Рішення

від 26.05.2020 по справі 359/4552/14-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/4552/14-ц

Провадження №2/359/53/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю прокурора Малинецького В.А.,

за участю представника позивача Топорова А.О . ,

за участю представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу:

за первісним позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури, діючого в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та державного підприємства Бориспільське лісове господарство , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю Украгроінвестиції , ОСОБА_7 , товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Парк 3000 , публічне акціонерне товариство Фідобанк , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок з володіння відповідачів;

за зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державного агентства лісових ресурсів України та державного підприємства Бориспільське лісове господарство , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю Украгро-інвестиції , про визнання права власності на земельні ділянки,

встановив:

1. Зміст доводів пред`явленого позову.

а. щодо первісного позову.

1.1. Керівник Бориспільської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Держлісагентства та ДП Бориспільський лісгосп , звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896 від 14 лютого 2007 року ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради. 19 січня 2009 року ОСОБА_4 уклав з ТОВ Украгроінвестиції договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, за яким ОСОБА_4 відчужив у власність ТОВ Украгроінвестиції земельну ділянку площею 29,3388 га, що була частиною земельної ділянки площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ТОВ Украгроінвестиції отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233284 від 12 березня 2009 року щодо земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. 21 квітня 2009 року ТОВ Украгроінвестиції уклало з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ТОВ Украгроінвестиції відчужило у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 6,0003 га, що була частиною земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №032976 від 20 липня 2009 року щодо земельної ділянки площею 6,0002 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0047 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. 21 квітня 2009 року ТОВ Украгроінвестиції уклало з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ТОВ Украгроінвестиції відчужило у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 9,9999 га, що була частиною земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №032977 щодо земельної ділянки площею 9,9999 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0048 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради.

2.2. Вказані земельні ділянки розташовувались на території 16 кварталу Вишеньківського лісництва та перебували у користуванні ДП Бориспільський лісгосп . Вони відносились до земель лісогосподарського призначення та не могли виділятись для ведення особистого господарства. ДП Бориспільський лісгосп не надавав згоду на вилучення спірних ділянок з його користування. Крім того, договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896 від 14 лютого 2007 року, навіть не реєструвався в Державному реєстрі правочинів. Тому керівник Бориспільської місцевої прокуратури просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896, виданий 14 лютого 2007 року ОСОБА_4 , а також витребувати з володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельні ділянки площею 6,0002 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0047 та площею 9,9999 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0048 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Щасливської сільської ради.

б. щодо зустрічного позову.

2.3. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пред`явили зустрічний позов та посилаються на відсутність в матеріалах цивільної справи доказів на підтвердження того, що придбані ними земельні ділянки перебували у користуванні ДП Бориспільський лісгосп . Крім того, відповідачі набули земельні ділянки за відплатними договорами та не могли знати про те, що ОСОБА_4 та ТОВ Украгроінвестиції не мали право розпоряджатись земельними ділянками. Ці обставини свідчать про те, що відповідачі є добросовісними набувачами. Тому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять суд визнати за ними право власності на земельні ділянки площею 6,0002 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0047 та площею 9,9999 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0048 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Щасливської сільської ради.

2. Ставлення учасників судового процесу до пред`явлених позовів.

2.1. У судовому засіданні прокурор Малинецький В.А. , представник ДП Бориспільський лісгосп Топоров А.О. підтримують первісний позов та наполягають на його задоволенні. Водночас, вони не визнають зустрічний позов та просять суд відмовити в його задоволенні.

2.2. Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнають первісний позов та просять суд відмовити в його задоволенні. Водночас, вони підтримують зустрічний позов та наполягають на його задоволенні.

2.3. Представник ТОВ Бізнес-Парк 3000 Дьяков Д.Ю. та представник ПАТ Фідобанк Нестерець Ю.П. також підтримують зустрічний позов та просять суд відмовити у задоволенні первісного позову.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896 від 14 лютого 2007 року (а.с.20-21 т.2) ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради.

3.2. 19 січня 2009 року ОСОБА_4 уклав з ТОВ Украгроінвестиції договір купівлі-продажу частини земельної ділянки (а.с.27-28 т.2), за яким ОСОБА_4 відчужив у власність ТОВ Украгроінвестиції земельну ділянку площею 29,3388 га, що була частиною земельної ділянки площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ТОВ Украгроінвестиції отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233284 від 12 березня 2009 року (а.с.22-23 т.2.) щодо земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради.

3.3. 21 квітня 2009 року ТОВ Украгроінвестиції уклало з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.55-56 т.2), за якими ТОВ Украгроінвестиції відчужило у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 6,0003 га, що була частиною земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №032976 від 20 липня 2009 року щодо земельної ділянки площею 6,0002 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0047 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради.

3.4. 21 квітня 2009 року ТОВ Украгроінвестиції уклало з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.39-40 т.2), за яким ТОВ Украгроінвестиції відчужило у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 9,9999 га, що була частиною земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №032977 щодо земельної ділянки площею 9,9999 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0048 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради.

3.5. 28 квітня 2009 року ТОВ Украгроінвестиції уклало з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.63-64 т.2), за яким ТОВ Украгроінвестиції відчужило у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 3,5588 га, що була частиною земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348651 від 4 червня 2009 року (а.с.147-148 т.2) щодо земельної ділянки площею 3,5588 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0045 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради.

3.6. 28 квітня 2009 року ТОВ Украгроінвестиції уклало з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.66-67 т.2), за яким ТОВ Украгроінвестиції відчужило у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 9,7799 га, що була частиною земельної ділянки площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради. На підставі цього договору ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348652 від 4 червня 2009 року (а.с.145-146 т.2) щодо земельної ділянки площею 9,7799 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0046 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради.

3.7. 10 червня 2009 року ОСОБА_7 уклав з ТОВ Бізнес-Парк 3000 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.135-138 т.2), за яким ОСОБА_7 відчужив у власність ТОВ Бізнес-Парк 3000 земельну ділянку площею 3,5588 га з кадастровим номером 3220888000: 06:001:0045 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради.

3.8. В той же день ОСОБА_7 уклав з ТОВ Бізнес-Парк 3000 ще один договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.140-143 т.2), за яким ОСОБА_7 відчужив у власність ТОВ Бізнес-Парк 3000 земельну ділянку площею 9,7799 га з кадастровим номером 3220888000:06: 001:0046 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради.

3.9. 27 листопада 2009 року ТОВ Бізнес-Парк 3000 уклало з ВАТ Український Професійний Банк іпотечний договір, за яким з метою забезпечення належного виконання грошових зобов`язань за договором про надання кредиту №77 від 3 листопада 2008 року ТОВ Бізнес-Парк 3000 передало в іпотеку земельні ділянки площею 3,5588 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0045 та площею 9,7799 га з кадастровим номером 3220888000:06: 001:0046 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Щасливської сільської ради.

3.10. Спірні відносини регулюються главою 11 Землі лісогосподарського призначення ЗК України, розділом ІІ Права на ліси ЛК України, главою 29 Захист права власності та главою 53 Укладення, зміна і розірвання договору ЦК України.

4. Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо оспорювання дійсності правовстановлюючого акта на земельну ділянку.

4.1. Відповідно до ч.1 ст.55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

4.2. Згідно з ч.2 ст.56 цього ж Кодексу громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

4.3. Відповідно до ч.1 ст.12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом.

4.4. Згідно з ч.1 ст.57 цього ж Кодексу зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

4.5. Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинен-ня права власності чи права користування ними в порядку, визначеному законом.

4.6. Згідно з ч.2 ст.149 цього ж Кодексу вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

4.7. Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України в редакції, чинній на день придбання ОСОБА_4 земельної ділянки, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладався у письмовій формі і підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

4.8. Згідно з ч.4 ст.334, ч.3 ст.640 цього ж Кодексу договір, який підлягав нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, вважався укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. В такому випадку право власності у набувача виникали виключно з моменту державної реєстрації договору про відчуження майна.

б. щодо витребування земельних ділянок з володіння добросовісних набувачів.

4.9. Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

4.10. Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.22 постанови №5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (ст.ст.387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені ст.ст.387, 388 ЦК України. У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала право його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутись до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо оспорювання дійсності правовстановлюючого акта на земельну ділянку.

5.1. 28 листопада 1975 року на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР №63-р від 7 лютого 1974 року та рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №411 від 23 липня 1973 року із землекористування радгоспу Бортничі у постійне користування Бориспільського лісгоспзагу, правонаступником якого є ДП Бориспільський лісгосп , була відведена в натурі земельна ділянка площею 343,2 га, в тому числі земельна ділянка № 5 площею 87,6 га, для ведення лісового господарства. Ця обставина підтверджується копією відповідного акта, складеного 28 листопада 1975 року землевпорядником Київського відділення інституту Укрземпроект (а.с.135 т.5), а також копією плану земельної ділянки, переданої у постійне користування Бортницького лісництва Бориспільського лісгоспзагу, за 1975 рік (а.с.84-87 т.5). В ході лісовпорядкування, яке проводилось в 1983 році, земельна ділянка № 5 площею 87,6 га була нанесена на план лісонасаджень Вишеньківського лісництва (а.с.136 т.5), а лісовому кварталу був присвоєний №7. Це підтверджується викопіюванням з плану лісонасаджень Вишеньківского лісництва за 1983 рік (а.с.136 т.5) та копією планшету № 1 Вишеньківського лісництва Бориспільського лісгоспзагу (а.с.137 т.5). В ході наступного лісовпорядкування, яке проводилось в 1993 році, у зв`язку зі зміною території Вишеньківського лісництва кварталу №7 був присвоєний №16. Ця обставина підтверджується копією планшету № 2 Вишеньківського лісництва Бориспільського держлісгоспу, а також планом лісонасаджень Вишеньківського лісництва Бориспільського держлісгоспу за 2003 рік (а.с.138-139 т.5). Матеріали лісовпорядкування ДП Бориспільський лісгосп (а.с.97-119 т.5) були затверджені начальником управління лісового господарства та погоджені з державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області. Ці обставини свідчать про те, що ДП Бориспільський лісгосп є державним лісогосподарським підприємством, яке використовує земельні ділянки на території Щасливської сільської ради Бориспільського району на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування: плану лісонасаджень Вишеньківського лісництва Бориспільського держлісгоспу (лісовпорядкувальної документації), а також проекту організації та розвитку Бориспільського лісового господарства державного лісового об`єднання Київліс (а.с.88-96 т.5).

5.2. Зі змісту листа в.о. начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області №094445/1000 від 5 жовтня 2009 року (а.с.74-75 т.1), актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А2280/42 від 10 вересня 2009 року та №А2329/42 від 24 вересня 2009 року (а.с.76-77, 78-81 т.1), а також листа начальника управління Держкомзему у Бориспільському районі №1853 від 26 березня 2012 року (а.с.120-126 т.5) вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:06:001:0043 - 3220888000:06:001:0048 розташовуються в межах кварталу №16 Вишеньківського лісництва, що перебував у користуванні ДП Бориспільський лісгосп . Однак в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ДП Бориспільський лісгосп надав згоду на вилучення вказаних земельних ділянок з його користування. Відсутнє також відповідне рішення місцевого самоврядування або розпорядження місцевого органу виконавчої влади. Ці обставини свідчать про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896, виданий 14 лютого 2007 року на ім`я ОСОБА_4 , суперечить ч.5 ст.116, ч.2 ст.149 ЗК України.

5.3. Крім того, квартал №16 Вишеньківського лісництва, в межах якого розташовувалась земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043, відноситься до земель лісогосподарського призначення. Площа вказаної земельної ділянки становила 30,0027 га, що значно перевищувала 5 га. Крім того, в матеріалах цивільної справи відсутня копія рішення органу місцевого самоврядування або розпорядження місцевого органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення ним селянського, фермерського або іншого господарства, а також про зміну цільового призначення на ведення особистого підсобного господарства. Ці обставини свідчать про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896, виданий 14 лютого 2007 року на ім`я ОСОБА_4 , суперечить ч.2 ст.56 ЗК України та ч.1 ст.12, ч.1 ст.57 ЛК України.

5.4. Зі змісту державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896 від 14 лютого 2007 року (а.с.20-21 т.2) вбачається, що він був виданий на підставі договору купівлі-продажу №3157 від 26 листопада 2004 року. Як вбачається з ч.1 ст.657 ЦК України в редакції, чинній на той час, вказаний договір підлягав обов`язковій державній реєстрації. Однак в Державному реєстрі правочинів (а.с.85-91 т.1) відсутній запис про державну реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки. Ця обставина свідчить про те, що згідно з ч.3 ст.640 ЦК України в редакції, чинній на той час, договір купівлі-продажу №3157 від 26 листопада 2004 року вважався неукладеним, а ОСОБА_4 за правилом ч.4 ст.334 цього ж Кодексу не набув право власності на земельну ділянку площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради. Тому підстави для видачі йому державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896 від 14 лютого 2007 року були відсутні. Цей правовстановлюючий документ суперечить ч.4 ст.334, ч.3 ст.640, ч.1 ст.657 ЦК України в редакції, чинній на час на день придбання ОСОБА_4 земельної ділянки.

5.5. Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896, виданий 14 лютого 2007 року ОСОБА_4 , суперечить вимогам одночасно земельного, лісового та цивільного законодавства. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності вказаний правовстановлюючий документ належить визнати недійсним.

б. щодо витребування земельних ділянок з володіння добросовісних набувачів.

5.6. Як зазначено вище, ОСОБА_4 не набув у встановленому порядку право власності на земельну ділянку площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради. Тому він не мав права відчужувати у власність ТОВ Украгроінвестиції земельну ділянку площею 29,3388 га, що була частиною вказаної земельної ділянки. В свою чергу ТОВ Украгроінвестиції також не набуло право власності на земельну ділянку площею 29,3388 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0044 з цільовим призначенням для ведення підсобного селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради. Тому ТОВ Украгроінвестиції не мало право відчужувати у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельні ділянки площею 6,0003 га та 9,9999 га, що були частинами вказаної земельної ділянки. Водночас, вони придбали ці об`єкти нерухомого майна за відплатними договорами. Крім того, їм не було відомо про те, що ТОВ Украгроінвестиції не мало право розпоряджатись земельними ділянками. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є добросовісними набувачами.

5.6. В такому випадку пред`явлення керівником Бориспільської місцевої прокуратури позову про витребування земельних ділянок, а не визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих об`єктів нерухомого майна повністю кореспондується з п.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав . У зв`язку з тим, що земельна ділянка площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 не виділялась у власність ОСОБА_4 , вважається, що цей об`єкт нерухомого майна вибув з володіння держави поза її волевиявлення.

5.7. З огляду на це суд вважає, що на підставі ч.1 ст.388 ЦК України з володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави належить витребувати земельні ділянки площею 6,0002 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0047 та площею 9,9999 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0048 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Щасливської сільської ради.

6. Висновки суду.

6.1. Як вбачається з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалось таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із легітимною метою, буде розглядатись як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо добросовісний набувач внаслідок втручання в його право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо йому не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року, Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року).

6.2. Так, у рішенні від 27 листопада 2007 року у справі Гамер проти Бельгії щодо зобов`язання заявниці знести заміський будинок, побудований у лісовій зоні, до якої застосовувалась заборона на будівництво, Європейський суд з прав людини встановив: втручання у право заявниці на мирне володіння майном, яке стало результатом знесення її будинку за рішенням органів влади, було передбачене законом і переслідувало мету контролю за використанням земельної ділянки відповідно до загальних інтересів шляхом приведення її у відповідність до плану землекористування, який визначав лісову зону, в якій будівництво не дозволялось. Стосовно пропорційності втручання, то питання захисту навколишнього середовища зумовлюють постійний і стійкий інтерес громадськості, а отже, і органів державної влади. Економічні імперативи та навіть деякі основні права, включаючи право власності, не повинні превалювати над екологічними міркуваннями, особливо якщо держава має законодавство з цього питання. Тому обмеження права власності були допустимими за умови, що між індивідуальними та колективними інтересами встановлений розумний баланс. Власники заміського будинку могли мирно та безперервно користуватись ним протягом тридцяти семи років. Офіційні документи, сплачені податки та виконані будівельні роботи свідчили про те, що органи влади знали або повинні були знати про існування цього будинку протягом тривалого часу. А після того, як порушення було встановлене, сплинули ще п`ять років, перш ніж були пред`явлені звинувачення. Тим самим органи влади допомагали закріпити ситуацію, яка могла лише завдати шкоди охороні лісової території, на захисті якої стояв закон. Однак у національному законодавстві не було жодного припису про узаконення будівлі, побудованої у лісовій зоні. Окрім як шляхом приведення місця забудови до його первинного стану, ніякий інший спосіб захисту не був належним з огляду на беззаперечне втручання у цілісність лісової зони, в якій не дозволялась жодна забудівля. З урахуванням цих підстав Європейський суд з прав людини визнав втручання у право власності заявниці пропорційним.

6.3. Право держави витребувати земельні ділянки, належні до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичних осіб, передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними. Ані ОСОБА_4 , ані ТОВ Украгроінвестиції не мали права розпоряджатись земельними ділянками, ці об`єкти нерухо-мого майна вибули з володіння держави поза її волі. Повернення у державну власність земельних ділянок, незаконно відчужених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалось за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належність її до земель лісогосподарського призначення. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провад-ження №14-256цс18). В цій постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршення екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч.3 ст.13, ч.7 ст.41, ст.50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст.ст.18, 19 п. а ч.1 ст.91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (ст.14 Конституції України). Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, без належного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованими статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

6.4. В силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проявивши розумну обачність, могли та повинні були знати про те, що ці об`єкти нерухомого майна належать до земель лісогосподарського призначення. Тому загальний інтерес у контролі за використанням земельних ділянок за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації переважає приватний інтерес ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у збереженні земельних ділянок у власності. З огляду на особливості принципів диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України, згідно з якими сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не позбавлені можливості заявити позов про відшкодування здійснених витрат в сумі, на яку збільшилась вартість земельних ділянок, або вимагати від ТОВ Украгроінвестиції повернення грошових коштів, сплачених у виконання договорів купівлі-продажу земельних ділянок. За таких обставин витребування земельних ділянок з володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не порушує принцип пропорційності втручання в їх право власності.

6.5. Відповідно до ч.1 ст.256, ч.1 ст.257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

6.6. Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

6.7. Як роз`яснила Велика Палата в постанові від 7 листопада 2018 року в справі №488/5027/14-ц, в разі подання позову суб`єктом, право якого порушено, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись суб`єкт, права якого порушено, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.

6.8. Встановлено, що керівник Бориспільської місцевої прокуратури та ДП Бориспіль-ський лісгосп дізнались про незаконне заволодіння земельними ділянками лише після перевірок дотримання вимог земельного законодавства, які проводились у вересні 2009 року (а.с.26-27, 76-77, 78-81 т.1). Ця обставина свідчить про те, що у вересні 2009 року розпочався перебіг трирічного строку позовної давності. Зі штампу, розміщеному на титульній сторінці позову (а.с.1 т.1), вбачається, що керівник Бориспільської місцевої прокуратури пред`явив позов в листопаді 2009 року. Ця обставина свідчить про те, що він не пропустив строк позовної давності.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Первісний позов керівника Бориспільської місцевої прокуратури, діючого в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та державного підприємства Бориспільське лісове господарство , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю Украгроінвестиції , ОСОБА_7 , товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Парк 3000 , публічне акціонерне товариство Фідобанк , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок з володіння відповідачів задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №082896, виданий 14 лютого 2007 року ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки площею 30,0027 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0043 з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, розташованої на території Щасливської сільської ради Бориспільського району.

Витребувати з володіння ОСОБА_5 на користь держави земельну ділянку площею 6,0002 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0047 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради.

Витребувати з володіння ОСОБА_6 земельну ділянку площею 9,9999 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0048 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Щасливської сільської ради.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державного агентства лісових ресурсів України та державного підприємства Бориспільське лісове господарство , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю Украгроінвестиції , про визнання права власності на земельні ділянки відмовити.

Повний текст рішення суду складений 5 червня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його в повному обсязі.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець