Постанова

від 01.06.2020 по справі 01-07/2/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 р.Справа № 01-07/2/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в режимі відеоконференції з Дарницьким районним судом міста Києва адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного агентства з акредитації України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 01-07/2/2020

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДІАМАНТ" (з іноземними інвестиціями)

до Національного агентства з акредитації України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 01-07/2/2020 заяву Приватного акціонерного товариства Діамант (з іноземними інвестиціями) про забезпечення позову, що подана до подачі адміністративного суду Приватного акціонерного товариства Діамант (з іноземними інвестиціями) (далі - заявник) до Національного агентства з акредитації України (далі - апелянт) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Зупинено дію рішення № б/н від 02.03.2020 апелянта про тимчасове зупинення з 04.03.2020 дії атестата про акредитацію ООВ № 2Т1012 дійсного з 26 грудня 2018 року по 25 грудня 2023 року до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Діамант (з іноземними інвестиціями) до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправним та скасування рішення.

Апелянт, не погодившись з судовим рішенням від 10.03.2020 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заявлених вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга апелянта не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що заявник здійснює діяльність в сфері діагностики технічного стану транспортних дорожніх засобів та має відповідний атестат про акредитацію Органу з оцінки відповідності - Лабораторії з діагностики технічного стану засобів транспортних засобів транспортних дорожніх.

Між заявником, Лабораторією з діагностики технічного стану засобів транспортних дорожніх заявника та апелянтом укладено Генеральну угоду від 26.12.2018 про визнання основних правових, організаційних та економічних засад відносин між апелянтом та Лабораторією з діагностики технічного стану засобів транспортних дорожніх заявника.

26.12.2018 зареєстровано у Реєстрі за № 2Т1012 атестат про акредитацію Лабораторією з діагностики технічного стану засобів транспортних дорожніх заявника.

Рішенням від 02.03.2020 апелянта тимчасово зупинено дію атестату про акредитацію з 04.03.2020 Лабораторією з діагностики технічного стану засобів транспортних дорожніх заявника.

Суд першої інстанції, під час задоволення заяви про забезпечення позову, дійшов до висновку, що прийняття рішення відповідача, яким зупинено дію атестату про акредитацію заявника, станом на час подання даної заяви про забезпечення позову, вже призвело до того, що від контрагентів позивача, з якими у позивача укладені договори про надання послуг, надходять вимоги про термінове виконання зобов`язань. У випадку такого виконання, позивач змушений буде повернути кошти та сплатити штрафні санкції за порушення своїх зобов`язань.

Окрім цього, суд першої інстанції зазначив, що обрані заходи забезпечення позову за змістом не є тотожним задоволенню позовних вимог, що будуть заявлені заявником, оскільки безперешкодність виконання рішення матиме місце у разі ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки оскаржуване рішення апелянта не має в собі кінцевого строку зупинення дії атестату про акредитацію ООВ № 2Т1012.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Пункт 1 ч. 1 ст. 153 КАС України каже, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно до ч. 2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Аналізуючи викладені вище правові норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що задоволення заяви про забезпечення позову повинно бути співрозмірним заявленим позовним вимогам. Співрозмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнюють їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі № 260/1336/18.

На підставі ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За обставинами справи, апелянт прийняв рішення про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації від 02.03.2020, тимчасово зупинено з 04.03.2020 дію атестату про акредитацію ООВ № 2Т 1012 дійсного з 26.12.2019 до 25.12.2023; сектору реєстру та організації робіт з акредитації внести до Реєстру апелянта відповідні помітки та направити листи до зацікавлених міністерств і відомств для інформування. Тимчасове зупинення діє до 3 березня 2021 року.

Відповідно до наданих до матеріалів справи документів заявник здійснює свою підприємницьку діяльність у вигляді - технічні випробування та дослідження, що здійснюється за умови наявності атестату про акредитацію наданого апелянтом.

Як зазначив заявник, згідно до змісту атестата про акредитацію Органу з оцінки відповідності № 2Т1012 заявник має право проводити випробування дорожніх транспортних засобів, що відносяться до категорій M, N, O, L на семі дільницях, що зазначені в атестаті.

Повний перелік транспортних засобів, що відносяться до категорій М, N, О, L, діагностику технічного стану яких може проводити позивач, визначаються у Сфері акредитації, яка є додатком Атестату про акредитацію та посвідчена НААУ.

Окрім цього, заявник зазначив, що пункти технічного контролю ПАТ ДІАМАНТ (З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ) також внесені до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з Листами Головного сервісного центру МВС України від 06.02.2019 вих. № 31/7331, від 06.02.2019 вих. № 31/7332, від 06.02.2019 вих. № 31/7334, від 06.02.2019 вих. № 31/7333, від 06.02.2019 вих. № 31/7330, від 06.02.2019 вих. № 31/7335, від 06.02.2019 вих. № 31/7336.

Заявник є підприємством, яке надає робочі місця тридцяти особам, які своєчасно отримають заробітну плату. За даними заявника за 2019 рік сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок на загальну суму 578458,81 грн та податку з доходів громадян в сумі 461527,86 грн. Окрім того, за 2019 рік сплачено податок на прибуток підприємств в сумі 254087 грн.

У своїй господарській діяльності заявник має взаємовідносини з Державним підприємством Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут Договір про співпрацю №17-19 від 11.03.2019, за яким сторони домовились на виробничій базі Дільниці №1 ВЛ (м. Харків, вул. Шевченка 11-А) заявника здійснювати перевірку відповідності конструкції технічного стану КТЗ міжнародних перевізників вимогам Настанови ЄКМТ, щодо багатосторонньої квоти, Директиви 2009/40/ЄС (2014/45/ЄС) щодо придатності до експлуатації та Приписів ЄЕК ООН, доданих до Віденської Угоди 1997 року.

Окрім цього, заявник зауважує на те, що у своїй діяльності має взаємовідносини з КП Харківводоканал , за договором від 22.02.2020 № 63/1-ДП/20 з Фірма НЕМО ЛТД ТОВ, за Договором № 1 від 01,03.2019 з СП Оптіма-Фарм, ЛТД , за Договором про надання послуг № 27-7/19/564 від 23.12.2019 з ДП Маріупольський морський торговельний порт , за договором про надання послуг від 30.01.2020 з КП Міслькелектротранссервіс , з Харківською дирекцією АТ Укрпошта згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій від 13.05.2020, з ПАТ Укртелеком за договором № 23М210-241/20 від 29.04.2020, з АТ Укрпошта за договором про надання послуг № 31-175 від 16.03.2020, з ТОВ Оператор газотранспортної системи України за договором про закупівлю послуг № 2004000341 від 21.04.2020, з ДП Маріупольський морський торговельний порт за договором № 27-7/20/125 від 07.04.2020, з АТ Українська залізниця за договором № УЗ/ІДБМБО 19902/ю від 22.11.2019, з ДП Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова за договором № 982-2-ХКБМ від 21.04.2020, з ПАТ Укртелеком за договором № 10/63М210-1043/20 від 01.04.2020, з АТ Укргазвидобування за договором № НДІ-75/14п-20 від 24.03.2020, з АТ Турбоатом за договором № 2 від 24.03.2020.

У відповідності до ст. 35 Закону України Про дорожній рух транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України";

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.

Забезпечення суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю бланками протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, а також доступом до загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюється на платній основі. Порядок забезпечення суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю бланками протоколів, доступом до зазначеної загальнодержавної бази даних та розмір плати за надання таких послуг встановлює Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, які належать військовим формуванням, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладається на ці формування та органи.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, зареєстрованих іншими уповноваженими державними органами, затверджує Кабінет Міністрів України за поданням цих органів.

На підставі п.п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів виконавець - юридична особа або фізична особа - підприємець, визначена як суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу.

Згідно до п.п. 2 п. 5 згаданої вище постанови юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 (далі - повідомлення) у разі, коли вона має атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", який підтверджує компетентність випробувальної лабораторії щодо перевірки технічного стану транспортних засобів в обсязі, визначеному законодавством.

За цим, колегія суддів вважає, що наявність атестату про акредитацію є безумовною умовою для здійснення заявником своєї підприємницької діяльності.

Реальний характер існування загрози припинення завником його підприємницької діяльності підтверджується наданими до матеріалів справи, листом вих. № 44/11 від 18.05.2020 від ПАТ Укртелеком на адресу заявника щодо причин невиконання договору № 23М210-241/20 від 29.04.2020; лист №143 від 05.03.2020 ПАТ Сумирибгосп з вимогою про повернення коштів з підстав неможливості проводити технічні випробування автомобілів; лист від 05.3.2020 від ТОВ Транссервіс про розірвання договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що існування оскаржуваного рішення апелянта про зупинення дії атестату про акредитацію може призвести до припинення підприємницької діяльності заявника, та, як наслідок, прийняття самого судового рішення у даній справі втратить своє значення.

Посилання апеляційної скарги про можливість здійснення заявником й інших видів діяльності, як на підставу для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки наявні основні технічні потужності та найбільша частина адміністративних ресурсів заявника формувались лише для даного виду діяльності підприємства-заявника.

Окрім цього, колегія суддів, вважає, що здійснення інших обраних заявником видів діяльності, зокрема, оренди призведе до скорочення штатної чисельності працівників підприємства.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що так само як й здійснення таких послуг на умовах суборенди можлива за умови наявності пропозицій на ці послуги на ринку на таких умовах, та потребував тривалого часу та додаткових зусиль від заявника та приведе до фактичного здійснення іншого виду підприємницької діяльності заявником, що призводить до втрати значення прийняття самого рішення у цій справі.

Стосовно посилань апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення інтересів держави, оскільки товариством порушені вимоги законодавства України та міжнародні вимоги у сфері з оцінки відповідності, то колегія суддів зазначає на таке.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував той факт, що заявником й надалі видаються своїм замовником документи із недостовірними даними, що призводить до порушення не тільки вимог чинного законодавства, а й їх прав та законних інтересів.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції апелянт не конкретизував дані твердження, посилання на конкретні обставини, так само як і перелік замовників відповідних документів, відсутні й у самій апеляційній скарзі.

Разом з цим, апелянт посилається лише на один випадок вказанний у своєму клопотанні про долучення до матеріалів справи документів від 18.05.2020 № 6-7/5-1433 (том 2 аркуші справи 186-189, том 3 аркуші справи 129-142).

Так, під час оформлення заявником Акту технічної екпертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху №220120-01 від 22.01.2020 автомобіля легкового, марки (моделі) VOLKSWAGEN POLO, шасі (кузов) № НОМЕР_1 громадянину ОСОБА_1 помилково зазначено про атестат про акредитацію, що є перевищенням компетенції заявника, на думку апелянта.

За змістом даного клопотання апелянта, та на його думку, заявник визнав, що посилання на атестат про акредитацію в акті технічної екпертизи є порушенням, і здійснив ряд коригувальних дій.

Окрім цього, апелянт вказує, що заявником проведено позаплановий внутрішній аудит, складено звіт за результатами позапланового внутрішнього аудиту №1/2020 від 04.03.2020, видано наказ по товариству від 04.03.2020 №04/04-01 Про усунення невідповідностей , листом від 04.03.2020 №0403 повідомлено ОСОБА_1 про заміну акту технічної експертизи, видано замість Акту технічної експертизи від 22.01.2020 - Акт технічної експертизи від 04.03.2020 без посилання на атестат про акредитацію, як на документ що надає право на проведення експертизи.

Дані пояснення підтверджені наданими до матеріалів справи заявником копіями документів, а саме: листом №0404 від 04.03.2020 про коригувальні дії та докази надсилання (трекери нової пошти ); журнал реєстрації коригувальних дій, наказ від 03.03.2020 № 04/03-01 Про проведення позапланового внутрішнього аудиту ; додаток до наказу від 03.03.2020 № 04/03-01 Программа аудиту; звіт за результатами внутрішнього аудиту №1/2020; звіт про невідповідність №1 від 03.03.2020; наказ від 04.03.2020 №04/04-01 Про усунення невідповідностей ; повідомлення№0403 від 04.03.2020 на адресу ОСОБА_1 щодо зміни Акту технічної екпертизи з додатком акт техічної експертизи; Акт технічної експертизи про відповідність конструкції та техічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху від 04.03.2020 №220120-02; листи №30/3-2 від 30.03.2020 до апелянта; лист №16/3-1 від 16.03.2020 до Мінеконом розвитку; лист №3/4-1/2020 від 03.04.2020 до апелянта з описом вкладення.

До матеріалів справи надано лист-відповідь апелянта заявнику від 25.05.2020 № 4-2/4-1486 про результати розгляду матеріалів його коригувальних дій, направлених до апелянта 04.03.2020.

За цим, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність триваючого характеру вчиненого заявником діяння під час оформлення Акту технічної екпертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху №220120-01 від 22.01.2020 громадянину ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.1, ч.2, ч.4, ч.6 ст. 6 Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності акредитація здійснюється національним органом України з акредитації.

Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, не має права втручатися в діяльність з акредитації національного органу України з акредитації.

До складу національного органу України з акредитації входять:

Рада з акредитації;

технічні комітети з акредитації;

комісія з апеляцій.

Відповідно до положень п. 3. п. 4 розділу 2 Генеральної угоди від 26.12.2018 та Лабораторією з діагностики технічного стану засобів транспортних дорожніх заявника про визнання основних правових, організаційних та економічних засад відносин між апелянтом та Лабораторією з діагностики технічного стану засобів транспортних дорожніх заявника НААУ має право:

В установленому порядку приймати рішення щодо обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію.

Перевіряти проведення оцінки відповідності акредитованими органами з метою недопущення надмірного навантаження на замовників робіт з оцінки відповідності та урахування кількості працівників замовників таких робіт, галузей, у яких вони провадять діяльність, їх структури, особливостей їх виробничих і технологічних процесів.

У разі необхідності оцінювання змін, що сталися в ООВ, чи надходження НААУ звернень, поданих у встановлених законодавством випадках, або скарг, пов`язаних з діяльністю акредитованих органів, депутатських запитів, звернень/приписів державних контролюючих та правоохоронних органів, про порушення ООВ вимог з акредитації здійснити позачергову оцінку.

Позачергова оцінка ООВ не впливає на кількість та періодичність запланованих оцінок шляхом здійснення нагляду.

Тимчасово зупинити дію атестата про акредитацію у разі порушення ООВ вимог п. 2 розділу 1 та п. 2 розділу 2 цієї Угоди, а у разі систематичного порушення скасувати дію атестата про акредитацію.

Проводити оцінку ООВ без попередження, з подальшим виставленням рахунку на витрати щодо проведення даної оцінки.

НААУ зобов`язується:

Здійснювати періодичний плановий нагляд відповідно до Політики НААУ щодо наглядання за акредитованими органами з оцінки відповідності.

Забезпечувати дотримання конфіденційності інформації, отриманої в результаті взаємодії з ООВ.

Забезпечувати об`єктивність та неупередженість своєї діяльності.

Забезпечувати прийняття рішень щодо акредитації органів з оцінки відповідності іншими особами ніж ті, що провели оцінку таких органів.

Проводити управління діяльністю з акредитації та внутрішній контроль відповідно до встановлених ним процедур.

Мати достатню кількість персоналу, у тому числі персоналу з акредитації, для належного виконання робіт з акредитації.

З огляду на вказаний вище правовий статус апелянта, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про вчинення втручання судом у функції держави є помилковими.

Колегія суддів застережує про те, що доводи апеляційної скарги про тимчасове зупинення дії, а не заборону дії атестату з акредитації не спростовують висновків, оскільки й зупинення дії атестату про акредитацію фактично позбавляють можливості заявнику здійснювати такий вид підприємницької діяльності.

Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги про необгрунтоване вказання судом першої інстанції на очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення апелянта є наміркованим, оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить вказані мотиви задоволення заяви про забезпечення позову.

За умови відсутності в аргументації оскаржуваного судового рішення правової оцінки фактичним встановленим обставинам справи, колегія суддів, вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про фактичне вирішення судом першої інстанції позову по суті.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного агентства з акредитації України - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 01-07/2/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Донець Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 09.06.2020 року