Ухвала

від 05.06.2020 по справі 161/6498/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/6498/20 Провадження №11-кп/802/446/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

05 червня 2020 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_3 , розглянувши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2020,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12014030130000624 від 07.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що досудове розслідування проведено не у повному обсязі, таким чином не вжито усіх заходів, та не проведено усіх слідчих і розшукових дій для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а тому клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України є необґрунтованим.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій оскаржує ухвалу суду з мотивів її незаконності та істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

Перевіривши подану апеляційну скаргу на відповідність її вимогам КПК України, доходжу висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ст.129 Конституції України одним із принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків установлених законом.

У кримінальному провадженні такі випадки врегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються із вимогами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку КПК України.

Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області за результатами розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014030130000624 від 07.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України з підстав не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги прокурора, вона подана на ухвалу суду від 29.05.2020 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені інші ухвали у випадках, передбачених цим кодексом.

Частиною 2 статті 392 КПК України передбачено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України (не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення,у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особою особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі), здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Між тим, нормою ч.10 ст. 284 КПК України передбачається можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про закриття кримінального провадження, а не про відмову у його закритті.

Оскільки ухвала суду про відмову у закритті кримінального провадження, за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не міститься в переліку судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України, а окремої норми, яка б передбачала можливість оскарження такої ухвали суду кримінальний процесуальний закон не містить, тому вказана ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Вищенаведене свідчить про те, що прокурор оскаржує рішення суду першої інстанції про відмову у закритті кримінального провадження, яка не входить до передбаченого п.3 ч.1 ст.392 КПК України переліку інших ухвал суду, які підлягають апеляційному оскарженню у випадках, передбачених КПК України та оскарження якої не передбачено іншими нормами цього Кодексу, в тому числі й спеціальними нормами статті 284 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню.

Таким чином, вказане рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає, а тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 392, 399 КПК України,

П О С Т А Н О В И В

У відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2020 - відмовити.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її отримання.

Суддя Волинського

апеляційного суду ОСОБА_2