Вирок

від 09.06.2020 по справі 479/403/20

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 479/403/20

Провадження № 1кп/479/53/20

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2020 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ;

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №120201502500000057 від 20 лютого 2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тридуби Кривоозерського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше судимого:

27 серпня 2019 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 360,00 грн.,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.297 КК України, -

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий Великомечетнянська сільська рада Кривоозерського району Миколаївської області.,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

19 лютого 2020 року близько 23.50 год. обвинувачений ОСОБА_3 проходив повз пам`ятник воїнам - односельчанам, загиблим на фронтах Великої вітчизняної війни 1941 - 1945 років, який розташований по АДРЕСА_2 та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на руйнування пам`ятника, спорудженого в пам`ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, а саме на пошкодження бетонної огорожі, яка входить до комплексу вказаного пам`ятника.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , нехтуючи етичними засадами суспільства щодо пошани до загиблих в роки Другої світової війни, проявляючи аморальність до соціальних цінностей, навмисно, із застосуванням фізичної сили, ногами розбив 16 секцій бетонної огорожі вказаного пам`ятника. Після чого з місця скоєння злочину зник.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. У вчиненому злочині розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи, а також судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За такихобставин,суд кваліфікуєдії ОСОБА_3 як руйнуванняпам`ятника,спорудженого впам`ятьпро тих,хто боровсяпроти нацизмув рокиДругої світовоївійни- радянських воїнів - визволителів, за ч.2 ст.297 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить визнання вини, добровільне відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

Суд також приймає до уваги думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст.75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених положеннями ст.76 КК України.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його суспільну небезпечність, а також те що, відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, і вважає можливим з урахуванням положень ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених положеннями ст.76 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному провадженні не затримувався, запобіжні заходи у відношенні нього не обиралися.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1(один) рік, зобов`язавши його у відповідності до ст.76 КК України:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ - кросівки чорного кольору, поміщені до пакету №1, які зберігаються в кімнаті речових доказів Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ: