Рішення

від 04.12.2019 по справі 757/20411/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20411/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Шевченко О.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Бражиненко-Божкової О.О. ,

третьої особи - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр , третя особа: Головний редактор Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому посилаючись на незаконність її звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України просила:

-визнати незаконним і скасувати наказ головного редактора Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр Браги С.І. № 43-к від 26 березня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 , заступника головного редактора, 26 березня 2018 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України;

-поновити ОСОБА_1 на посаді заступника головного редактора Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр ;

-стягнути з Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 березня 2018 року;

-стягнути з Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр на її користь моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою судді від 30 липня 2018 року відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, яким роз`яснено підстав, час та черговість подання заяв по суті справи.

20 серпня 2018 року надійшли письмові пояснення третьої особи з приводу спору, 21 серпня 2018 року письмовий відзив відповідача, а ухвалою судді від 29 жовтня 2018 року за клопотанням представника позивача розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, яким додатково роз`яснено підстав, час та черговість подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання від 27 листопада 2018 року долучено до матеріалів справи відповідь на відзив та заперечення на них, а також частково задоволено клопотання представника відповідача та ухвалено викликати для допиту в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання від 31 жовтня 2019 року за клопотанням представника позивача викликано для допиту 04 грудня 2019 року в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які показали суду та підтвердили обставини, які мали місце під час проведення реорганізації структурних підрозділів на підприємстві на які посилається позивач, а також підтвердили професійний рівень останньої, її комунікабельність та доброзичливість по відношенню до колег.

Вислухавши позивача та її представника, які в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити з наведених у ньому підстав, представника відповідача та третю особу, які проти задоволення позову заперечували, просили в його задоволенні відмовити, допитавши свідків, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом № 72 від 14 травня 2010 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду заступника головного редактора шляхом службового переведення із ТзОВ Главред-Медіа .

Наказом № 5-к від 19 січня 2017 року Про реорганізацію структурних підрозділів редакції в підрозділі адміністрації було скорочено одну штатну одиницюб посади заступника голови редактора (а.с. 22).

Відповідно до наказу № 43-к від 26 березня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника головного редактора у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 23).

Виплачено вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку, згідно зі ст. 44 КЗпП України.

Виплачено компенсацію за 2 календарні дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 14 травня 2017 року по 26 березня 2018 року, та компенсацію за 4 календарні дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 14 травня 2017 року по 26 березня 2018 року, що припали на період непрацездатності з 07 березня 2018 року по 14 березня 2018 року.

Підставою для звільнення став наказ № 8-к від 22 січня 2018 року Про скорочення чисельності працівників редакції , яким із 27 березня 2018 року було внесено зміни в штатний розпис редакції та скорочено у підрозділі Адміністрації одну штатну одиницю посади заступника головного редактора з річною заробітною платою у розмірі 114 444,00 грн.

Зазначеним наказом ОСОБА_1 було повідомлено про наступне звільнення з роботи з 26 березня 2018 року у зв`язку зі скороченням посади (ст. 44 КЗпП України), та ознайомлено з наказом під розпис 23 січня 2018 року.

Окрім того, ОСОБА_1 було запропоновано обійняти посаду літературного редактора у відділі літературного редагування та перекладу, яку обіймає ОСОБА_10 , що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з посадовим окладом згідно штатного розпису - 5 060,00 грн.

Стосовно дослідження обставин справи у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема, реорганізації шляхом скорочення чисельності штату працівників, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 20 Статуту Підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року за № 569, кошти редакції формуються, зокрема, за рахунок доходів від реалізації продукції, рекламної діяльності, надання інформаційних послуг, а також від інших видів діяльності.

Враховуючи той факт, згідно пояснень сторони відповідача, що в 2017 році, тираж газети катастрофічно зменшився (понад 19,6 тис.примір.) у зв`язку із низькою платоспроможністю передплатників газети; витісненням друкованих ЗМІ електронними; бойові дії на сході України, у зв`язку з чим була відсутня передплата на газету в АРК та окупованій частині Донецької та Луганської областей та з метою недопущення банкрутства Підприємства, відповідно до Протоколу № 5 засідання робочої групи від 28 грудня 2017 року було прийнято рішення щодо доцільності проведення змін в організації виробництва і праці, шляхом проведення реорганізації структурних підрозділів підприємства та скорочення чисельності працівників.

У відповідності з вимогами п. 7 Статуту Підприємства, основною метою редакції є всебічне висвітлення у газеті діяльності Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, тощо. У своїй діяльності редакція незалежна від політичних партій та громадських організацій.

Основними завданнями редакції є опублікування законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України, проектів нормативно - правових актів, зокрема таких, що потребують всенародного обговорення, інформування читачів про діяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, що передбачає абз. 2 п. 8 Статуту Підприємства.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, що передбачає ч. 3 ст. 64 ГК України.

Вивчаючи обставини справи встановлено, що відповідачем розглядаючи питання щодо реорганізації структурних підрозділів Підприємства, було взято до уваги, що відділ гуманітарних проблем, науки та медицини та відділ соціально-правових питань, куратором яких була позивач не були основними для Підприємства, оскільки не здійснювали в газеті, основні завдання редакції, зокрема діяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади.

У зв`язку з чим та відповідно до наказу від 19 січня 2018 року за № 5-к Про реорганізацію структурних підрозділів редакції було реорганізовано 4 відділи (у кількості 17 працівників), а саме:

-відділ гуманітарних проблем, науки та медицини;

-відділ економіки та державного управління;

-відділ соціально - правових питань;

-відділ новин та міжнародного життя.

На підставі реорганізованих відділів було створено 2 відділи (відділ оперативних новин (у складі 7 працівників) та аналітичний відділ (у складі 9 працівників). Названі відділи були і залишаються провідними у найголовнішому завданні редакції - всебічному висвітленні діяльності Президента України, Кабінету Міністрів, центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Враховуючи вищевикладене, в відділах, які підлягали реорганізації було скорочено дві штатні одиниці (посади редактора відділу) та в підрозділі Адміністрація - одна штатна одиниця - заступника головного редактора, яку обіймала Позивач.

Судом встановлено, що позивач була ознайомлена з наказом від 19 січня 2018 року за № 5-к Про реорганізацію структурних підрозділів редакції , про що свідчить її особистий підпис. Поряд із цим, пропозицію обійняти посаду літературного редактора у відділі літературного редагування та перекладу позивач не прийняла.

Підприємство за 1 півріччя 2018 отримало збиток у розмірі 3 653 000,00 грн. (порівняно з 2017 роком, збиток за аналогічний період становив 241 000,00 грн. (рядок 2355), про що свідчить Звіт про фінансові результати (форма 2), який входить до складу фінансової звітності та містить інформацію про фінансовий стан і результати діяльності підприємства, відповідно до ст.1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року за № 996. Слід зауважити, що Звіт про фінансові результати (форма 2) є в загальному доступі та міститься на сайті Підприємства.

Отже, реорганізація структурних підрозділів Підприємства та скорочення чисельності працівників була вимушеною мірою, оскільки мала на меті удосконалення виробничого процесу та підвищення ефективності праці в умовах життєвої необхідної стабілізації фінансової ситуації та з метою недопущення банкрутства Державного підприємства Редакція газети Урядовий кур`єр .

Стосовно посилань позивача на наявність підстав для визнання наказу № 43-К від 26 березня 2018 року незаконним та його скасування, слід зазначити наступне.

Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, передбачає ст. 42 КЗпП України.

Відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України (порядок вивільнення працівників) про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Після наказу від 19 січня 2018 року за № 5-к Про реорганізацію структурних підрозділів редакції , було видано наказ від 22 січня 2018 року за № 8-к Про скорочення чисельності працівників редакції , яким попереджено заступника Головного редактора ОСОБА_1 . про наступне звільнення з даної посади з 26 березня 2018 року у зв`язку із скороченням даної посади за 2 місяці (ст. 49-2 КЗпП) та запропоновано позивачу посаду редактора літературного у відділі літературного редагування та перекладу, яку обіймає ОСОБА_10 , що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Посадовий оклад згідно зі штатним розписом становить 5060,00 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач була ознайомлена з наказом від 22 січня 2018 року за № 8-к Про скорочення чисельності працівників редакції , про що свідчить її особистий підпис, проте, була категорично не згодна з ним. Як зазначила на самому наказі позивач, він не відповідав нормам чинного законодавства та в порядку ст. 42 КЗпП, оскільки вона мала переважне право на залишенні на посаді заступника Головного редактора, аніж інший заступник Головного редактора ОСОБА_6, у зв`язку з чим, 23 січня 2018 року останньою була подана заява на ім`я головного редактора Підприємства з вимогою залишити її на посаді заступника головного редактора та надати відповідь щодо даного питання.

На засіданні робочої групи, яке відбулося 22 березня 2018 року та затверджено Протоколом № 2, розглядалось питання щодо звернення позивача ( ОСОБА_1 ) щодо її переважного права, залишення на посаді заступника головного редактора у зв`язку з реорганізацією в структурі Адміністрації. За підсумками даної робочої групи, було вирішено відмовити ОСОБА_1 у вимозі щодо переважного права залишення її на посаді заступника головного редактора, оскільки ознаки переважного права, в порядку ст. 42 КЗпП України, у позивача відсутні, порівняно із іншим заступником головного редактора ОСОБА_6 .

Міністерство соціальної політики України своїм листом від 21 травня 2012 року № 80/06/187-12 Про переважне право на залишення на роботі зробило практичний аналіз виявлення таких працівників, яким необхідно керуватися роботодавцю під час застосування ст. 42 КЗпП України.

На практиці для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, в процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема в нашому випадку, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації, що передбачає ч. 3 ст. 42 КЗпП України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, Натомість позивач не довела факт незаконності її звільнення відповідачем за п. 1 ст. 40 КЗпП України, не обґрунтувала наявність порушення відповідачем порядку її вивільнення належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Поряд із цим, суд сприймає критично показання свідків, що стосуються оціночних суджень щодо кваліфікації позивача.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України суд зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позивач не довів у встановленому законом порядку, що його було звільнено незаконно, у зв`язку з чим його позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задоволенню не підлягають.

Крім того, ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи неправомірність звільнення позивача не знайшла свого об`єктивного підтвердження, не встановлено підстав для його поновлення на роботі, а розрахунок з позивачем роботодавцем було проведено, та доказів її затримки позивачем надано не було, суд вважає, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є також безпідставними та не підлягають задоволенню.

Також слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно до вимог ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, положеннями ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В ході розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправність дій відповідача при звільненні позивача, останнім, не доведено наявність моральних страждань, які були б спричинені його звільненням та жодних доказів наявності моральної шкоди, матеріали справи не містять, а відтак позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Суд, вирішуючи справу в межах вимог та на підставі наданих суду доказів, враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи в зв`язку зі скороченням штату здійснене правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, підстав для визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, - не вбачається, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13,76-82, 259, 263- 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр , третя особа: Головний редактор Державного підприємства редакція газети Урядовий кур`єр ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 червня 2020 року.

Суддя В. А. Писанець