Рішення

від 09.06.2020 по справі 378/440/20

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/440/20

Провадження № 2-а/378/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2020 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Марущак Н. М.,

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Ставищенського ВП Сквирського ВП ГУ НП в Київській області старшого сержанта поліції Коршака Юрія Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 12.05.2020він (позивач) рухався по вул. Цимбала Сергія в смт. Ставище Київської області, де перед пішохідним переходом зупинився та пропустив двох пішоходів та коли мав намір продовжити рух, перед автомобілем став поліцейський (відповідач), який повідомив йому, що він порушив п.п. 15.9, 15.10 ПДР України. Інспектор виніс постанову серії БАА №766578 у справі про адміністративне правопорушення, якою наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач просить суд скасувати вищевказану постанову, оскільки він здійснив вимушену зупинку для надання можливості пішоходам перейти проїзну частину.

Ухвалою суду від 27.05.2020 у вказаній справі відкрито провадження за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

В судове засідання позивач не прибув, до суду подав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати у його відсутність (а.с. 27).

В судове засідання відповідач не прибув, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений у відповідності з вимогами ч. 1 ч. 2 ст. 268 КАС України шляхом направлення тексту повістки та копії ухвали про відкриття провадження на офіційну адресу (а. с. 21). До суду відповідач подав фотознімки з місця події (а.с. 23-26). Відзив на позо до суду не надходив.

Суд керуючись положеннями ч. 5 ст. 77 КАС Україниприймає рішення на підставі доказів наявних у справі.

Суд, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що 12.05.2020 поліцейським СРПП Ставищенського ВП Сквирського ВП ГУ НП в Київській області старшим сержантом поліції Коршаком Ю.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА №766578, якою позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 255 грн. за порушення п. 15.9 г ПДР України - зупинку автомобіля Фольксваген, д.н.з НОМЕР_1 ближче 10 м пішохідного переходу і від нього з обох боків, 15.10 а ПДР України стоянка у місцях, де заборонена зупинка (а.с. 4).

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Закон України „Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 8.4 Правил дорожнього руху України, дорожні знаки поділяються на групи: попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки тощо. Заборонені знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Знак 5.35.1 "Пішохідний перехід" застосовується для позначення місць, призначених для організованого переходу пішоходів через проїзну частину. Знак встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу.

Відповідно до ПДР зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Відповідно до п. 15.9 (г) зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Відповідно до п. 15.10 (а, д) стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка та у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку ти перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Аналіз змісту наведеної норми ПДР України свідчить, що вимога щодо заборони зупинки та стоянки на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків є обов`язковою, крім випадків надання переваги в русі.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України.

Як зазначено позивачем в позові, він дійсно здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 5.35.1, оскільки пропускав пішохода, який переходив дорогу по пішохідному переході.

Із досліджених в судовому засіданні фотознімків (а.с. 5, 24-26) наданих сторонами вбачається, вбачається, що автомобіль позивача дійсно стоїть перед пішохідним переходом та попереду автомобіля відповідача (а.с. 5) стоїть поліцейський. При цьому, як зазначає в позовній заяві позивач, відразу після того, як пішохід перейшов пішохідний перехід, подальший рух автомобіля заблокував поліцейський. Факт неможливості руху автомобіля підтверджено фотознімком, наданим позивачем, з якого вбачається, що поліцейський стоїть безпосередньо перед автомобілем (а. с. 5). Поданими відповідачем фотознімками (а. с. 24 -26) зафіксовано лише момент перебування поліцейського біля автомобіля позивача та частина пішохідного переходу; фотознімки, на яких би було зафіксовано автомобіль позивача попереду та весь пішохідний перехід, суду не надано.

Отже, суд вважає, що в порушення вимог ст. 280 КУпАП інспектор поліції не повно з`ясував обставини справи, чи винний позивач у вчиненні правопорушення, чи підлягає він адміністративній відповідальності. Дійсно, в силу п. 18.1ПДР України для надання переваги в русі пішоходові водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Позивач у позовній заяві зазначив, що вчинив саме так, як передбачено вказаним пунктом ПДР, і відповідач не заперечив даного факту та не надав належних допустимих доказів на спростування вказаного факту.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України із ГУ НП в Київській області слід стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору в сумі 420, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 ст. 122, ст. ст. 245, 280, 283, 284, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19, 77, 78, 139, 159, 242-246, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №766578 від 12 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Національної поліції в Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н. М. Марущак