Рішення

від 15.04.2020 по справі 452/593/20

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/593/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"15" квітня 2020 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі судді Кравціва В.І., секретар судового засідання Макаревич Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у справі та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на майно та спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 26 лютого 2020 року пред`явив до Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області позов про визнання за ним, позивачем, право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , з яких Ѕ частина як частка в майні колишнього колгоспного двору, а Ѕ частина у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що після смерті його баби на майно, яке належало їй на праві приватної власності , відкрилася спадщина.

При житті, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, його баба ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому, позивачу.

Він, позивач, після смерті баби звернувся до Старосамбірської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, де була зареєстрована спадкова справа, однак державний нотаріус повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на будинок ним не надано.

На підставі ухвали судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 5 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 31 березня 2020 року.

Згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 15 квітня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач Воютицька сільська рада Самбірського району Львівської області подала заяву про розгляд справи за відсутності її представника та визнання позову.

Суд дійшов висновку про задоволення позову на підставі наявних у суду матеріалів, виходячи із такого.

Згідно ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ст. 211 цього Кодексу розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ураховуючи наведене, суд постановив ухвалу про здійснення судового розгляду справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з такого.

Із довідки, виданої Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації 22 листопада 2019 року № 2481, видно, що будинок АДРЕСА_1 зареєстрований в цілому на праві особистої власності за ОСОБА_2 , як головою колгоспного двору, згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Старосамбірської районної ради від 21 січня 1988 року за № 12 ( а. с. 11).

Із довідки, виданої виконавчим комітетом Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області 22 листопада 2019 року № 4950, убачається, що станом на 1 липня 1990 року у житловому будинку в АДРЕСА_1 було зареєстроване місце проживання: ОСОБА_2 - голови господарства та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її внука ( а. с. 9).

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на момент припинення колгоспного двору, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Із свідоцтва про смерть та Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лютовисько померла ОСОБА_2 (а. с. 6, 7).

За наведеного, на момент припинення колгоспного двору його членам вказане

майно належало на праві спільної власності у рівних частках, а саме по 1/2 частині вказаного будинку, і після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/2 частину цього будинку.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, тобто до вказаних правовідносин застосовуються правила ЦК Української РСР.

Відповідно до ст. 525 ЦК Української РСР, який був чинний на день смерті

спадкодавця, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтями 548 та 549 цього Кодексу було встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Із заповіту, складеного 13 травня 1997 року у с. Лютовиська Старосамбірського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_2 жилий будинок і все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповіла своєму внукові ОСОБА_1 , який проживає у с. Лютовиська ( а. с. 8).

Із свідоцтв про народження та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є внуком ОСОБА_2 ( а.с. 18,19,20).

Із довідки, виданої 22.11.2019 виконавчим комітетом Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області, видно, що місце проживання ОСОБА_2 до дня смерті було зареєстровано та вона проживала у АДРЕСА_1 і на день її смерті з нею проживав її внук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а. с. 10).

Отже, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_2 , оскільки фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Старосамбірська державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його баби ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючого документу ( а с. 5).

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Ураховуючи наведене, право ОСОБА_1 на спадкове майно підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на майно колишнього колгоспного двору та у порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , з яких Ѕ частина як частка у майні колгоспного двору та Ѕ у порядку спадкування за заповітом після смерті його баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду, через суд, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Воютицькка сільська рада Самбірського району Львівської області, с. Воютичі Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04369908.

Суддя