, наданих ним в судовому засіданні, як відповідачем по справі.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 07.06.2005 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 129/706 на купівлю автотранспортних засобів. 26.04.2018 року загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну назви банку з ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк на Акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк . Відповідно до умов кредитного договору позичальник отримав кредит в розмірі 32900 грн. зі сплатою 18% річних.

Договором про внесення змін № 1 до кредитного договору № 129/706 від 07.06.2005 року було внесено зміни до п. 2.1 кредитного договору, а саме зазначено, що банк надає позичальнику кредит у сумі 43602,39 грн.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, Банк та ТОВ Алюр уклали договір поруки № 707 від 07.06.2005 року. За умовами вказаного договору поручитель зобов`язується у відповідності до умов договору у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором зобов`язується виконати зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме: заборгованість в розмірі наданого кредиту - 32900 грн.; нараховані за користування кредитом відсотки на момент погашення вказаної у підпункті 1 п. 2.1 договору суми кредиту; неустойки (штрафу, пені); збитків завданих кредиторові.

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й позичальник.

Відповідно до відомостей про юридичну особу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.12.2019 року ТОВ АЛЮР з 10.01.2006 року перебуває в стані припинення, підписантом, керівником та головою з припинення або ліквідатором зазначено ОСОБА_1 Запис щодо припинення юридичної особи та правонаступників відсутні (а.с. 154-157).

17.12.2012 року між АТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та ТОВ Кредитні Ініціативи було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідного до якого АТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк відступило ТОВ Кредитні Ініціативи , а ТОВ Кредитні Ініціативи набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 129/706 від 07.06.2005 року, укладеного між АТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та відповідачем ОСОБА_1 .

Взяті на себе зобов`язання за зазначеним Договором банк виконав вчасно й повністю, надавши відповідачу кошти, що не оспорював в судовому засіданні відповідач.

Як вбачається з наданого розрахунку по кредитному договору № 129/706 від 07.06.2005 року з урахуванням положень статей 1049, 625 ЦК України позивачем розраховано заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.06.2019 року у розмірі 36439,58 грн., яка складається з: нарахованих 3% річних - 3928 грн.; втрати від інфляції - 16954,50 грн.; нарахована пеня за обліковою ставкою НБУ - 15557,08 грн.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

14.02.2007 року Комінтернівським районним судом м. Харкова ухвалено рішення по справі за позовом АКПІБ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №129/706 від 07.06.2005 року, яким позовні вимоги АКПІБ задоволені, та з ОСОБА_1 на користь АКПІБ стягнуто заборгованість за кредитним договором від 07.06.2005 року у розмірі 59690,57 грн., що складається: 43602,39 грн. - заборгованість за кредитом; 16088,18 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 13697,12 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом. Згідно до відмітки суду рішення набрало законної сили (а.с. 116).

Тобто, зазначеним судовим рішенням стягнуто суму заборгованості за кредитом.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц(провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування пені та відсотків за кредитним договором.

На підставі наданих сторонами документів судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2007 року було з відповідачів було стягнуто заборгованість за кредитним договором №129/706 від 07.06.2005 року, яким позовні вимоги АКПІБ задоволені, та з ОСОБА_1 на користь АКПІБ стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Оскільки кредитодавцем з відповідачів була стягнута заборгованість за рішення суду, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення солідарно з відповідачів нарахованої пені за обліковою ставкою НБУ в розмірі 15557,08 грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 зазначив, що стягнута за рішенням суду заборгованість за кредитним договором у 2007 року була повністю сплачена. При цьому відповідачем ОСОБА_1 , до матеріалів цивільної справи не додано будь-яких доказів, в розумінні ст. 81 ЦПК України, на підтвердження повного погашення заборгованості за кредитним договором № 129/706 від 07.06.2005 року.

Окрім того, з листа Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківської області № 16364/14-29 від 26.09.2013 року вбачається, що 26.10.2007 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-926 від 17.04.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКПІ Промінвестбанк суми в розмірі 60317,47 грн., а 09.02.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв`язку з тим, що майно, на яке може бути звернено стягнення у боржника відсутнє, здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (а.с. 117).

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Під час судового розгляну відповідачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Великою Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження 14-254цс19). Позивач звернувся з зазначеним позовом до Комінтернівського районного суду м.Харкова 11.07.2019 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних на суму боргу у розмірі 43602,39 грн. та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності, та відповідачів підлягають стягненню солідарно нараховані 3% річних (за період з 11.07.2016 по 26.06.2019 року) в розмірі 3870,45 грн., та інфляційні втраи (за період з 11.07.2016 по 26.06.2019 року) в розмірі 16772,32 грн.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 про зазначення позивачем у наданому до суду розрахунку заборгованості від 14.06.2019 року неправдивої інформації про здійснення відповідачем платежу за договором 30.01.2017 року у розмірі 1 грн. суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості за кредитним договором № 129/706 від 07.06.2005 року, 30.01.2017 року відповідачем було здійснено платіж в розмірі 1 грн. за вказаним кредитним договором.

Однак, позивачем не надано до суду первинних документів на підтвердження сплати саме відповідачем вказаного платежу в розмірі 1 грн. у зв`язку з чим, суд не може прийняти вказаний розрахунок заборгованості в частині сплати відповідачем вказаних грошових коштів в якості належного та допустимого доказу.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження переходу права вимоги за спірним кредитним договором від первісного кредитора до позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 28.10.2014 року у цивільній справі №641/8597/14-ц, яке, згідно до відмітки набрало законної сили 16.12.2014 року, встановлено, 17.12.2012 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та ТОВ Кредитні Ініціативи було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідного до якого ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк відступило ТОВ Кредитні Ініціативи право вимоги заборгованості до кредитних договорів укладених між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та фізичними особами. Згідно до вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 129/706 від 07.06.2005 року, укладеного між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та відповідачем ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про доведеність факту відступлення права вимоги за кредитним договором № 129/706 від 07.06.2005 року, укладеного між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк та відповідачем ОСОБА_1 до позивача у справі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 20642,77 грн., з яких: 3870,45 грн. - нараховані 3% річних та інфляційні витрати у розмірі 16772,32 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь ТОВ Кредитні Ініціативи підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1094,97 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265,280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алюр про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алюр , (код ЄДРПОУ 31342439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи (код ЄДРПОУ 35326253) заборгованість за кредитним договором № 129/706 від 07 червня 2005 року у розмірі 20 642 (двадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 77 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алюр , (код ЄДРПОУ 31342439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи (код ЄДРПОУ 35326253) судовий збір у розмірі 1094 (одна тисяча дев`яносто чотири) грн. 97 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Сторони по справі :

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи , юридична адреса: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, ЄДРПОУ 35326253.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Алюр , код ЄДРПОУ 35326253, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Танкопія, 28, кв. 29.

Суддя: М. Ю. Онупко