Постанова

від 04.06.2020 по справі 639/998/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року

м. Харків

справа № 639/998/20

провадження № 22-ц/818/3324/20

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Хорошевського О.М.,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_2 до Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича ,Лісового Романа Олександровича, особа, яка може отримати статус учасника справи: Обслуговуючий кооператив Автогаражний кооператив Геркулес , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 квітня 2020 року у складі судді Труханович В.В.,-

в с т а н о в и в :

31 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення, в якій просив враховуючи те, що орієнтований розрахунок сплати за правову допомогу адвоката складає 10 000, 00 грн. та невиконання умов попереднього договору з необґрунтованого позову ОСОБА_2 з наданням сфальсифікованих документів та недостовірної інформації вже призведе до повернення подвійного завдатку у розмірі 50 000, 00 грн., а також з урахуванням фінансової неспроможності позивача, призведе до неможливого виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, просив постановити ухвалу про зустрічне забезпечення у розмірі 35 000,00 тисяч грн.. шляхом внесення цієї суми на депозитний рахунок суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання та зобов`язати внести позивача ОСОБА_2 зустрічне забезпечення у розмірі 35 000,00 грн на депозитний рахунок суду.

Посилається на те, що суд першої інстанції без будь-яких для нього гарантій наклав заборону на відчуження його особистої приватної власності за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до йог пред`явлення у суд, чим порушив його конституційне право, що є недопустимим без застосування зустрічного забезпечення.

Зазначає, що докази ,які містяться в матеріалах справи в повній мірі доводять, що майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки чинним законодавством встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. Вважає, що посилання ОСОБА_1 про нездатність ОСОБА_2 сплатити судові витрати є лише оціночним і ніяким чином не встановлює майнового стану позивача. Крім того. скаржником не надано доказів, які б могли свідчити про завдання йому збитків внаслідок оголошення заборони на відчуження гаражного боксу № НОМЕР_1 в АГК Геркулес .

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що реалізація заходів зустрічного забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Відповідачем належним чином необґрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову не свідчить про те, що майновий стан позивача чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч . ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Частиною 3 ст.154 ЦПК України визначений перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. Такий перелік є вичерпним.

Так, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відповідно до ч.4 статті 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

За ч.5 ст.154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Судом встановлено, що 14 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, яка подається до вікриття провадження у справі, в який просила накласти заборону відчуження на гараж № НОМЕР_1 , розташований в обслуговуючому кооперативі Автогаражний кооператив Геркулес , який згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстрований за ОСОБА_1 , допустити негайне виконання ухвали про забезпечення позову в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Оголошено заборону на відчуження гаража № НОМЕР_1 , який розташований в Обслуговуючому кооперативі Автогаражний кооператив Геркулес та який згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстрований за ОСОБА_1 .

Як на підставу вимог про вжиття зустрічних заходів забезпечення позову, відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що його витрати на компенсацію професійної правової допомоги адвокату у справі за позовом ОСОБА_2 складатимуть орієнтовно 10 000,00 гривень. Також вказував, що відповідно до попереднього договору від 03.02.2020 року, предметом якого є укладання договору купівлі-продажу належного йому спірного гаражу, яке повинно відбутися 04.02.2020, невиконання умов попереднього договору з необґрунтованого позову ОСОБА_2 з наданням фальсифікованих документів та недостовірної інформації вже призведе до подвійного розміру завдатку у розмірі 50 000,00 гривень.

Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність , допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Єдиним обґрунтуванням клопотання про зустрічне забезпечення є лише припущення відповідача щодо факту невиконання позивачем зобов`язань за виконавчим написом нотаріуса.

Так, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Відповідачем ОСОБА_1 не доведено, яким чином застосування судом заходів забезпечення позову, може завдати відповідачу збитків. Не доведено також те, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування таких збитків.

Отже, належних та допустимих доказів необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, - відповідачем суду не надано.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.М. Хорошевський