Рішення

від 09.06.2020 по справі 160/2656/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 160/2656/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Марганецького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовною заявою до Марганецького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, Марганецьке відділення), в якій просить:

- зобов`язати Марганецьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області припинити виконання рішень Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року про перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Марганецьке відділення Управління фонду соціального страхування самостійно виконує постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року, якою зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних України в м. Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 17 січня 2013 року у відповідності до ст. 1197 ЦК України. 17.01.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення виконання рішення суду, проте отримав відмову. Посилався на статтю 377 КАС України, якою передбачено порядок відмови від примусового виконання судового рішення на підставі заяви стягувача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року відкрито провадження по вказаній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.05.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та в задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що статтею 377 КАС України, на яку посилається в адміністративному позові ОСОБА_1 , визначено порядок розгляду заяв про відмову від примусового виконання судового рішення. Проте, відповідач добровільно виконує постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 по справі №180/1931/13-а та позивачем не направлявся виконавчий лист на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби, що взагалі виключає можливість застосування статті 377 КАС України. Зауважив, що на виконання рішення суду, Марганецьким відділенням проведено перерахунок страхових виплат ОСОБА_1 з 17.01.2013 року, сума після перерахунку склала 21108,40 грн. та була виплачена позивачу. Щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 до здійснення перерахунку складала 2722,84 грн, а після проведеного перерахунку склала - 3727,75 грн. та виплачується позивачу на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року, яке набрало законної сили. Листом від 20.02.2020 року № 21.2-13/542 позивача було повідомлено, що чинним законодавством не визначено право або обов`язок відповідача не виконувати рішення суду за заявою позивача.

20.05.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та позовну заяву просить задовольнити. В обґрунтування відповіді на відзив зазначив, що виконавчий документ, заяву про стягнення періодичних платежів безпосередньо до Марганецького відділення Управління фонду соціального страхування не надсилав, до Державної виконавчої служби про примусове виконання судового рішення не звертався, таким чином відповідач самовільно проти волі позивача виконує судове рішення, чим порушує законодавство України.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що висновком МСЕК 05.10.2010 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено втрату працездатності в розмірі 65%, у зв`язку з чим йому були призначені страхові виплати.

27.05.2013 року звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець з заявою про перерахування та виплату страхових виплат згідно ст. 1197 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), проте йому було відмовлено у здійсненні перерахунку.

У зв`язку з викладеними обставинами, ОСОБА_1 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із адміністративним позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець про визнання дій протиправними та про перерахунок і виплату страхових виплат.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року у справі №180/1931/13-а позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганець щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячної страхової виплати з 01.11.2010 незаконними та зобов`язано Відділення провести перерахунок щомісячних страхових виплат за період з 01.11.2010 у відповідності до ст. 1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплатити їх, в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі, встановленому ст. 1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець задоволено частково, постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Відділення провести перерахунок щомісячних страхових виплат за період з 17 січня 2013 у відповідності до ст. 1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплачувати в подальшому.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець на постанову Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а Марганецьким відділенням проведено перерахунок страхових виплат ОСОБА_1 з 17.01.2013 року, сума після перерахунку була виплачена позивачу, що не заперечується сторонами.

Як зазначив відповідач та не заперечується позивачем, щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 до здійснення перерахунку складала 2722,84 грн, а після проведеного перерахунку склала - 3727,75 грн. та виплачується позивачу на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а.

17.01.2020 позивач звернувся до Марганецького відділення із заявою про відмову від примусового виконання судового рішення, в якій просив прийняти відмову від виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року і закінчити виконувати з 01.02.2020 вказане судове рішення.

Листом від 20.02.2020 року №21.2-13/542 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, чинним законодавством не визначено право або обов`язку відповідача не виконувати рішення суду за заявою позивача. Окремо зауважив, що рішення суду у справі №180/1931/13-а не перебуває на примусовому виконанні.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, бажаючи припинити виконання рішень Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.11. 2013 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року про перерахунок його щомісячних страхових виплат, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакцій чинній на момент розгляду справи в суді (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 3 ст.14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні приписи також містились у ст. 14 КАС України, в редакцій чинній на момент прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а та набрання нею законної сили, де передбачалось, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч.2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною 3 ст. 372 КАС України визначено, що виконання судового рішення може бути зупинене у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналогічні приписи містились також у КАС України, в редакцій чинній на момент прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а та набрання нею законної сили.

З вищенаведених норм випливає, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а, яка набрала законної сили, є підставою для її виконання.

Невиконання наведеного судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як зазначалось вище, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а Марганецьким відділенням проведено перерахунок страхових виплат ОСОБА_1 з 17.01.2013 року, сума після перерахунку була виплачена позивачу та щомісячна страхова виплата регулярно виплачується позивачу на підставі наведеного рішення.

Отже, позивач в добровільному порядку, самостійно, виконує постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а, яка набрала законної сили, що відповідає приписам чинного законодавства.

Слід зазначити, що статтею 377 КАС України, на яку посилається позивач у позовній заяві, як на підставу для припинення виконання судового рішення, врегульовано питання примирення сторін у процесі виконання та фактично визначено порядок розгляду заяви про примирення, укладеної між сторонами виконавчого провадження або заяви про відмову від примусового виконання судового рішення в процесі виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КАС України заява про примирення, укладена між сторонами виконавчого провадження, або заява стягувача про відмову від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Сторони можуть примиритися на умовах, що виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 377 КАС України суд розглядає заяву про примирення або заяву стягувача про відмову від примусового виконання в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною 3 ст. 377 КАС України визначено, що за результатами розгляду заяви про примирення або заяви стягувача про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу про затвердження умов примирення сторін виконавчого провадження або про прийняття відмови стягувача від примусового виконання і про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 377 КАС України суд не затверджує умови примирення сторін виконавчого провадження або не приймає відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 5 ст.3 77 КАС України ухвалу суду за результатами розгляду заяви про примирення або заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що відповідач добровільно виконує постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а, яка набрала законної сили, та позивачем не направлявся виконавчий лист на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби, отже відсутнє і виконавче провадження щодо виконання наведеної постанови суду.

Наведені обставини, на думку суду, виключають можливість застосування до спірних правовідносин статті 377 КАС України.

Суд наголошує на тому, що рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року у справі №180/1931/13-а, яке позивач просить зобов`язати відповідача не виконувати, було скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №180/1931/13-а.

Таким чином, вимога позивача зобов`язати відповідача припинити виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року про перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

При цьому, чинним законодавством передбачено обов`язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України та не визначено права або обов`язку таких органів не виконувати рішення суду за заявою особи, прав якої це рішення стосується.

За наведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Марганецьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області припинити виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року про перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином обґрунтував правомірність своїх дій щодо відмови у припиненні виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року про перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за заявою позивача.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Відповідно до приписів статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, датою ухвалення судового рішення є 06 червня 2020 року (- суббота вихідний день). При цьому 07 червня 2020 року - неділя вихідний, а 08 червня 2020 року є також вихідним днем, в зв`язку зі святом Трійця.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням викладеного справа розглянута 09.06.2020 р.

Керуючись ст.ст.2,9,72,77, 241,243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Марганецького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 70, код ЄДРПОУ 41418514) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2020 р.

Суддя О.М. Неклеса