Ухвала

від 29.05.2020 по справі 808/2354/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 травня 2020 року м. Дніпросправа № 808/2354/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року

у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2018 року позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_2 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 26 червня 2019 року відповідач ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року повернута .

Втім, 01 квітня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6910703971561/ апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області відправлена 30 березня 2020 року) відповідач ГУ ДФС у Запорізькій області повторно оскаржив рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, а також з порушенням вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року залишена без руху, у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, а також не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області пропонувалось протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року з наданням відповідних доказів, а також надати суду апеляційної інстанції оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області - 14 травня 2020 року.

Отже, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно, є 25 травня 2020 року включно (день, який був першим робочим днем після 24 травня 2020 року - останнього дня для усунення недоліків апеляційної скарги, який припав на вихідний день).

Однак, станом на 25 травня 2020 року включно , з урахуванням поштового перебігу, ухвала судді Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не виконана, зазначені недоліки протягом десяти днів включно з моменту її отримання не усунені.

Разом з тим, 25 травня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900507782216/ клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області відправлено 20 травня 2020 року) від представника скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження ГУ ДФС у Запорізькій області процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, 25 травня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900507782305/ клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області відправлена 20 травня 2020 року) від представника скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло повторне клопотання про поновлення ГУ ДФС у Запорізькій області пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року.

Що стосується клопотання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області про поновлення ГУ ДФС у Запорізькій області пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року зазначаємо наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення ГУ ДФС у Запорізькій області пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, представник скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області повторно зазначає, що з первісною апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року звернувся 26 червня 2019 року. Однак, через не сплату судового збору, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, первісна апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року повернута скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції відбулося за відсутності вини представника скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, оскільки ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов`язку та виконані належні процесуальні дії щодо направлення апеляційної скарги. Вважає дану обставину поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Також, скаржник повторно посилається на Рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2000 року у справі Беллет про Франції ( Bellet v. France ), яке констатує, в тому числі, що рівність доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Крім того, скаржник посилається на Рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2000 у справі Мірагель Есколано та інші проти Іспанії і Рішення Європейського Суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії , які констатують, в тому числі, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявника права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, повторно просить суд апеляційної інстанції поновити ГУ ДФС у Запорізькій області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року.

Розглянувши повторне клопотання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області про поновлення ГУ ДФС у Запорізькій області пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 15 квітня 2019 року Запорізьким окружним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні винесено рішення.

Відповідно до протоколу судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року представники відповідача ГУ ДФС у Запорізькій області Гончаренко А.І., Куртмімедова Д.Д. були присутні в цьому судовому засіданні і, відповідно, їм було роз`яснено судом порядок та строки оскарження вищезазначеного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25 квітня 2019 року.

Вкотре звертаємо увагу на тому, що відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (т.5 а.с.101), копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року отримана представником відповідача ГУ ДФС у Запорізькій області 22 травня 2019 року.

З огляду на вказане, відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 21 червня 2019 року включно.

В той же час, апеляційна скарга скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року подана 30 березня 2020 року , про що свідчить поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6910703971561/, тобто з десятимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року навіть виготовлена 27 березня 2020 року, тобто, поза межами тридцятиденного строку , встановленого чинним законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Забезпечення сталості та єдності судової практики, відповідно до статті 36 Закону України Про судоустрій та статус суддів , покладено на Верховний Суд, що є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Варто уваги, що частини 5, 6 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів регламентовано, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також зазначені висновки враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Дані норми кореспондуються з приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що законодавець закріпивши положення про необхідність врахування судами позицій Верховного Суду, а також прибравши можливість відступу від таких позицій, намагався мінімізувати дискрецію судів першої та апеляційної інстанцій по окремих правових колізіях та формування єдиної правової позиції для правозастосування.

Тому враховуючи викладене, суд під час ухвалення рішення застосовує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанції.

Також суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом .

Слід повторно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір , ГУ ДФС у Запорізькій області не надано пільг щодо сплати судового збору. Відтак, сплата судового збору у розмірі, визначеному законом, та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком скаржника. Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини від 30.08.2006 року у справі Каменівська проти України щодо прийнятності заяви .

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України , заява №45783/05) .

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі Мельник проти України , заява №23436/03).

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польші ( Kreuz v. Poland ), право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Статтею 17 Закону України Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником процесуального строку подачі апеляційної скарги визначено обов`язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного процесуального строку можливо лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Враховуючи те, що встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску процесуального строку апеляційного оскарження, скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, у зв`язку з чим, вважаємо, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, адже він мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області службових обов`язків не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві , безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Повторно зазначаємо, що скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області.

Також, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що посилання скаржника на окремі фрагменти рішення Європейського суду з прав людини у даному спорі є необґрунтованими, оскільки правові позиції вказаних рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. При цьому державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб`єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах. Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі 280/637/19.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржувана скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв`язку з чим скаржник ГУ ДФС у Запорізькій області мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження даного судового рішення скаржником повторно не зазначено.

При цьому, повторно наголошуємо на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, станом на 25 травня 2020 року включно (останній день усунення недоліків апеляційної скарги), з урахуванням поштового перебігу, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, зокрема, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто подана з десятимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних судом апеляційної інстанції неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області службових обов`язків та відсутність жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, у межах встановленого судом апеляційної інстанції строку, а також станом на 25 травня 2020 року включно , з урахуванням поштового перебігу, дана адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року у даній адміністративній справі подана до суду з порушенням вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.

Що стосується заяви скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, в частині сплати судового збору, в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

З огляду на відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, заявлене скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, в частині сплати судового збору, не підлягає розгляду.

Керуючись статтями 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Строки касаційного оскарження, з урахуванням пункту 3 Розділу IV Прикінцеві Положення Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 року, продовжуються на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий