Ухвала

від 09.06.2020 по справі 150/225/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.06.2020

Справа № 150/225/20

Провадження № 2-з/150/2/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року с.Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., вивчивши матеріали заяви представника ОСОБА_1 В.А., який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Головчук В.А., покликаючись на ордер серії АВ №1004681 від 02 червня 2020 року про надання правової допомоги ОСОБА_2 , звернувся у Чернівецький районний суд Вінницької області із заявою від імені ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просить вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя, шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Комарово (ідентифікаційний код юридичної особи 37489893, місцезнаходження юридичної особи: 24100, Вінницька область, Чернівецький район, смт.Чернівці, вулиця Лісова, 25), яке зареєстроване за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

В обгрунтування заяви про забезпечення позову, адвокат вказує, що предметом майбутнього позову є два об"єкти, які подружжя набуло під час спільного проживання: транспортний засіб марки Land Rover, модель Freeland, 2001 року випуску, вартістю 168024грн., придбаний 27 травня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданим 27 травня 2014 року Центром ДАІ 0502, та 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Комарово (ідентифікаційний код юридичної особи 37489893, місцезнаходження юридичної особи: 24100, Вінницька область, Чернівецький район, смт.Чернівці, вулиця Лісова, 25), вартістю 614800грн., придбаної 02 липня 2019 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006714126 від 03 червня 2020.

Вважає, що з метою забезпечення реального виконання рішення у справі, справедливого балансу інтересів сторін, а також у зв`язку з наявністю у ОСОБА_2 реальних підстав для побоювання щодо можливості відчуження ОСОБА_3 частки у статутному капіталі до набрання рішенням законної сили, оскільки договір відчуження укладається у простій письмовій формі та не підлягає нотаріальному посвідченню, просить суд вжити заходів забезпечення позову.

Обгрунтовуючи підстави заяви, адвокат також вказує, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки забезпечення позову не заподіє ОСОБА_3 жодних збитків.

Згідно положень ч.1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України .

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та докази, які долучені на підтвердження викладених у заяві обставин, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, об`єктивно оцінивши їх, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України ).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

Із матеріалів заяви не вбачається підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки суду не надано жодного належного доказу про те, що сторони перебувають чи перебували у шлюбі, що майно на яке просить адвокат накласти арешт придбане у шлюбі, оскільки відсутні докази часу придбання та інші дані, які вимагаються положеннями статтей 149 - 150 ЦПК України .

Зокрема, до заяви не долучено жодного належного та допустимого доказу (правовстановлюючого документа), який би підтверджував факт перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чи факт припинення шлюбних відносин на момент звернення із вказаною заявою.

Посилання представника заявника на відмітку у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_2 Жмеринським РВ УМВСУ у Вінницькій області 22 липня 2003 року, як на доказ реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 вважається судом безпідставним, оскільки з відмітки органу реєстрації, проставленого на 10 сторінці паспорта вбачається лише, що 31 липня 2009 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 .

Зважаючи на відсутність в долучених до заяви документах як свідоцтва про реєстрацію шлюбу, чи будь-якого іншого правовстановлюючого документа, який би підтверджував факт існування чи припинення шлюбних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також зважаючи на різні місця прописки та проживання вказаних осіб, суд констатує недоведеним матеріалами справи посилання представника заявника на факт існування шлюбних відносин між сторонами.

Також із долученої до матеріалів заяви виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006714126 від 03 червня 2020 не вбачається можливим встановити дату придбання ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТзОВ «Комарово» , що позбавляє суд можливості встановити факт придбання майна, на яке просить адвокат накласти арешт, у шлюбі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд вважає недоведеними покликання адвоката на вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на продаж спільного майна подружжя, оскільки долучена до заяви копія проекту заяви про надання ОСОБА_3 дозволу на продаж будь-якого нерухомого чи рухомого майна, яке є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, також визнається судом неналежним та недопустимим доказом, оскільки не містить жодного підпису чи відтиску печатки, який би надавав йому статусу документа чи підтверджував би дійсну волю ОСОБА_3 на отримання такого дозволу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, подану до подачі позовної заяви, судом враховано, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ , напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного інтересу , при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить суспільний інтерес . Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу пропорційності (principle of proportionality) справедливої рівноваги (балансу) (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар (individual and excessive burden).

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що заявником не надано достатніх доказів для вжиття заходів забезпечення позову, викладені у заяві обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відтак, суд дійшов висновку про відсутність необхідних підстав для забезпечення позову перед поданням позовної заяви про поділ спільної сумісної власності подружжя, тому вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України ,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя,-відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду через Чернівецький районний суд Вінницької області.

Суддя Б.Кушнір