Рішення

від 04.06.2020 по справі 360/1694/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1694/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Моспанюк Є.С.,

представників

позивача: не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Біловодського професійного агарного ліцею Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 23 квітня 2020 року надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДСНС України у Луганській області) до Біловодський професійний агарний ліцей Луганської області (далі - відповідач, Біловодський ПАЛ), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Біловодського ПАЛ у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень гуртожитку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 29 січня 2020 року по 30 січня 2020 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 та наказу Головного управління від 13 грудня 2019 року № 405-НО Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) , на підставі посвідчення на проведення перевірки від 10 січня 2020 року № 19, здійснено позапланову перевірку відповідача з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за результатами якої складено акт від 30 січня 2020 року № 19.

Згідно з актом від 30 січня 2020 року № 19 перевіркою виявлено порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/2669, та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

На думку позивача, подальша експлуатація будівель та приміщень гуртожитку відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень гуртожитку відповідача, його вихованців, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Позивач вважає, що вихованці, співробітники та відвідувачі Біловодського професійного агарного ліцею Луганської області постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки. Позивач зазначає, що відповідач усвідомлює наслідки можливих аварій, пожеж чи інших надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути в будівлі, яку він експлуатує та здійснює там діяльність.

На думку відповідача, за такого стану цілковитого недотримання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки в будівлях та приміщеннях гуртожитку Біловодського ПАЛ, питання виникнення аварії, пожежі чи надзвичайної ситуації постає досить гостро, а у випадку їх настання - людські втрати, шкода здоров`ю людей та чисельні травми будуть просто неминучі.

Ухвалою від 28 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 18-19).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених представників сторін (арк. спр. 29, 30, 62, 64).

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Біловодський ПАЛ, код за ЄДРПОУ 02541071, місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Аграрна, будинок 36, у встановленому законом порядку зареєстрований юридичною особою, основним видом діяльності якого є 85.32 Професійно-технічна освіта, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 червня 2020 року за № 1006720219, здійснює свою діяльність на підставі затвердженого статуту (арк. спр. 37-58, 59-61).

ГУ ДСНС у Луганській області, код за ЄДРПОУ 38617137, місцезнаходження: 93400, Луганська області, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б, є органом державної влади та у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 червня 2020 року за № 1006709394 (арк. спр. 35-36).

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 13 грудня 2019 року за № 405-НО наказано провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, що додається, до якого серед інших включений Біловодський ПАЛ (арк. спр. 5).

На проведення позапланової перевірки Біловодського ПАЛ у період з 29 січня 2020 року по 30 січня 2020 року головному інспектору Біловодського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області підполковнику служби цивільного захисту Бурдінову Олександру Анатолійовичу видано посвідчення від 10 січня 2020 року № 19 (арк. спр. 7).

Згідно з актом від 30 січня 2020 року № 19, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Біловодським ПАЛ, виявлено 27 порушень, а саме:

1. НАПБ А.01.001-2014; розділ V, пункт 1, підпункт 1.2 - будівлю та приміщення гуртожитку не обладнано установкою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5.56:2014 Системи протипожежного захисту (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

2. Пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - працівників закладу не забезпечено засобами індивідуального захисту (ризик настання негативних наслідків - аварія);

3. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІV, пункт 1, пункт 1.21, ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - будівлі закладу не обладнано зовнішніми установками від прями попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ БВ.2.5-38:2008 (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

4. НАПБ А.01.001-2014; розділ V, пункт 3, підпункт 3.12 - на пожежному щиті (стенді) не вказаний телефон для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

5. НАПБ А.01.001-2014; розділ V, глава 3 , пункти 3.24, 3.25 - будівлі та споруди закладу не забезпечені необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

6. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІ, пункт 8 - приміщення закладу не забезпечені відповідними знаками безпеки у повному обсязі. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6.309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ІSО 6309:1987, ІDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопаспости (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

7. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ, пункт 2, підпункт 2.22 - не забезпечено адресними вказівниками (назва вилиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях які освітлюються у темний час доби (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

8. НАПБ А.01.001-2014; розділ V, пункт 3, підпункт 3.8 - не забезпечено доукомплектування первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками приміщень та споруд закладу, відповідно до чинних норм (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

9. Наказ МВС України від 15.01.2018 № 25, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677; Розділ VI, пункт 5 - не передбачено по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на приміщення електрощитової (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

10. НАПБ А.01.001- 2014; розділ IV, пункт 1, підпункт 1.6 - допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електромережах за допомогою методу скрутки в будівлі закладу (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

11. НАПБ А.01.001-2014; розділ V пункт 3, підпункт 3.11 - пожежний щит (стенд) не доукомплектований первинними засобами пожежогасіння (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

12. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.27 - в приміщеннях закладу допускається відчинення дверей па шляхах евакуації не в напрямку виходу з приміщення (учбовий корпус, гуртожиток) (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

13. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.16 - допускається встановлення глухі грати на вікнах приміщень закладу (гуртожиток) (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

14. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.5 - дерев`яні елементи горищного приміщення гуртожитку не оброблено вогнезахисним розчином (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

15. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.37 - допускається улаштовування па шляху евакуації металевої труби опалення у приміщені гуртожитку (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

16. НАПБ А.01.001-2014; розділ IV, глава 1, пункт 1.24 - в протипожежних перешкодах приміщення електрощитової не заповнити протипожежними дверима 2-го типу (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

17. НАПБ А.01.001- 2014; розділ V, пункт 3, підпункт 3.10, наказ МВС України від 15.01.2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 № 225/31677; Розділ ІІІ, пункт 6 - не забезпечено розміщення переносних вогнегасники шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього горця | вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

18. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2 підпункт 2.12 - допускається використовувати приміщення закладу не за призначенням, засмічувати та захаращувані їх сторонніми предметами (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

19. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІV пункт 1, підпункт 1.17 - допускається встановлювання електророзеток на горючу основу у приміщеннях закладу (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

20. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІ пункт 7 - у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішуванні таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підроздідлів (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

21. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІV пункт 1, підпункт 1.8 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях закладу (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

22. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.23 - допускається зменшення кількості і евакуаційних виходів з будівлі гуртожитку (закладання цеглою) (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

23. Наказ МНС України від 23.02.2006 № 98 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 286/12160 - не проведено ідентифікацію об`єкт) з урахуванням всіх наявних джерел небезпеки (топкова, гаражі) (ризик настання негативних наслідків - аварія);

24. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.39 - не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (топкова, гаражі) (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

25. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІV пункт 1, підпункт 1.18 - допускається користування пошкодженими (горілими) розетками (підсобне приміщення та кімната сторожів) (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

26. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.7 - наказом керівника не визначено відповідальну особу за технічний етап вогнезахисного покриву горищного приміщення учбового корпусу (ризик настання негативних наслідків - пожежа);

27. НАПБ А.01.001-2014; розділ ІІІ пункт 2, підпункт 2.8 - щорічно не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покрив) горищного приміщення учбового корпусу зі складанням відповідного акту (ризик настання негативних наслідків - пожежа) (арк. спр. 8-13).

Акт позапланової перевірки підписано інженером з охорони праці та директором Біловодський ПАЛ без зауважень (арк. спр. 13 зв.).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в акті від 30 січня 2020 року № 19, не проводилися.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Надаючи оцінку вказаним в акті порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), встановлено, що у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ ППБУ, територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків (пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Відповідно до пункту 2.7 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об`єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву. Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

Пунктом 2.8 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення). У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт. Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.

Підпунктом 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

Згідно з підпунктом 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.

Відповідно до підпунктом 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Підпунктом 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою (підпункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Згідно з підпунктом 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м-2 і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 м-2, у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Підпунктом 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Відповідно до підпункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ визначено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Підпункт 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ встановлено, що улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Згідно з підпунктом 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ встановлено, що В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Підпунктом 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ встановлено, що улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Підпунктом 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ зазначено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові (пункт 1.24 глави 1 розділу ІV ППБУ).

Підпункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ встановлено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Пунктами 3.24, 3.25 глави 3 розділу V ППБУ визначено, що бочки з водою повинні встановлюватись у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об`єктів, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків. Їх кількість у приміщеннях повинна визначатися з розрахунку одна бочка на 250-300 м-2 захищуваної площі. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння повинні мати місткість не менше ніж 0,2 м-3 і мають бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше ніж 0,008 м-3.

Згідно з підпунктом 3.8 глави 3 розділу V ППБУ визначено, що під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби) (підпункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ).

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами (підпункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ).

На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу ПЩ (підпункт 3.12 глави 3 розділу V ППБУ).

Пунктом 6 розділу ІІІ Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників , затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 № 25 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ № 25), визначено, що переносні вогнегасники розміщують шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або встановлюють у пожежні шафи пожежних кран-комплектів, на пожежні щити, стенди, підставки та спеціальні тумби.

Пунктом 5 розділу VІ Наказу № 25 визначено, що будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше.

Крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше: на 20 м2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях; на 50 м2 площі підлоги в приміщеннях архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.

Відповідно до наказу МВС України від 23.02.2006 № 98 Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 286/12160, встановлено, що не проведено ідентифікацію об`єкту з урахуванням всіх наявних джерел небезпеки (топкова, гаражі).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 30 січня 2020 року № 19, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей у випадку її виникнення.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до Біловодського ПАЛ захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).

Враховуючи приписи частини 5 статті 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 30 січня 2020 року № 19, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Біловодського ПАЛ заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92800, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Аграрна, будинок 36, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 30 січня 2020 року № 19.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б, код за ЄДРПОУ 38617137) до Біловодський професійний агарний ліцей Луганської області (місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Аграрна, будинок 36, код за ЄДРПОУ 02541071) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Біловодського професійного агарного ліцею Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень гуртожитку, розташованих за адресою: 92800, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Аграрна, будинок 36, код за ЄДРПОУ 02541071, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 30 січня 2020 року № 19.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 09 червня 2020 року.

Суддя К.О. Пляшкова