Ухвала

від 04.06.2020 по справі 760/4475/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-6/760/286/20

В справі № 760/4475/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

представника заявника- Мухи І.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АНТИ-ДОПІНГОВА СЛУЖБА до ОСОБА_3 про стягнення коштів, суд

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року, в вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Посилається на те, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року у справі № 760/4475/18 державним реєстратором Ісмаіловим С.І. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 40925997 від 04 травня 2018 року, та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

24 липня 2012 року між ОСОБА_3 та нею був укладений договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1611.

Відповідно до п. 1 Договору дарувальник подарував, а обдарована прийняла у дар квартиру під номером АДРЕСА_1 .

Право власності на зазначену квартиру виникло у неї 24 липня 2012 року, тобто з моменту прийняття майна та нотаріального посвідчення договору дарування.

Відповідно до п. 10 Договору приватним нотаріусом при посвідченні договору було перевірено відсутність заборони на вказану квартиру.

У квітні 2019 року вона звернулася до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру, однак отримала рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 06 травня 2019 року у зв`язку з наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про арешт нерухомого майна № 25990920.

Як стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт на квартиру був накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року в справі № 760/4475/18.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року був задоволений позов ТОВ`Анти-Допінгова Служба , стягнуто з ОСОБА_3 857 835,70 грн. завданої шкоди.

Рішення до суду апеляційної інстанції не оскаржувалося.

Вважає, що право власності на спірну квартиру задовго до вказаного рішення суду на підставі договору дарування від 24 липня 2012 року перейшло до неї.

Та обставина, що інформація про зміну власника квартири не була внесена в Реєстр нерухомого майна не тягне за собою відсутність у неї права власності на квартиру.

Вона є власником спірної квартири, а тому заходи забезпечення позову були вжиті судом до чужої власності, а не до власності боржника, а тому просить задовольнити заяву.

Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримала.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи дані обставини, належне повідомлення представника позивача у відповідності до вимог ст. 130 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справу в його відсутності.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року в межах справи за позовом ТОВ Анти-Допінгова Служба до ОСОБА_3 про стягнення коштів був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач ОСОБА_3 .

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 6 вересня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ Анти -Допінгова Служба 857 835, 70 гр. завданої шкоди та 13 748, 55 гр. судового збору.

При ухваленні рішення питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішувалося.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

За змістом ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі Великої Палати 15 січня 2020 року в справі № 696/1693/15-ц (14-737цс19) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.

Такий правочин, відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Враховуючи викладене вище,визначений законом порядок набуття права власності на майно за правочином, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, суд вважає, що заявник такого права не набула, а тому підстави для задоволення заяви та скасування вжитих судом заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 155, 158, 259 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 09 червня 2020 року.

Суддя Л. А. Шереметьєва