Справа №752/24172/19
Провадження № 2/752/3367/20
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27.01.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс про стягнення заборгованості по заробітній платі,
в с т а н о в и в:
в листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача ТОВ Проектбуд Плюс заборгованості по заробітній платі у розмірі 46 926,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 03.11.2014 року по 30.09.2019 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 30.09.2019 року позивач була звільнена за згодою сторін. Станом на дату звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена, сума заробітної плати у розмірі 15939 грн. Крім заборгованості по заробітній плат існує також заборгованість по компенсації за невикористану відпустку у розмірі 20549,95 грн.Зважаючи на викладене, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 20549,95 грн., заборгованість по заробітній платі за липень, серпень, вересень 2019 року у розмірі 15939 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10437,32 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.11.2014 року прийнято на посаду інженера-проектувальника ТОВ Проектбуд Плюс згідно наказу № 5-к від 03.11.2014 року.
Наказом № 26-к від 30.09.2019 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Проте, при звільненні з ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок та заробітна плата за липень, серпень та вересень 2019 року у загальному розмірі 15 939 грн. не була виплачена. Також не була виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 20 549,95 грн.
Наведене стверджується довідкою ТОВ Проектбуд Плюс № 31/10-5 від 31.10.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 30.09.2019 року відповідач мав перед позивачем заборгованість із заробітної плати на загальну суму 36 488,95 грн.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.
Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.09.2019 року по 20.11.2019 року, що складає 34 робочих дні.
Згідно довідки ТОВ Проектбуд Плюс № 31/10-6 від 31.10.2019 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 306,98 грн.
Тому, враховуючи положення статті 117 КЗпП України, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки після звільнення у розмірі 10 437,32 грн. (306,98 грн. х 34 дні)
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 15 939 грн. заборгованості по заробітній платі, 20 549,95 грн. компенсації за невикористану відпустку та 10 437,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку (з 30.09.2019 року по 20.11.2019 року), а всього - 46 926,27 грн.
З огляду на наведене, оцінюючи всі досліджені судом докази, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст..141 ЦПК України і в зв`язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 430 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс (м. Київ, проспект Голосіївський, б. 50, офіс 310, код ЄДРПОУ 39147844) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 15 939 гривень заборгованості по заробітній платі, 20 549 гривень 95 копійок компенсації за невикористану відпустку, 10 437 гривень 32 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку, а всього - 46 926 гривень 27 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектбуд Плюс (м. Київ, проспект Голосіївський, б. 50, офіс 310, код ЄДРПОУ 39147844) в дохід держави 1 762 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2020 |
Оприлюднено | 10.06.2020 |
Номер документу | 89694784 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Колдіна О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні