Рішення

від 03.06.2020 по справі 360/1507/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1507/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач) до Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського (далі - відповідач), в якій просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, село Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 23, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період з 03 січня 2020 року по 11 січня 2020 року у відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", на підставі посвідчення на проведення перевірки № 161 від 17 грудня 2019 року, здійснено позапланову перевірку відповідача Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського за адресою: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, село Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 23, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки) № 3 від 11 січня 2020 року.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація будівлі, споруд та приміщень Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 20-21).

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 30).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дошкільний навчальний заклад Дзвіночок КСП імені Дзержинського, ідентифікаційний код 39028573, зареєстрована в якості юридичної особи за № 13711020000000474, місцезнаходження: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, село Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 23, місце здійснення господарської діяльності: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, село Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 1.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року № 405-НО "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", Дошкільний навчальний заклад Дзвіночок КСП імені Дзержинського включено в графік щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об`єктів з масовим перебування людей на території Луганської області (пункт 14) (арк. спр. 6, 7).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 17 грудня 2019 року № 161, виданого на проведення позапланової перевірки будівель Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського, розташованого за адресою: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, село Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 1, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" у період з 03 січня 2020 року по 11 січня 2020 року посадовими особами Новоайдарського РВ ГУ ДСНС України у Луганській області проведено перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту (арк. спр. 8).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського за місцем провадження господарської діяльності: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, село Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 1, складено акт № 3 від 11 січня 2020 року (арк. спр. 9-15).

Вищезазначеним актом перевірки виявлено порушення:

1. Пункту 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - не надано проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку на реконструкцію, технічне переоснащення та капітальний ремонт 2-го поверху під приміщення ДНЗ

2. Пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконаний захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б 8.2.5-38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

3. Пункту 2.3. глави 2 розділу III ППБУ- допущено зниження класу вогнестійкості прорізу у протипожежній перешкоді перекриття (протипожежний 1 люк).

4. Пункту 1.1 глави 1 розділу VI ППБУ - у дошкільному закладі діти не розміщенні на нижчому поверсі за віком.

5. Пункту 4.1 глави 4 розділу IV ППБУ, пункту 9.50 ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання та пункту 4.9. ДБН 8.2.5-77:2014 Котельні - не демонтована і не винесена на протипожежну відстань газова топічна від приміщення ДНЗ, яка виконана з порушеннями протипожежних вимог визначених нормативно - правовими документами в галузі будівельного, технологічного проектування та чинними правилами

6. Пункту 2.7 глави 2 розділу III ППБУ- не створений наказ про призначення відповідальної особи за утримання вогнезахисного покриву (просочення) щодо під тримання його у відповідному технічному стані.

7. Пункту 2.8 глави 2 розділу III ППБУ- не здійснена перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення) горищного покриття (крокви, лати), з складанням акту перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення), яке проводиться комісією не менше одного разу на рік.

8. Пункти 1, 2 Наказу МНС від 23 лютого 2006 року № 98 Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечного об`єкту - не проведена ідентифікація щодо визначення потенційної небезпеки газової топічної школи.

9. Пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) - посадовою особою не пройдене навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

10. Пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗ України - працівники об`єкту не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту органів дихання.

11. Пункту 1 розділу VI Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 15 серпня 2016 року № 974, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 року за № 1229/29359 - будівля та територія ДНЗ не забезпечені зовнішнім протипожежним водопостачанням.

Акт підписано завідувачем Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського Михайлюк Н.В. без зауважень (арк. спр. 15).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті, не проводилися, відповідачем суду не надано доказів усунення порушень.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V) та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Приписами статті 4 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V).

Згідно з частинами першою та другою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ ППБУ нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Пунктом 2.7 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об`єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву. Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

Відповідно до пункту 2.8 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).

У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт.

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.

Пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ передбачає, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Відповідно до пункту 4.1 глави 4 розділу ІV ППБУ розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівників, газобалонних установок має відповідати Правилам безпеки систем газопостачання України, затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - НПАОП 0.00-1.20).

Пунктом 9.50 ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання встанволено, що у громадських будинках допускається встановлення газовикористовуючого обладнання. Для теплозабезпечення допускається влаштування однієї теплогенераторної, що працює на природному газі і розміщується на першому поверсі або в прибудові до громадського будинку. Вимоги до приміщень теплогенераторних повинні відповідати вимогам, які пред`являються до приміщень теплогенератори их житлових будинків у залежності від сумарної теплової потужності обладнання. Допускається влаштування дахових теплогенераторних. Об`ємно-планувальні та інженерні рішення дахових теплогенераторних повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-77.

Робота теплогенераторних без постійного перебування працівників здійснюється з дотриманням вимог 3.25 НПАОП 0.00-1-76-15. Влаштування теплогенераторних у приміщеннях, що безпосередньо примикають або розташовані над та під приміщеннями з можливим масовим перебуванням людей більше 50 людей у одному приміщенні), в підвальних і цокольних поверхах та в межах сходових кліток не допускається. Встановлення газовикористовуючого обладнання в закладах охорони здоров`я здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-10. У вбудованих в житлові будинки та прибудованих до них приміщеннях підприємств торгівлі та харчування, побутового обслуговування населення, закладів охорони здоров`я (відповідно до ДБН В.2.2-10), а також приміщеннях науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій та управління допускається розміщення теплогенераторних, які відповідають вищенаведеним вимогам. Встановлення балонів СВГ у вбудованих у житлові будинки та прибудованих до них приміщеннях громадського призначення не допускається. У будинках закладів освіти, закладів дошкільної освіти, закладів охорони здоров`я та відпочинку (лікувально-профілактичні та санітарно-профілактичні, санаторії та санаторії-профілакторії), закладів соціального захисту населення (крім центрів зайнятості населення) допускається тільки дахове розміщення теплогенераторних за умови дотримання вимог ДБН В.2.5-77 як для дахових котелень та таких додаткових вимог: - розрахункове значення індивідуального пожежного ризику для означених закладів відповідає нормативному значенню відповідно до [1]; - ймовірність відмови системи автоматичного відключення подачі газу в теплогенераторну не перевищує 10~® або забезпечено її резервування; - елементи покриття повинні мати клас вогнестійкості не менше ніж РЕ 60 з межею поширення вогню не більше МО, верхній шар покриття повинен виконуватися із негорючих матеріалів.

Відповідно до пункту 4.9. ДБН 8.2.5-77:2014 Котельні не допускається проектування котелень (у т.ч. окремих котлів, обладнання і устаткування) прибудованих, вбудованих, дахових для таких будинків І споруд громадського призначення: -дошкільні навчальні заклади; - навчальні заклади; - заклади охорони здоров`я та відпочинку (лікувально-профілактичні та санітарно-профілактичні, санаторії та санаторії-профілакторії); - заклади соціального захисту населення (крім центрів зайнятості населення).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу VІ ППБУ розміщення дітей у будинках дитячих дошкільних закладів слід здійснювати з таким розрахунком, щоб молодші за віком діти розташовувалися на нижчих поверхах.

Наказом МНС від 23 лютого 2006 року № 98 затверджено Методику ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, яка встановлює єдиний порядок проведення ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - ідентифікація) з метою вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об`єктів.

Відповідно до пунктів 2 та 8 частини першої статті 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Суд зауважує, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не усунуто порушення, доказів усунення суду не надано, при цьому позивачем перевірку повторно не проведено, а встановити усунення виявлених в ході перевірки порушень може виключно позивач шляхом проведення повторної перевірки та оформлення її результатів.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

З огляду на наведене, встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 11 січня 2020 року за № 3, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому посилання відповідача про виявлені порушення є тимчасовими та не створюють ризику виникнення пожежі є безпідставними.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд зазначає, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 11 січня 2020 року № 3, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень туберкульозного диспансеру, розташованого за адресою: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, село Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 1, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 11 січня 2020 року № 3.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1б, код ЄДРПОУ 38617137) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Дошкільного навчального закладу Дзвіночок КСП імені Дзержинського (93524, Луганська область, Новоайдарський район, с. Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 23, код ЄДРПОУ 39028573) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93524, Луганська область, Новоайдарський район, с. Михайлюки, вул. Центральна площа, буд. 23, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки № 3 від 11 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення буде складено до 09 червня 2020 року.

Суддя Т.В. Смішлива