Рішення

від 09.06.2020 по справі 288/601/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/601/20

Провадження № 2/288/244/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Липківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За життя померлим був складений заповіт, посвідчений 04 червня 2019 року приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу Вінницької області за реєстром № 618, за умовами якого належну йому земельну ділянку площею 3,2022 га, яка розташована на території Терешпільської сільської ради, Хмільницького району, Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 0524887200:05:002:0077, він заповів позивачу.

На день смерті ОСОБА_2 , вказаний заповіт не змінено та не скасовано.

В зв`язку з необхідністю оформити право на спадщину за заповітом на належне померлому спадкове майно, виникла потреба отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом, проте звернувшись 06 травня 2020 року до нотаріуса, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.

Частина 1 статті 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, який у даному випадку закінчився 28 квітня 2020 року.

Заяву позивач про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не подав своєчасно у шестимісячний строк, в зв`язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин, з метою протидії поширення коронавірусної інфекції СOVID-19. Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про припинення міжміського, міжобласного, автомобільного, залізничного та авіасполучення.

А тому, позивач не мав можливості прибути до закінчення 6-ти місячного строку до нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, так як значна частина строку для прийняття спадщини знаходилась в період дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України було частково скасовано обмеження, веденні в Україні через епідемію коронавірусу та дозволено з 11 травня 2020 року діяльність нотаріусів, таким чином, позивач вважав, що нотаріальні контори не працюють, через карантин.

Більше того, термін, який пропустив позивач, є незначний.

На сьогоднішній день жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем, до нотаріальної контори, подано не було, спадкова справа не відкривалась та немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких позивач міг би подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом, а тому питання про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини може бути вирішене лише в судовому порядку.

Згідно інформації зі Спадкового реєстру, спадкова справа та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 до даного часу не заведена.

Таким чином позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому є всі підстави для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі, судові витрати покладає на себе.

Представник відповідача Липківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника сільської ради, проти позову не заперечують.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28 жовтня 2019 року Виконавчим комітетом Липківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 13.

Довідкою № 72 від 06 травня 2019 року Липківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент його смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані: дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Заповіту посвідченого 04 червня 2019 року приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу Вінницької області, ОСОБА_2 заповідає належну йому земельну ділянку площею 3,2022 га, яка розташована на території Терешпільської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, кадастровий номер 0524887200:05:002:0077, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі виданого 04 червня 2019 року приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу Вінницької області, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про заповіт, заповідач - ОСОБА_2 .

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 055292, виданого 07 квітня 2003 року Хмільницькою РДА, ОСОБА_2 на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації від 12 березня 2002 року № 67, передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,2021 га, яка розташована на території Терешпільської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданого 06 травня 2020 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкової справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) виданого 06 травня 2020 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі знайдено інформацію про заповіт, заповідачем вказаний ОСОБА_2 . Номер у Спадковому реєстрі: 64277555.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами), на всій території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин, з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області № 96/01-16 від 12 травня 2020 року, ОСОБА_1 роз`яснено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже строк для подачі заяви про прийняття спадщини після його смерті закінчився 28 квітня 2020 року . Так як до 28 квітня 2020 року заявником не було подано заяви про прийняття спадщини, тому вважається, що спадщину заявник не прийняв.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не подав своєчасно у шестимісячний строк, в зв`язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин, з метою протидії поширення коронавірусної інфекції СOVID-19, а позивач не проживав разом з спадкодавцем, взагалі проживав у іншому місті, тому продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України . Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України , за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1223 , 1268-1270 , 1272 ЦК України ; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Липківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник